«Захід» стартував три роки тому в Звенигороді Львівської області й відразу заявив про себе як про мандрівний: минулого року він пройшов у Старосільському замку Пустомитівського району, а цьогоріч «західняки» з’їдуться в село Родатичі, що за 30 км від Львова. Фестиваль гулятиме 19—21 серпня на базі відпочинку «Сонячна галявина».

Через трагедії на шахтах Східної України V Міжнародний фестиваль «Славське–рок», який проходив 29—31 липня в Карпатах на Львівщині, довелося скоротити. У неділю, на третій день забави, передчасно зібрали денну і вечірню сцену... Ситуацію врятувало те, що, крім музичної програми, організатори запланували екологічну, мистецьку і спортивну. Тому обурених не було, ніхто не просив повернути гроші за квитки. Тим паче що ціна за вхід і так була лояльною у порівнянні з іншими фестивалями. Квиток на три дні коштував 100 гривень, на один день — 50 гривень.

Як пояснив директор «Славське–рок» Сергій Харчук, він не міг кардинально підняти ціну з поваги до відвідувачів фестивалю. «Нас би не врятувало, якби ми поставили 200 гривень, а багато хто не зміг би приїхати. Основна наша аудиторія — студенти. Ми не хочемо їх втратити. Якщо зареєструється дві тисячі, тоді «Славське–рок» пройде без збитків. Поки що не вдається досягти цієї планки».

Перед фестивалем «Арт–Поле», який нещодавно завершився на Івано–Франківщині, я зробила опитування серед друзів, куди вони збираються їхати фестивалити. Більшість обрала «Славське Рок», що пройде з 29 по 31 липня у гірському селищі на Львівщині. Дійсно, цей захід, без перебільшень, один із найкращих в Україні, адже тут поєднано якісну музичну програму й насиченість різноманітними майстер–класами. Затійник фестивалю Сергій Харчук, київський підприємець, власник туристичної фірми «Рутенія–тур» і співвласник компанії «Культурні і спортивні ініціативи», відслідковує музичні події як в Україні, так і за кордоном. Він каже, що в Європі всі фестивалі — це стовідсоткові бізнес–проекти, де прибуток отримують, починаючи від продажу вхідних квитків й до продажу пива. На відміну від європейських, український фест «Славське Рок» — неприбутковий. Так було всі чотири попередні роки, так, очевидно, буде й на п’ятий. Це свято як для самого організатора, так і для відвідувачів. Тому, як–то кажуть, гуляй, душа!

«Країна мрій» — це не тільки свято музики, танців, символ початку фестивального літа та потужний ярмарок народних майстрів. Цього року це ще й парад конкурсів. Окрім традиційного фотоконкурсу вишиванок, на Співочому полі партнер фестивалю компанія «Кока–Кола Україна» започаткувала ще три он–лайн конкурси: стиль–дизайн «Країна мрій 2012», конкурс на найкраще власне фото у вишиванці, а також блогерський конкурс вражень від «Країни мрій». Як зазначила Олеся Жулинська, представник компанії–партнера, на сторінки «Країни мрій» у соціальній мережі надійшли понад 150 творчих робіт. «Вік учасників коливався від двох до 70 років. У цілому, інтерес до конкурсів виявили понад 35 тисяч iнтернет–користувачів, а загальна кількість людей, що побачили інформацію про конкурс, перевищила один мільйон», — каже Олеся. Олег Скрипка додає, що з вибором переможців дуже вагався, багато професійних, якісних робіт.

Про синоптичну ситуацію, що склалася в Україні, у народі кажуть: «Добра господиня за такої погоди навіть собаку на вулицю не вижене». Проте істинних шанувальників VIII «Країни мрій» це не зупинило. Віддані «мрійники» приходили на Співоче поле у минулі вихідні добре озброєні: з парасольками, у гумових чоботах і дощовиках. Відчуваючи відповідальність перед людьми, організатори намагалися зробити все, щоб програма відбулася, але техніка виявилася не така витривала, як люди, тому 10 відсотків із запланованого відмінили.

Попри непевну долю окремих фестивалів («Артполе», «Мазепа–фест», «Свірж»), цей рух в Україні все ж триває. Здавалось би, що перед Євро–2012 у нашій державі мають скластися якомога сприятливіші умови для літніх забав, адже це одна з найістотніших складових туризму. Проте влада не надто переймається цим питанням. Тому на фестивальній мапі України «білими плямами» залишаються східні землі, попри спроби «Артполя» чи виїзної «Країни мрій» прижитися там. Зважаючи на актуальність питання, «УМ» склала перелік найгучніших фестивальних подій літа.

Їхній робочий день починається о другій ночі й завершується наступного дня приблизно о тій же порі. У це мало віриться, коли стоїш під сценою, на якій «гвинти» виконують хіти «Дарма я наївся цибулі» чи «Не мала баба клопоту» — настільки драйвово, що думаєш: «Оце мені стільки б енергії, щоб відстрибати цілий концерт, як ці хлопці. Вони собі можуть дозволити побешкетувати. Вони ж зірки, добре відпочили, тепер можуть попрацювати на сцені. Їм не треба ходити на роботу з дев’ятої до шостої. Я ж втомилася, що й повеселитися ліньки».

«Доброго дня! Ви не хотіли б поспілкуватися з поетом?» — дівчина привітно запрошує взяти участь у поетичному face–to–face перформансі «Інтимна лірика». Позаду неї — у будці, склеєній зі шпалер, — Андрій Бондар уже спілкується з однією з відвідувачок «Книжкового арсеналу». Мені пропонують присісти на диванчик і почекати хвилинку або ж зайняти чергу на зустріч із іншим поетом — вони чергуються щогодини. Також я можу зняти слухавку старого телефонного автомата і послухати, про що там, у будці, йдеться. Таку форму творчої зустрічі придумала поетка Катерина Бабкіна. «Люди приходять різні. Одні, наче на сповіді, розповідають про своє життя, читають вірші, запитують думку майстра. Інші — ніколи не чули про запрошеного поета, мало що знають про сучасну літературу», — розповідає Катя Бабкіна. Ось такий дещо інтимний, максимально відкритий, без заяложених шаблонів і вільний у спілкуванні І Міжнародний фестиваль «Книжковий арсенал», який проходить у мистецько–культурному комплексі «Мистецький арсенал» з 28 травня по 1 червня.

В останній день травня Україна очікує на приїзд дуету з Азербаджану Ell/Nikki (Ельдар Гаримов і Нігяр Джамал), який посiв перше місце на «Євробаченні–2011». Кореспондент «УМ» напередодні їхнього візиту зустрілася з продюсером і чоловіком співачки Руслани Олександром Ксенофонтовим, який уже чотири роки поспіль готує учасників «Євробачення» від Азербайджану. Він поділився секретами про ходи української команди, які привели до перемоги азербайджанських артистів, а також розповів, що не так легко нести лавровий вінець «Євробачення».

Наприкінці літа найказковішим містом України стане Тернопіль — тут відбудеться перший Всеєвропейський фестиваль казкарів. Натхненники цього заходу — відомий казкар Сашко Лірник (Олексій Власюк) та начальник Управління культури і туризму міста бард Олександр Смик. «Цього року 28 серпня тернопільське Співоче поле святкуватиме 25–річчя. Тож ювілей почнемо відзначати з українських і європейських казкарів», — каже пан Смик. Програму тільки обговорюють, бюджет формують, але вже відомо, що на ролі казкарів запросять музикантів, політиків, спортсменів, які поміж читанням історій готуватимуть борщ просто неба і пригощатимуть ним діток. Приїдуть, звісно, й дитячі письменники. Запросять лялькові театри. Словом, все буде спрямовано на тандем «діти–казка».

Зустріч з одним із натхненників фестивалю стала для «УМ» приводом поцікавитися, що ж собою представлятиме з’їзд казкарів, й поговорити про значення казок у розвитку дитини й майбутньому нації.