Україна не приймає біженців з Узбекистану. Таку голослівну заяву зробив народний депутат, лідер Християнсько-ліберальної партії України Леонід Черновецький. Як повідомляє УНІАН, у нардепа є інформація, що наприкінці серпня цього року на пропускному пункті Конотопу, що на Сумщині, прикордонники не впустили в Україну декілька сімей із біженцями з Андижана. «Цих нещасних людей відправили на територію Росії, і вони зараз перебувають у Брянську», — заявив Черновецький.

Міжнародна конференція, організована найпотужнішою опозиційною партією Азербайджану «Мусават» за сприяння Міжнародного інституту демократії (Київ), відбулася в Баку наприкінці минулого тижня. У ній взяли участь сорок осіб, зокрема представники з Білорусі, Естонії, США та багатьох європейських країн. Як уже повідомляла «УМ», для українських учасників ця подія ознаменувалася шокуючим інцидентом.

«Володимире Михайловичу Литвин! Ми бачимо 2006 рік в єдиній команді з партією «Народний союз «Наша Україна», Блоком Юлії Тимошенко і Аграрною партією України», — пафосно та впевнено заявив Віктор Ющенко на початку весни, на з'їзді НСНУ, паралельно відмовивши своїм давнім соратникам з НРУ, УНП тощо ввійти в єдиний провладний блок у ролі самодостатніх та рівноправних учасників. Тим самим Президент дещо розчарував своїх прихильників, які вбачали в партії Литвина, особливо на місцях, учорашніх «кучмістів», від чийого політичного тиску «помаранчеві» потерпали під час виборів.

«Ти була у Беслані?! Вау... Цікаво? Я б теж там хотів (-ла) побувати»... Я там справді була. Все ж недалеко. І реалії політичного сьогодення з кожним роком поповнюють світ новими туристичними мекками — бізнес-центр у Нью-Йорку, «Норд-Ост» на московській Дубровці, метрополітен у Лондоні... Список можна продовжувати. Людям цікаво там побувати, щоб відчути на собі (звісно, у ролі сторонніх спостерігачів, а не безпосередніх учасників) трагедію ХХІ століття та вирок світу за його помилки — тероризм.

Візит Віктора Ющенка до Гданська, де гучно відзначали 25-річний ювілей заснування легендарної польської профспілкової організації «Солідарність», завершився фотографуванням в аеропорту ім. Леха Валенси з місцевими поліцейськими у бронежилетах та з автоматами на їхнє прохання. Адже поляки захоплюються лідером нашої помаранчевої революції, певною мірою ототожнюючи його зі своїм кумиром, живою легендою, першим президентом демократичної Польщі, засновником «Солідарності», яка поборола комуністичний режим, — Валенсою. Очевидно, знаковою фігурою Ющенко є і для польського президента Кваснєвського, бо він, схоже, покладає великі надії на нашого Президента у сприянні демократизації Білорусі.

Спомин про український Майдан через чверть століття — уявити, як це буде, можна було під час гучного відзначення поляками 25-ї річниці від дня заснування легендарної профспілкової організації «Солідарність», яка заклала фундамент у розвиток нової Польщі — вільної, демократичної, європейської. Цілий тиждень Польська Республіка «гуділа» в ейфорії від розмаїття святкових заходів, на які з'їхалися тисячі гостей iз-понад 20 країн світу. Кульмінацією святкувань став учорашній день, коли до Гданська, де 25 років тому було підписано угоду між страйкарями і комуністичним урядом про створення незалежної профспілки, приїхали офіційні міжнародні делегації, зокрема четверо президентів — України, Німеччини, Угорщини, Грузії, і ще багато інших високопоставлених політиків Європи.
Власне, побачити Віктора Ющенка на польських вулицях можна було впродовж останніх кількох тижнів. Його фото разом із портретом 25-річної давності лідера «Солідарності», гордості та кумира поляків, першого президента демократичної Польщі Леха Валенси, стали основою біг-бордів та екранів, спеціально приурочених до ювілею. Між їхніми знімками, які були оформлені у вигляді кісток доміно, розміщувалося ще три зображення — Мазовецького, Берлінського муру та Гавела. Поряд напис: «Усе починалося в Гданську» і перелік десяти країн, де після Польщі відбувалися кардинальні демократичні перетворення. Цікаво, що на електронних екранах ці фотопортрети опозиційних лідерів (останній з яких — Ющенко) падають за принципом доміно, символізуючи тим самим нескінченність ідей «Солідарності», тобто демократичних процесів у світі.

Масове призначення нових українських послів почнеться у другій половині вересня. Відповідаючи на запитання «УМ», перший заступник міністра закордонних справ України Володимир Огризко повідомив, що саме в цей період очікуються перші відповіді (агремани) від країн, куди планують відправити нових керівників українських диппредставництв. Нагадаємо, згідно із процедурою перед підписанням указу про призначення посла, секреатріат Президента та МЗС відправляє у ту чи іншу країну запит на згоду прийняти у себе як дипломата визначену кандидатуру. За словами Огризка, традиційно агреман надсилається протягом місяця-півтора.

Україна, вочевидь, ніколи не стане повноцінним членом Єдиного економічного простору. Відповідаючи на запитання «УМ» про наші шанси стати повноцінним учасником ЄЕПу, перший заступник міністра закордонних справ України Володимир Огризко зауважив, що Контитуція України не передбачає цього. «А наскільки ми на сьогодні можемо говорити, то до змін Конституції у найближчі роки справа не дійде», — зауважив заступник.

Уже цього вересня Україну можуть «визволити» від покарання за гріхи минулого, зокрема за діяння радянської влади. Американський сенатор-республіканець, голова сенатського комітету з міжнародних справ Річард Лугар повідомив, що підготував «дуже ефективний» законопроект про відміну щодо України відомої поправки Джексона—Веніка, яка передбачає торгові обмеження та санкції. Парламентарій висловив надію, що вже у вересні Конгрес США розгляне цей документ та прийме позитивне рішення. Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», про це Лугар розповів учора під час зустрічі зі спікером Верховної Ради Володимиром Литвином. До Києва американець завітав зі своїм колегою сенатором-демократом Бараком Обами.

Непоступлива, впевнена, стримана, але дещо неконкретна... Такою постала перед лідерами країн пострадянського простору нова українська влада під час дводенного саміту Співдружності незалежних держав у Казані, який завершився минулої суботи. Керівництво України, попри чіткий євроінтеграційний курс, наразі стримало себе від заяв щодо подальшої недоцільності перебування в недієздатній СНД та участі в Єдиному економічному просторі. При цьому Президент Віктор Ющенко поводився доволі жорстко і впевнено, пояснюючи, що наразі підписувати всі 29 угод, які передбачають створення зони вільної торгівлі в рамках ЄЕП, українська сторона не збирається. Україна підписала лише 15, оскільки решта суперечать нашій Конституції. Адже, за словами Ющенка, тут ідеться про створення наднаціонального органу і передачу йому частини державного суверенітету. Водночас щодо неконкретності, то Президент не відмовився остаточно від підписання решти 14 угод, лише зазначив, що вони ще вивчатимуться додатково.