Прем'єр-міністр Віктор Янукович знову не зійшовся у поглядах із Президентом Віктором Ющенком: у них виявилося різним сприйняття історичних подій. Ющенко, як відомо, виступає за примирення усіх українських ветеранів — учасників Великої Вітчизняної війни. Янукович має іншу позицію: днями він заявив, що виступає проти перегляду оцінки історичних подій, яка вже склалася. Так він відповів на питання про перегляд статусу бійців ОУН-УПА, яких пропонується прирівняти в правах до учасників Великої Вітчизняної війни, повідомляє «Українська правда». «Це дуже болюче питання для суспільства», — зазначив Янукович. При цьому він побажав, щоб стосунки минулих поколінь не позначалися на стосунках майбутніх. «До історії слід ставитися поважно, — по-філософськи заявив Прем'єр, — і не переписувати ту оцінку, яка була вже давно дана учасниками тих подій».

Через дев'ять років Олегу Ляшку, колишньому редактору газети «Політика», таки вдалося захистити своє добре журналістське ім'я. Щоправда, зробити він це зміг лише в Європейському суді з прав людини. Українська ж Феміда визнала його наклепником, а не борцем за свободу слова. «Ця справа дуже давня — тягнеться вона ще з 97-го року, коли за вказівкою колишнього виконувача обов'язків Прем'єр-міністра Василя Дурдинця була проти мене порушена Генеральною прокуратурою кримінальна справа за наклеп, — розповідає «УМ» Олег Ляшко, нині народний депутат від БЮТ, — начебто я навів наклеп на Дурдинця. Потім потерпілими в цій справі, окрім в.о. Прем'єра, були визнані колишній начальник УМВС в Одеській області Григоренко та його родич Сірик. Про Дурдинця я написав статтю, як він незаконно звільнив тодішнього президента Чорноморського пароплавства Олександра Стагнієнка — тільки через те, що він уклав з опозиційною газетою «Політика», яку я тоді очолював, контракт на виготовлення реклами. Я написав статтю про це, і проти мене порушили кримінальну справу. Потім були додані епізоди по генералу Григоренку і його родичу Сірику, які займалися вимаганням грошей в одеських підприємців. Я про це повідомив, і мене знову звинуватили в наклепі».

Українців дедалі меншає. Прогнози демографів невтішні: в Україні немає кому народжувати, зате є кому вмирати. Ми не переймаємося власним здоров'ям, а державi — не до тривалостi нашого життя. Щороку 300 тисяч наших спiввiтчизників помирає. І найстрашніше, що серед них усе більше молодих людей. Здебільшого чоловіків. Чи можна змінити страшну тенденцію, що залежить тут від нас, а що — від держави, розповідає заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Елла Лібанова.

Безпрецедентну за своєю суттю справу довелося розглядати столичному Печерському судові. І безпрецедентним відтак було його рішення. Півроку тому жителька Вінниці Світлана Побережець звернулася до вітчизняної Феміди з вимогою заборонити вказувати в лікарняних листках діагноз пацієнта. Адже це порушує права людини. І позивалася Світлана Побережець одразу до чотирьох відомств — Міністерства охорони здоров'я, Міністерства праці та соціальної політики, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Адже саме ці відомства створили наказ, яким затвердили «негуманну» форму листка непрацездатності. І вінничанка виграла суд! Тепер чиновники хапаються за голову (мовляв, це ж ламає усю їхню систему контролю!), а правозахисники тішаться: мільйони українців, яких принижувала ця норма, зітхнуть із полегшенням.

Рівно чотири роки тому, 27 липня, на Скнилівському летовищі у Львові сталося непоправне: під час авіашоу винищувач СУ-27, виконуючи маневри, упав на юрбу глядачів — загинуло 77 людей (із них — 28 дітей), інвалідами стали 12 осіб, понад 500 визнані потерпілими. Сьогодні до неймовірного душевного та фізичного болю постраждалих додається ще й гірка образа на державу: за ці чотири роки, окрім мізерних «офіційних» виплат за втрачені життя, потерпілі не отримали нічого — навіть теплих слів від чиновників, не те що офіційного статусу постраждалих чи вибачення. Пережите потроху косить рідних та близьких загиблих.

У неділю для українських підприємців-благодійників був робочий день — у столичному бізнес-центрі «Леонардо» вони торгувалися за ляльок Барбі, одягнених відомими українськими політиками та артистами. І все заради безпритульних дітлахів. Зіркові Барбі чекали на своїх нових власників ще з вівторка — у торговельному центрі їх розмістили, як у гастрономі, — на розкладці поряд із чорним хлібом. Такий креатив організаторів мав символізувати важливість їхньої справи: питання ж бо ціни дитячого життя, здоров'я — важливе, як хліб насущний.

У понеділок Україна відзначатиме чергову, хай і не пафосну й не всім відому, але усе ж важливу дату — 16 років тому, 24 липня 1990 року, вперше офіційно в Радянському Союзі було піднято національний прапор молодої держави Україна. Синьо-жовтий стяг з'явився перед будівлею Київської міської ради на Хрещатику — це був очевидний початок нової доби. Як згадує тодішній голова Української студентської спілки Олесь Доній, то були часи дуже швидких і разючих змін.

Кабінет Міністрів України нарешті зважився на важливий законопроект, проблематику якого упродовж багатьох років так боялися зачіпати. Стосується він соціальних прав українських ветеранів — пенсій, різноманітних надбавок, безплатного проїзду, комунальних пільг. Як повідомив віце-прем'єр-міністр України В'ячеслав Кириленко, проект Закону «Про соціальний захист учасників національно-визвольного руху 1939 — 1956 років за здобуття Україною своєї незалежності» вже найближчим часом буде направлений у парламент для ухвалення народними депутатами. «Йдеться про надання відповідного статусу, а також відповідних пільг усім учасникам збройних формувань, які боролися за свободу і незалежність України у складі Української Повстанської Армії, — сказав В'ячеслав Кириленко. — Ці люди отримають ті ж самі соціальні гарантії, якими сьогодні користуються всі ветерани».

На відчайдушний крок зважилися свідки та жертви трагедії на Скнилівському летовищі у Львові — вони пішки планують вирушити до Страсбурга, де Європейський суд із прав людини розглядатиме подані ними позови проти держави Україна. Чотири роки тому, 27 липня, під час авіашоу винищувач СУ-27, виконуючи маневри, упав на юрбу глядачів — загинуло 77 людей (із них — 28 дітей), інвалідами стали 12 осіб, понад 500 визнані потерпілими.

Більш ніж половина всіх українських малюків шкільного віку (а це три мільйони дітей) має цьогоріч оздоровитися за рахунок держави. Про це заявив міністр у справах сім'ї, молоді й спорту Юрій Павленко, повідомляє «Форум».