Білокуракінський район розташований на крайній півночі Луганщини, і в той день, коли мешканці обласного центру місили черевиками багнюку, поля району вкрив тоненький шар снігу. Власне, про погоду можна було й не згадувати, але в той день тут відбувалася виїзна колегія Головного управління агропромислового розвитку. Чи слід уточнювати, яке вона має значення для отого самого розвитку?

Позавчорашній візит Президента на Луганщину проходив чи то під знаком примирення, чи просто місцева «еліта» висунула гасло: «Ми вас не чіпаємо, і ви нас не чіпайте!» . У будь-якому разі, якщо рік тому дорога від аеропорту до Алчевська, навіть у місцях, досить далеких від населених пунктів, рясніла синіми стрічками, то цього разу я не побачив жодної. І під час традиційної наради з адміністративно-господарським активом області зал намагався не демонструвати невдоволення ні в який спосіб. І лише коли Віктор Андрійович торкнувся теми Голодомору, зал глухо заремствував. Мовляв, скільки можна!.. Так уже формувався тут «актив», що в ньому переважають зайди. Які досі вважають, що ведуть своє коріння від дідуся Леніна і матусі Компартії.

Минулого року 324 сільгосппідприємства Луганщини взяли кредитів на 287 мільйонів гривень, а повернули банкам лише 41,4 млн. Принаймні такі дані на середину грудня оприлюднив начальник Головного управління агропромислового розвитку обласної держадміністрації Олександр Ольшанський.

Хоч значна частина озимини не витримала минулорічної січневої наднизької для Луганщини (при незначному шарі снігу) температури, однак підсумки сільськогосподарського року виявилися для області не такими вже й поганими. Точніше, можна охарактеризувати їх так: ситуація в луганському селі залишається стабільно кризовою. Ну, може, трохи краще, ніж за останні роки господарювання тут кучмівських... представників. Принаймні загальний обсяг зібраного зерна — 864 тис. тонн — хоча й не рекордний (торік було 1,2 млн.), однак вищий за середньостатистичний рівень приблизно за останнє десятиріччя.

Начальник Служби автомобільних доріг у Луганській області Борис Корляков відзвітував перед пресою про досягнення свого відомства. За його словами, на капітальний та поточний ремонт обласних автотрас у 2006-му було виділено більше 58 мільйонів гривень; за ці гроші капітально відремонтовано аж 10,7 кілометрів шляхів і 96 погонних метрів мостів та шляхопроводів. «Цього вкрай недостатньо для забезпечення безпечного проїзду автотранспорту, — зізнався чиновник, — але водночас це вдесятеро більше, ніж було відремонтовано в 2005 році».

Це коли при владі були «помаранчеві», міліція не мала права чіпати навіть депутата сільради. Часи тепер змінилися, і хлопці в погонах сьогодні запросто можуть «пресувати» районного голову. Принаймні голова Станично-Луганської райдержадміністрації Юрій Гриценко офіційно — в заяві на ім'я прокурора Луганської області і голови обласної СБУ — стверджує, що 29 грудня його намагалися заарештувати невизначені особи в міліцейській формі.

З поверненням до абсолютної влади на Луганщині вчорашніх кучмістів повертаються й учорашні методи їхньої «роботи», у тому числі й пропагандистської. Зокрема на телебаченні.

Голова Луганської обласної держадміністрації Олександр Антипов знайшов спосіб подолати комунальну кризу в шахтарських містечках. «Аби отримати гроші на утримання соціальної сфери вугільних підприємств, ми маємо намір у судовому порядку відкликати підписи міських голів під актами закриття шахт області», — заявив він на черговій прес-конференції.

Надра Луганщини багаті не лише на вугілля, а й на копалини, так би мовити, штучного походження. Якщо ж є копалини, знайдуться й фахівці з їхнього видобутку, причому не обов'язково легальні. Тим більше, коли такою «копалиною» є... тротил.

Сергій Мельничук, очевидно, належить до тих правдолюбів, яких недолюблюють ні вороги, ні друзі. Принаймнi поки я намагався розшукати його телефон через знайомих представників проукраїнських організацій (приблизно з десяток), захоплення вчинком студента Східноукраїнського національного університету (СНУ) ім. В. І. Даля висловив лише один. У голосах решти відчувалася певна втома. Що вже казати про його... опонентів.