«Я подаю у відставку», — зазначив віце-прем'єр з адміністративно-територіальної реформи Роман Безсмертний. Ці слова злетіли з вуст урядовця у Макарові — центрі району, в якому віце-прем'єр народився, — під час громадських слухань, присвячених адмінтерреформі. Роман Петрович не знайшов спільної мови із земляками і не зміг довести, що реформа, якій нова влада виділила крісло віце-прем'єра, — корисна. Земляки натомість вкрили його словесним та «плакатним» ревом у вигляді речитативу «Ганьба!».

Остання мода політичного сезону — акції протесту проти адміністративно-територіальної реформи, план якої розробляє уряд. Позавчора вдень із цього приводу мітингували під Київською облдержадміністрацією соціалісти, а надвечір на акцію «Ніч вогнів» вийшли опозиціонери інших мастей, зібрані народним депутатом Володимиром Сівковичем (саме він цього тижня проводив у Білій Церкві багатопартійний форум під гаслом «Ні — територіальній реформі»).

Після арешту Миколи Дмитренка — колишнього першого заступника вінницького «губернатора» і керівника місцевих есдеків — появу в обласному центрі народного депутата Нестора Шуфрича можна було спрогнозувати з вірогідністю 99,9 відсотка. Так і сталося: у четвер вінниччани побачили театралізоване видовище, розігране членами СДПУ(о) на майданчику перед сходами облдержадміністрації за участю скандально відомого парламентарія (що вдієш, така у нього нині політична спеціалізація). Імпровізована похоронна процесія принесла на місце події домовину з написами «Демократія» та «Конституція» і провела короткий мітинг під гаслом «Свободу Дмитренку!» Виступаючі нічого нового не сказали, обмежившись стандартним набором обвинувачень у політичному терорі, сформульованому в стилі «риторика замість конкретики».

Після завершення свого візиту до Ірану секретареві Ради нацбезпеки і оборони Петру Порошенку на прес-конференції довелося не так розповідати про намічені контракти, як коментувати недавню заяву уряду. Щоправда, цей документ, який з'явився у зв'язку з подіями, що розгорнулися у парламенті протягом завершальних днів сесії, почали називати «заявою Юлії Тимошенко». Секретар РНБО дипломатично оминув цю деталь, так само як і не став приділяти особливої уваги зауваженню журналістів, що, подібно до свого візиту до Франції, випередив і цього разу Прем'єра Юлію Тимошенко, яка також збирається поїхати до Ірану. Роботи, за його словами, вистачить усім, тож, мовляв, він готовий віддати лаври будь-кому, якщо справа з іранським газом піде успішно.

Учора відбулася довгоочікувана поїздка Президента Віктора Ющенка в таку складну для нової влади Донецьку область. Ще напередодні, назвавши візит свого політичного лідера святом, обласний осередок «Народного союзу «Наша Україна» відмовився від акцій з вимогою відставки голови Донецької облдержадмінiстрації Вадима Чупруна. Мабуть, з урахуванням того, що охочих помітингувати і попікетувати цього дня було й так предостатньо. Приміром, ще в четвер надвечір до аеропорту почали підтягуватися активісти молодіжних громадських організацій «Ми» та «За Україну без Ющенка». Юнаки, розбивши у скверику намети, стали тут табором, але правоохоронці внесли корективи в їхні протестні плани. Спершу конфіскували колючий дріт та протитанкові їжаки, які хлопці обіцяли використовувати тільки «в мирних цілях». А потім, у відповідності до рішення Київського районного суду Донецька, ліквідували й сам наметовий «хутірець».

На звістку про підготовку робочого візиту Президента Віктора Ющенка до Донецька велика частина місцевих можновладців нині реагує майже як на класичне: «До нас їде ревізор!..» Адже минули ті часи, коли на знак вдячності за несамовиту підтримку регіону на виборах чи під час референдуму тодішній глава держави милостиво закривав очі на очевидні «огріхи» місцевих керівників у господарській діяльності. І навіть щедро віддячував своїм вірним підлеглим. Тепер від візиту очікують іншого. Насамперед — «розбору польотів» навколо проблем вугільної галузі, що, мабуть, тільки дивом уціліла в умовах тутешнього «економічного дива», обіцяного кандидатом у президенти Віктором Януковичем усій Україні. Бо, складалося враження, після попередніх реструктуризацій та реорганізацій вугільних шахт реформувати вже не буде чого.

Коли надворі літо, бажання відпочити загострюється навіть у тих нещасних, чия відпустка тільки у жовтні. А якщо це літо у країні, яку протягом п'ятирічки лихоманило від політичних скандалів, яка пережила найжорстокіші у своїй історії вибори й найтолерантнішу у світі революцію, то вже й не знаєш, від чого хочеться відпочити більше: від роботи чи від політики. Та де там, якщо на носі — знову вибори. Недаремно, коли авторка цих рядків перед завершенням сесії Верховної Ради провокувала парламентаріїв привітанням із довгоочікуваними політичними канікулами, вони здебільшого або дратувалися, або сміялися: який там, мовляв, «мертвий сезон» — ото хіба якийсь тиждень відпочинемо, а тоді — «як почнеться!»...

Юлія Тимошенко така заклопотана, що ніяк не дійде до урядової каси, аби забрати нарешті свою зарплату. Принаймні саме так Прем'єр пояснила журналістам незнання розмірів власного окладу, дані про який обіцяла оприлюднити, щойно отримає першу зарплату. Як при цьому Юлії Володимирівні вдається одягатися в особистого дизайнера, залишається загадкою (із харчуванням зрозуміло — Тимошенко з огляду на дієту споживає переважно повітря й кефір, а ці продукти великих фінансових затрат не потребують). Зате тепер зрозуміло, чому на туалетному столику пані Юлі під час екскурсії Кабміном журналісти помітили середньої вартості косметику «Ревлон», а не якийсь «Крістіан Діор» — якщо в кишенях порожньо, не до елітних кремів та помад.