Вашингтонська чистка від іракських плям

Вашингтонська чистка від іракських плям

Джордж Тенет повідомив президента США, що пішов на такий крок «з особистих причин». Заступник речника Держдепартаменту США Адам Ерелі заявив на прес-конференції, що не існує жодного зв'язку між відставкою директора ЦРУ та помилковою інформацією про наявність в Іраку зброї масового знищення. Він також повідомив, що 51-річний Тенет продовжуватиме виконувати обов'язки директора ЦРУ до 11 липня, коли його місію перебере тимчасово виконуючий обов'язки його нинішній заступник Джон Маклофлін. Постійного директора ЦРУ буде призначено вже після президентських виборів. Президент Джордж Буш так прокоментував відставку Тенета: «Джордж був досконалим главою розвідки, мені його бракуватиме». Тенет, грек за походженням, був одним з найбільш шанованих американських політиків. На посаду голови ЦРУ його призначив сім років тому попередній президент США Білл Клінтон.

Тріщини у «фортеці Кастро»

Тріщини у «фортеці Кастро»

На початку травня Комісія допомоги свободі на Кубі представила президенту США Джорджу Бушу документ на 500 сторінок, в якому викладено нову стратегію США щодо «прискорення дня, коли Куба зможе бути вільною від тиранії». Американські ЗМІ повідомили, що згідно з цим документом Буш застосує, зокрема, додаткові санкції для жорсткішої економічної блокади острова, обмежить суми грошових переказів, за допомоги яких кубинська еміграція США могла пiдтримувати своїх родичiв на батьківщині. (До цього максимальна сума грошових переказів не могла перевищувати 1200 доларів на рік). Вашингтон також має намір підсилити адміністративний тиск по відношенню до тих країн, які інвестують в економіку Куби, особливо в туристичну індустрію, що впродовж останніх років розвивалася особливо стрімко. Острів став популярним місцем відпочинку мешканців Канади та Мексики, країн Європейського Союзу.

Незалежність Іраку: повна чи часткова?

Після того як поданий на початку минулого тижня на розгляд Ради Безпеки ООН спільний американсько-британський проект резолюції стосовно шляхів урегулювання ситуації в Іраку наштовхнувся на критику (Китаю, Франції, Росії та Німеччини), США та Британія учора подали на розгляд РБ проект резолюції з суттєвими змінами. У ньому чітко зазначено, що міжнародні стабілізаційні сили на чолі зі США залишать Ірак на межі 2005 та 2006 років після проведення перших загальних демократичних виборів, а іракці будуть самі розпоряджатися своїми природними багатствами, передусім нафтою. Однією з найсуттєвіших змін у проекті резолюції є та, що новий суверенний уряд Іраку, який 1 липня перебере на себе владу від американців, матиме право вимагати виведення з країни окупаційних військ іще до дати проведення загальних виборів, а вся іракська поліція з 1 липня підпорядковуватиметься винятково МВС Іраку. Офіційна презентація проекту нової резолюції має відбутися наприкінці цього тижня на форумі ООН, на якому також будуть присутні щойно призначені члени нового уряду Іраку.

Так хто в Іраку головний?

Так хто в Іраку головний?

Вибори першого після повалення режиму Саддама Хусейна президента Іраку тривали останні два дні і скидалися на трагікомічний фарс. Претендентів було два: 81-річний суніт Аднан Пачачі, який виступає за продовження присутності окупаційних сил в Іраку і кандидатуру якого підтримували США та ООН, і 41-річний інженер за освітою та суніт за віросповіданням шейх Газі аль-Явар, кандидатуру якого підтримували більшість з 22 членів Правлячої ради Іраку. Інформагенції повідомляють, що між радою та американською адміністрацією існувала домовленість: американці призначають прихильний їм склад нового уряду, а рада визначається з президентом. Та після обрання членів нового кабінету американська адміністрація порушила домовленість і розпочала жорстко наполягати на «своєму» кандидаті у президенти, доволі літньому як для політики Пачачі, який, до того ж, у минулому був на утриманні ЦРУ.

Туристичний сезон з бомбою на пляжі

За місяць до саміту НАТО в Стамбулі та безпосередньо на початку туристичного сезону курдські повстанці-сепаратисти оголосили про закінчення з 1 червня шестирічного одностороннього перемир'я з Туреччиною, повідомив інтернет-сайт Бі-Бі-Сі. «Незастосування зброї, яке ми задекларували 1998 року, втратило своє політичне та військове значення з огляду на операцію турецької держави з винищення курдських повстанців, яка триває останні три місяці. Наші зобов'язання скінчилися 1 червня», — сказано у заяві напіввійськової організації Народний конгрес Курдистану («Конгра-Гел»), яка є спадкоємицею Робітничої партії Курдистану (РПК). Заяву поширила курдська інформагенція «Месопотамія», яка легально діє в Німеччині. Народний конгрес Курдистану застерігає іноземців від поїздок до Туреччини як небезпечних для їхнього життя та бізнесменів.

В Іраку розподілили портфелі

У минулі вихідні Правляча рада Іраку спільно з тимчасовою коаліційною владою на чолі з американським адміністратором Полом Бремером та представниками ООН на чолі з Лахдаром Брагімі визначилися з персональним складом тимчасового уряду Іраку, який перебере на себе владу 30 червня. Міністром нафтової промисловості став технократ Тамір Гадбан, який впродовж короткого часу вже керував цим головним сектором іракської промисловості після повалення режиму Саддама Хусейна. Курдський політик Хошіар Зебарі, який до останнього часу керував дипломатією, отримав портфель міністра оборони, а ще один курд — один із лідерів Патріотичного союзу Курдистану Бархам Салех — став міністром закордонних справ. Шиїт Самір Сумаїді буде міністром внутрішніх справ. Посада міністра фінансів дісталася шиїту Абделю Абдулу Махді. Напередодні оголошення складу уряду його головою було призначено 58-річного Іяда Алаві. Він є світським шиїтом, який за підтримки ЦРУ очолював у еміграції опозиційну до режиму Саддама політичну партію «Іракське національне порозуміння». Його зв'язки з американськими спецслужбами можуть викликати недовіру з боку іракців до нового уряду ще до початку його роботи.

Пекельна недiля

Щонайменше 22 особи загинули та 25 отримали поранення в неділю в місті Ель-Хубар на сході Саудівської Аравії в результаті антитерористичної операції спецслужб, повідомило вчора міністерство закордонних справ цієї країни. Трагічні події почали розгортатися ще в суботу, коли о 7.30 за місцевим часом група у складі чотирьох бойовиків увірвалася на територію житлового комплексу нафтової компанії APICORP (Arab Petrolium Investments Corp.). Нападники намагалися протаранити машиною один з будинків, а коли їм це не вдалося, то почали стріляти у робітників, які перебували на території комплексу. Коли саудівська поліція почала оточувати терористів, вони взяли в заручники приблизно 50 цивільних і забарикадувалися з ними у шестиповерховому готельному комплексі «Оазис». Переговори з терористами тривали 25 годин, але не дали результату. Коли ж стало відомо, що станом на недільний ранок бойовики перерізали горлянки дев'ятьом заручникам, то відразу ж розпочався штурм. Хоча існує версія, що заручники були страчені у відповідь на початок штурму. Але перша спроба саудівського антитерористичного підрозділу виявилася невдалою — кілька бійців отримали поранення, тому наземну операцію було припинено. Натомість 40 бійців спецпідрозділу висадилися з гелікоптерів на дах готелю і почали захоплювати поверх за поверхом. Один із чотирьох членів терористичної групи був поранений і захоплений в полон, а трьом іншим вдалося втекти, оскільки вони використали заручників як живі щити.

Прихильники тортур

Американські телемережа «Ей-Бі-Сі Ньюс» та газета «Вашингтон пост» 20-23 травня провели загальнонаціональне телефонне опитування 1005 дорослих мешканців США стосовно їхнього ставлення до подій в Іраку. Вчора газета і телемережа подали на своїх інтернетівських сайтах результати цього опитування. Похибка становить не більше трьох відсотків. На підставі результатів опитування можна зробити загальний висновок, що американці стали більш стурбованими, розлюченими та менш обнадійливо налаштованими стосовно ситуації в Іраку в порівнянні з аналогічним опитуванням, яке було проведене «Ей-Бі-Сі Ньюс» та «Вашингтон пост» у березні 2003 року.

Проблиск надії на мир у мутній іракській воді

Радикальний шиїтський духовний лідер Муктада аль-Садр, який на початку минулого місяця очолив збройне повстання проти американцiв у центральних та південних провінціях Іраку, позавчора погодився на перемир'я, повідомила агенція «Франс Пресс» із посиланням на офіційні американські джерела. Бойовики так званої армії Махді мають припинити напади на американські підрозділи та залишити утримувані ними урядові будинки в містах Ен-Неджеф, Кербела та Куфа. «Здається, що вдалося мирно залагодити ситуацію в цих містах. Це великий успіх», — вважає представник американської адміністрації, який побажав залишитися неназваним. «У рамках домовленості з аль-Садром та шиїтською ієрархією, американська армія припинить наступальні операції в Ен-Неджефі, що має покласти кінець збройній конфронтації у святому місті між бойовиками та підрозділами США», — сказав член Правлячої ради Іраку, радник з національної безпеки Мувафак аль-Рубаї.

Добре бути (євро)депутатом

Добре бути (євро)депутатом

Кількість голосів у тій чи іншій союзній інституції все-таки має значення. Принаймні — моральне. Пов'язана з розширенням ЄС революція в органах управління ЄС відбудеться у два етапи. Після піврічного перехідного періоду, який розпочався 1 травня, чергові радикальні зміни в Раді міністрів та Єврокомісії мають статися 1 листопада. 1 травня до складу Єврокомісії було введено десять нових комісарів — по одному від кожної країни. Таким чином склад ЄК тимчасово розширився з 20 до 30 комісарів. (Наразі п'ять найбільших країн ЄС — Німеччина, Франція, Іспанія, Велика Британія та Італія — представлені двома комісарами). Лише з 1 листопада кожна з 25 країн-членів буде представлена в ЄК одним комісаром, і її склад зменшиться до 25 осіб. Загалом рішення у цьому органі приймаються без голосування, але якщо виникає проблема, яку не вдається вирішити шляхом згоди, то рішення ухвалюються звичайною більшістю голосів. Лідери країн на першому робочому саміті розширеного ЄС, який відбудеться у Брюсселі 17-18 червня, повинні обрати нового голову Єврокомісії замість теперішнього Романо Проді, а він уже сформує нову Комісію з 25 комісарів, кандидатури яких подадуть національні уряди. Потому ці кандидатури повинні пройти процедуру формального затвердження Європарламентом.