У «Мистецькому арсеналі» розпочалася восьма за рахунком виставка Art Kyiv Contemporary. Другий рік поспіль замість ярмарку їй надали статус форуму. Зазвичай Art Kyiv Contemporary тішить відвідувачів міжнародними проектами. Для порівняння, у 2012–му яскравими платформами були італійська та угорська, а також масштабно представлялися галереї з Парижа, Москви, Відня і Берліна.
В Україні почалася мода на мистецтво. Молодь годинами простоює у черзі в «ПінчукАртЦентр», на акції у музеях і «Мистецькому арсеналі». Попит на арт, швидше, означає бажання долучитися до моди бачити мистецтво. Та ця зацікавленість ще не визріла у розуміння творів, а тим паче у професійну арт–критику.
За задумом Державного агентства України з питань кіно, саме фільми мають стати найбільш пізнавальним і доступним для якнайширшого загалу методом популяризації Шевченка, допоможуть відкрити маловідомі сторінки його життя, символічний код поезії Тараса.
Vivat, academia! Vivat, alma mater! Такими словами відомі піаністи, співаки, диригенти, композитори, чиї імена золотими літерами вписані в історію музики, вітають рідну Національну музичну академію України ім. П. І. Чайковського зі сторічним ювілеєм. Із нагоди знаменної події Академія проводить міжнародний музичний Гранд–фестиваль VIVAT ACADEMIA, який 20 грудня завершиться концертом «Присвята Сергію Рахманінову».
Сьогодні на сайті Комітету Національної премії ім. Тараса Шевченка опубліковано повний список претендентів на отримання цієї найвищої державної нагороди у галузі культури та мистецтв. Із року в рік номінантів стає менше, а їхні прізвища все частіше перегукуються зі списками попередніх років. Так, у 2013–му висували 41 претендента.
Знаний у Львові та поза його межами художник Сергій Гай приїхав до Києва у галерею «Триптих Арт» із персональною виставкою. Упродовж двох років від нього не було ні слуху ні духу — Гай творив. За цей час написав стільки робіт, що вистачило б на кілька виставок.
У віці від одного до п’яти років у дитини формуються основні риси характеру. Психолог, автор науково–дослідницького проекту «Психологія Успіху» Юнона Ілліна–Лотоцька вважає, що до року немовля вчиться довіряти–недовіряти, в дорослому віці ці функції переростають у надію або ж страждання від безнадії. Від одного до трьох років дитина пізнає силу волі, впевненість у собі. Від виховання у цьому віці залежатиме вміння заробляти гроші у майбутньому.
«Не викидайте сміття. Бійтеся Бога!!!» — такі гасла висять по всіх стовпах у селі Криворівня на Верховині замість пустослівних «Дякуємо за чисті узбіччя». Про страх Божий гуцули написали не в рамках фестивалю горянської та туристичної культури «Черемош–фест», який проходив минулих вихідних, а задовго до нього. Бо проблема з викиданням сміття у ріки така ж давня, як історія з Адамом і Євою. Це розуміє кожен порядний мешканець планети, але мало хто намагається припинити процес забруднення довкілля. Задумавши свято на ріці Черемош, організатори першим ділом ставили перед собою завдання закохати якомога більше людей у природу Карпат і наголосити, що чисті ріки і ліси — це рай наш і наших майбутніх дітей, а не забаганка екологів.
Отож перший карпатський фестиваль «Черемош–фест» розпочався з того, що приїжджі засукали рукави, взяли мішки в руки і на чолі з музикантами з франківського гурту «КораЛЛі» пішли вздовж Черемошу збирати сміття. За кілька годин плідної праці на березі ріки «красувалися» гори зібраних пластикових і скляних пляшок. Не знаю, чи місцеві жителі задумалися над тим, щоб більше ні папірця не кинути в Черемош, але ті, хто приїхали на фестиваль, упродовж кількох днів справді поводилися ґречно і шанобливо до природи.
Місце зустрічі українського бомонду омолоджується. Назвавши село Криворівня Верховинського району Івано–Франківської області точкою перетину «верхівки» аристократичних кіл, я не перебільшила ні на краплину. Свого часу в карпатському селі гуцульський фольклор збирав Микола Драгоманов, лікувалася ожиною з морозивом Леся Українка, писав свої «Тіні забутих предків» Михайло Коцюбинський, а згодом Сергій Параджанов разом із талановитою командою відзняв однойменний фільм.
«Я, Анатоль Федірко, не пишу вербальних сумнівних концепцій арт–проектів, я просто відчуваю себе онуком К.Малевича, який мені, студенту Київського державного художнього інституту, міг би читати лекції в Києві, 1928 року», — заявив київський художник Анатоль Федірко. 4 квітня, за кілька днів до свого 55–річчя, Анатоль Федірко презентував у галереї «СовіАрт», що на Андріївському узвозі, виставку «Супрематична Україна». (Нагадаємо, що зачинателем супрематизму — напряму модерного мистецтва, що виник на початку ХХ ст., вважається уродженець Києва Казимир Малевич).
