Міністра освіти і науки України Івана Вакарчука журналісти «охрестили» революціонером 2008 року — за введення зовнішнього незалежного оцінювання. «Постраждалі» ж від української мови вбачають в Іванові Вакарчукові вселенське зло й називають одним із найзатятіших націоналістів в уряді Тимошенко. Не виключено, що незабаром у міністра освіти знову полетить політичне каміння — міністерство запускає новий, теж дещо революційний проект. Нещодавно Іван Вакарчук звернувся до ректорів ВНЗ з ініціативою розпочати кампанію з популяризації української мови в університетах і запропонував «перехресний» обмін викладачами та студентами між вищими навчальними закладами. Так, за задумом міністра, львівські професори викладатимуть у донецьких інститутах, а франківські студенти складатимуть заліки в одеських університетах. «Ефект» присутності в мовному середовищі дозволить краще вивчити українську і подолати «смугу мовного відчуження та бар’єрів». Про свої благородні плани навчити вищу школу державної мови міністр освіти Іван Вакарчук розповів «Україні молодій».

Словосполучення «Болонський процес» стало чи не найуживанішим у розмовах про вищу освіту в Україні. Нагадаємо, що наша держава підписала Болонську декларацію в 2005 році й разом із 47 європейськими країнами бере участь у створенні спільного європейського простору вищої освіти. Тепер питання полягає в тому, наскільки глибоко і якісно відбуватиметься задеклароване реформування національної вищої школи. Наскільки швидко ми усвідомимо проблеми, які заважають реформам, і відмовимося від такої зручної та звичної думки про те, що наша освіта була, є й буде найкращою у світі.
Без сумніву, спеціальні семінари, конференції, методичні рекомендації допомогли багато зробити для реформування української вищої школи. Та складається враження, що ми здійснюємо нововведення за традиційним радянським підходом: головне — дотриматись форми, а зміст прийде згодом сам собою. Циркулярами й інструкціями «згори» забезпечують технічну сторону навчання: складання програм за кредитно–модульною системою і 100–бальну шкалу оцінювання, введення наукових ступенів «бакалавр», «магістр» тощо. А як бути з утіленням іншого надзвичайно важливого європейського принципу — орієнтації студента на самостійну роботу і науковий пошук? Скажемо відверто: поки це лише гасло. Про те ж, як цей принцип реалізується у європейських ВНЗ, «УМ» розповіла Юлія Поштаренко, випускниця Києво–Могилянської академії і магістрантка школи менеджменту Ланкастерського університету.

Як уже повідомляла «УМ», «тестовий набір», який вітчизняним школярам пропонує Міністерство освіти і науки, найближчим часом збагатиться ще одним — так званим тестом на здібність до навчання у ВНЗ. У Міносвіті, щоправда, майбутнє випробування коментувати не поспішають. В Українському центрі оцінювання якості освіти пояснюють лаконічно: щоб запровадити «тест здібностей», його спочатку необхідно розробити й апробувати. Саме тому в МОНі ухвалено рішення про створення відповідної творчої групи. Нині тривають консультації й переговори з фахівцями щодо входження до цієї творчої ради. Достеменно відомо, що наступної вступної кампанії ніхто абітурієнтів на здібності не перевірятиме: тести просто не встигнуть розробити. А як буде потім?

Музейний «світ геології» відкрили у Черкаській середній школі №25. Кажуть, що це перший такий шкільний музей в Україні.

Наприкінці минулого року Націо­нальна спілка письменників України ініціювали «круглий стіл», присвячений українській літературі для дітей та юнацтва. Про те, що температура майбутнього обговорення буде близькою до кипіння, свідчила навіть назва — «Потрібні зміни». Відомі дитячі письменники, дослідники, педагоги, редактори відверто говорили про наболіле — діти перестають читати. І якщо «змін не буде», то й не буде для кого писати і видавати.

Зовнішнє незалежне оцінювання стало найуспішнішою реформою, яку вдалося здійснити в освітній сфері за останній час. Такого висновку дійшли учасники «круглого столу» за участі керівників і провідних фахівців освітянської сфери. Зокрема, наголосили учасники зібрання, система ЗНО стає запорукою об’єктивного оцінювання знань випускника і подолання корупції під час вступу до вищих навчальних закладів. Хоча, безумовно, потребує удосконалення.

Уперше за останні 10 років музичні школи Черкас (а в обласному центрі їх чотири) поповнилися новими інструментами. На закупівлю баянів, акордеонів, гітар, скрипок, домбр, лір, віолончелі, кларнетів та синтезаторів міська влада виділила 100 тисяч бюджетних гривень.

«Нинішня криза є моментом істини, що має розкрити відповідальність за моральне вихолощення освіти», — сказано у зверненні Українського католицького університету до академічної спільноти України. Молодь розчаровується в усіх політичних партіях, кпинить із принципу верховенства права, намагається виїхати з України на заробітки, а то й назавжди. Тим часом політичний театр, здається, дійшов до межі, за якою трагікомічність може перелитися в сумну драму. У такому разі обікраденим, як завжди, виявиться суспільство. Викладачі УКУ — дивовижної освітньої оази в Україні — нагадують, що світогляд і суспільні навички нинішніх недбалих політиків і господарників сформувалися у стінах тутешніх університетів. І що знання стають руйнівними, якщо не спираються на моральні принципи. Вихід із кризи можливий через якісну освіту, олюднену атмосферою взаємної довіри й доброї волі. Про це — наша розмова з ректором Українського католицького університету, доктором богослов’я отцем Борисом Гудзяком.

Рейтинг ВНЗ «Компас» цікавий тим, що заснований на думці роботодавців. Він став, по суті, першим загальнонаціональним рейтингом, який враховував відповідність знань і навичок випускників вітчизняних ВНЗ запитам ринку праці. Ідея проекту належить компанії «Сістем Кепітал Менеджмент» (СКМ) і добродійному фонду «Розвиток України» у рамках проекту «СКМ — вузам».

Черкаський державний технологічний університет став першим серед українських вищих навчальних закладів учасником проекту «Підтримка передачі технологій та підприємницької діяльності в українських університетах (PROTECT)».