Святослав Михайлович Піскун, Генеральний прокурор України, ніколи не дає підстав сумніватися у своїй глибокій переконаності в тому, що його відставки «не дочекаєтесь». Хтозна, що саме вселило у керівника ГП таку впевненість — чи то його надлюдська самозакоханість, чи то добре знання законодавства, чи ще якісь одному йому відомі причини, але кожен, хто знає Піскуна особисто, може підтвердити: впевненістю у своїй «невідставності» й генпрокурорській неперевершеності Святослав Михайлович аж світиться. Мабуть, саме тому так спокійно і самовпевнено, відгулявши День незалежності й офіційний прийом Президента в Софійському дворику, Генпрокурор наступного дня на прес-конференції спокійно запевнив журналістську аудиторію, що готовий піти у відставку.

Найвидатніший український біженець Микола Мельниченко дав відповіді на ті питання, котрі цікавили Генпрокуратуру у справі Гонгадзе. Його побачення зі слідством відбулося саме на День незалежності, але в Сполучених Штатах. Як розповів на позавчорашньому брифінгу генпрокурор Святослав Піскун, Мельниченка допитували у суді, і той дав відповіді на всі 86 запитань, які цікавили українських «силовиків». Деталей Святослав Михайлович не навів, а вдався до іронії. «Зателефонуйте своїм колегам-журналістам у Сполучених Штатах, — сказав Піскун. — Вони вам розкажуть».

Навіть прокурорське серце — не камінь. Побачивши, як тяжко страждає ув'язнений екс-«губернатор» Харківщини Євген Кушнарьов, невблаганна доти Генпрокуратура розтанула. А справи у затриманого за обвинуваченням у перевищенні влади, що призвело до завдання державі збитків на суму понад 8 мільйонів гривень, були справді кепські. Як повідомляла журналістам керівник прес-служби очолюваної Кушнарьовим партії «Нова демократія» Оксана Коваль, Євген Петрович, незважаючи на постійне погіршення й без того важкого стану, вперто продовжував голодування, яке оголосив іще 17 серпня з протесту проти свого затримання. Кушнарьов перебував не за гратами, а в спецвідділенні лікарні швидкої допомоги (туди головного «нового демократа» відвезли після того, як він знепритомнів у залі суду). Лежачи з гіпертонічним кризом, колишній голова Харківщини пив тільки воду й, окрім лікарів, мав змогу спілкуватися лише з адвокатом. Із кожним днем у бідолахи погіршувався аналіз крові й кардіограма, що свідчило про поглиблення порушень метаболічного обміну...

Напередодні дня народження своєї держави громадяни зробили Україні маленький подарунок: вони хоч на дрібку, але знову стали її більше цінувати. Щороку напередодні Дня незалежності соціологічна служба Центру Разумкова проводить опитування з метою визначити, як через 10—12—14 років після історичного референдуму 1 грудня 1991-го ми ставимося до того, що Україна — повноцінна незалежна держава, і чи стала б вона такою, якби той референдум відбувся не на початку 90-х років минулого століття, а сьогодні. І якщо ще три роки тому відповіді респондентів лякали дедалі скептичнішим ставленням до суверенітету, то тепер, схоже, нарешті намітилася тенденція на краще.

«Пора» починає призвичаюватися до свого нового стану — партії. Тобто матиме свій статут, програму та інші речі, що потрібні для життєдіяльності такої інституції. Ні, весь цей офіціозний арсенал у партії «Пора» був і раніше, після весняних з'їздів. Однак рішення тих форумів не мали під собою надійного правового грунту, адже тоді «авангард помаранчевої революції» ще не мав «прописки» у Міністерстві юстиції. «Тоді ми не мали реєстрації. А тепер, щоб не було ніяких правових колізій, ми вирішили повторити попередні рішення», — пояснив «УМ» один із найпомітніших «порівців» Євген Золотарьов.

Верховну Раду дарма критикують за те, що парламентарії так і не сформували дієвої більшості. Бо навіщо потрібні якісь проурядові, пропрезидентські чи ще якісь коаліції, якщо в парламенті вже є одна, головна коаліція — проукраїнська? Принаймні Голова ВР Володимир Литвин її чітко бачить, про що й повідомив журналістам під час поїздки на Полтавщину, де досі гримить знаменитий Сорочинський ярмарок. Тому, що б там не сталося, а треба «працювати всім разом і дивитися не на недоліки, а на здобутки, дивитися не на те, що роз'єднує, а на те, що поєднує», пояснив у вже звичній з його уст примирливій риториці спікер.

Досить різкі оцінки діяльності низки облдержадміністрацій щодо забезпечення надходжень до держбюджету від Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко добряче струснули керівництво Рівненщини. Адже сухі статистичні дані свідчать, що за сім місяців цього року область спромоглася покласти у загальнодержавну скарбницю тільки 67 відсотків від запланованого. За зборами податку на прибуток Рівненська область теж виявилась аутсайдером, провал і в зборах митних платежів. Серйозність ситуації засвідчила рішучість Юлії Тимошенко у разі потреби провести кадрові зміни в областях. «Я у жодному разі не дам «завалити» держбюджет. Готуйтеся, що за результатами восьми місяців ми зберемося і почнемо проводити кадрові зміни в областях. Хтось повинен відповідати за невиконання сплати податків», — зазначила Прем'єр, підкресливши, що «немає поганих областей, є або погані, або ефективні керівники».

Свої перші підсумки «народної люстрації» оприлюднила у Шевченковому краю обласна організація Української народної партії. На запитання, «хто з місцевих керівників на Черкащині не має права представляти нову владу, не є порядним, професійним і патріотичним», через заповнення відповідних бюлетенів відповіли вже майже сімсот черкащан.