17 червня в Ірані відбудуться президентські вибори. Їхнє значення для Ірану, однієї з найбільших мусульманських країн, як і для світу загалом, важко переоцінити. Важливий не лише людський потенціал Ірану, а й велетенські природні багатства. Для України співпраця з Іраном, особливо в енергетичній галузі, була б більш ніж вигідною. Але такому партнерству досі не судилося скластися з огляду на позицію США: Білий дім зарахував Іран до однієї з трьох країн «вісі зла» і погрожує великими неприємностями всім, хто бажав би співпрацювати з Тегераном.

Центральна виборча комісія Палестинської Автономії на засіданні 23 травня заявила, що заплановані на 17 липня парламентські вибори не відбудуться. Мотивація ЦВК: потребується щонайменше ще два місяці на підготовку до виборів після того, як буде остаточно прийнято нове виборче законодавство. Парламент схвалив закон ще 18 травня, але президент Аббас не підписує його, бо не згоден з парламентарiями у позиціях: скільки депутатів мають обиратися по мажоритарних округах, а скільки — за партійними списками.

У столиці Ефіопії Адіс-Абебі з понеділка тривають студентські демонстрації та виступи, учасники яких звинувачують владу в фальсифікації парламентських виборів, що відбулися три тижні тому. Влада відразу ж оголосила виступи молоді та студентів незаконними, заборонила всі масові заходи протягом 30 днів від дати проведення виборів. Тож поліція застосовувала брутальну силу проти демонстрантів: їх били гумовими кийками та прикладами рушниць.

Приблизно 80 тис. осіб вийшли позавчора на вулиці столиці Болівії — Ла-Пас і оточили президентський палац та будинок Конгресу. Люди вимагали відставки президента у зв'язку з його спротивом планам націоналізації газового сектору та проведення конституційних реформ. Болівія має другі за обсягами запасів у Латинській Америці (після Венесуели) родовища природного газу, але з 8 мільйонів мешканців країни понад 60 відсотків живуть за межею бідності. Дехто з демонстрантів навіть закликав до народного повстання.

Учора євро впало до найнижчої за останні 11 місяців вартості по відношенню до японської єни та найнижчої за останні півроку — по відношенню до американського долара. Якщо вчора вранці о 4.40 за Гринвічем за євро платили 130,95 єни, то на початок біржових торгів — уже 130,85 єни та 1,226 долара, повідомляє фінансовий сервep Бі-Бі-Сі. Послаблення позицій євро пояснюється передусім економічною та політичною невпевненістю, яка охопила Євросоюз після французького та голландського «ні» на конституційних референдумах і відмови Великої Британії проводити такий референдум. До речі, вчора черговим «відмовником» стала Чехія, прем'єр-міністр якої Іржі Пароубек заявив, що його уряд тепер не бачить сенсу проводити в країні конституційний референдум.

Минулої суботи «трійка» провідних правоопозиційних партій Азербайджану, які входять до складу передвиборчого блоку «Угур» («Успіх») — партія «Мусават», партія Народного фронту Азербайджану (ПНФА) та Демократична партія Азербайджану — провела в Баку дозволений міською владою мітинг-ходу. Як повідомляє агенція РІА «Новості», акція пройшла під гаслами внести зміни до виборчого законодавства Азербайджану з метою надати можливість стартувати в наступних парламентських виборах політемігрантам. Також мітингуючі вимагали від влади гарантувати свободу зібрань, створити незалежне Громадське телебачення, виявити і покарати вбивць головного редектора опозиційного журналу «Монітор» Ельмара Гусейнова, який загинув у березні за невстановлених обставин.

Уряд Великої Британії вирішив відкласти на невизначений термін проведення референдуму щодо Конституцiї ЄС, який було заплановано на весну наступного року. Про це повідомив учора, виступаючи в Палаті громад британського парламенту, міністр закордонних справ Джек Стро. Таке рішення уряд Блера прийняв після провалу минулого тижня конституційних референдумів у Франції та Голландії.

На референдумі, що пройшов цієї неділі, 54,6 відсотка швейцарців висловилися за приєднання їхньої країни до Шенгенської зони. Такі остаточні результати голосування подає швейцарська пресова агенція ATS. Голосування було позитивним у всіх 26 кантонах. На підставі Шенгенської угоди кожен чужинець проходить лише один контроль на її зовнішньому кордоні, а всередині зони може вільно пересуватися всіма 15 країнами, які входять до неї.

Президент Франції Жак Ширак у вівторок на цьому тижні прийняв відставку непопулярного в народі уряду Жана-П'єра Раффарена, формальною причиною відставки якого став провал конституційного референдуму минулої неділі. Президент доручив сформувати новий склад уряду колишньому голові МВС, а ще раніше — голові МЗС Домініку де Вільпену. Вчора інформагенції повідомили склад нового уряду Франції, який значною мірою виявився «старим». Найпомітнішою особою, яка залишила уряд, є міністр закордонних справ Мішель Барньє. Цей дуже важливий портфель дістався Філіппу Дуст-Блазі, який у попередньому складі уряду очолював міністерство охорони здоров'я.

Британський уряд на чолі з Тоні Блером, який перебирає з 1 липня головування в ЄС, хоче призупинити процес подальшої ратифікації Конституції ЄС y її теперішньому вигляді і вже зробив перші дипломатичні кроки з цією метою. Уряд Блера вважає, що потрібно пошанувати волю французьких та голландських виборців, які піддали сумніву визначені Конституцією напрямки розвитку Союзу. Британська влада не хоче ризикувати й отримати негативний результат референдуму ще й на Британських островах. У той же час опозиційна Консервативна партія вважає, що ще зарано відмовлятися від британського конституційного референдуму.