Віднедавна влада активно пропагує створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Після перерви у вісім років від реєстрації в Мін’юсті наказу «Про затвердження типового статуту об’єднання...» (а це було за прем’єрства Януковича), теперішній Янукович–Президент, уряд та міськадміністрації активно пропагують оголошену житлово–комунальну реформу. Багато представників правлячої команди доволі радикальні в питанні ОСББ — говорять навіть про те, що людей треба примушувати створювати об’єднання і вступати в них.

Однак мешканці стольного Києва не поспішають відмовлятися від своїх ЖЕКів. На це є кілька причин: дехто бачить у такому об’єднанні «міський колгосп», когось задовольняє і теперішній стан комунальної сфери, а найбільш допитливі познаходили в реформації стільки «підводних течій», що свідомо відмовляються від ідеї ОСББ.

Тож поки влада залучає іноземні організації для надання своїй ідеї «прогресивного обличчя» і вдається до пропаганди у «кращих традиціях» СРСР, журналіст «УМ» спробував з’ясувати, яке добро та яких «злих сюрпризів» слід чекати від ОСББ.

Відучора в Києві нарешті відкрили рух iз правого на лівий берег по Дарницькому залізнично–автомобільному переходу через Дніпро. Таким чином завершено другий із чотирьох підходів — заїжджати на міст тепер можна буде з боку Кончі–Заспи.

Скульптуру Маленького принца у ландшафтному парку на перетині Пейзажної алеї і Десятинного провулку спіткала зла доля: у ніч на середу вандали відбили голову казковому героєві Екзюпері, понівечили скульптуру і пошкодили табличку з написом «Дітям України від дітей Франції».

Відкрили скульптуру принца зовсім недавно — у 2010 році. А встановили на ділянці, за право зводити багатоповерхівку на якій Міністерство закордонних справ бореться в судах кілька років. Мешканці довколишніх будинків кивають у бік сірої будівлі на Михайлівській площі: вони певні, що саме МЗС — найбільший ворог ландшафтного дитячого майданчика.

У столичної пенсіонерки Наталії Василівни Прощук — «ціновий стрес»: її традиційний домашній борщ відтепер став занадто дорогою розкішшю. «Уявляєте, звичайна капустина «потягла» аж на 31 гривню! — обурюється жінка. — На базарі у господинь «хазяйську» курку за стільки ж можна купити. Так то ж курка — її виростити ще треба. А це звичайна капустина. Усе страшно дороге! А як ще подумаєш, що буряк, морква, цибуля — все як не китайське, то єгипетське, уже й ніякого борщу не хочеться!»

Після довгої й безуспішної судової тяганини через незаконне зведення офісного центру в дворі будинку на вулиці Набережно–Хрещатицькій мешканці просять голову КМДА Олександра Попова віддати довгобуд для Музею історії Києва, який не має свого приміщення. Наразі будівництво цього 7–поверхового «монстра» (до речі, на території заповідника «Стародавній Київ») не ведеться, бо у забудовника — фірми «Ю–Ай–Пі–Лтд» — почалися фінансові проблеми. Оскільки влада вважає будівництво законним й ініціювати знесення не збирається, жителі, у дворі яких височіє споруда, пропонують передати її в комунальну власність, добудувати і використати як приміщення для «безпритульного» музею, експонати якого вже кілька років гибiють в Українському домі.

Дати можливість приватним підприємствам заробити на продажу артезіанської води, а натомість отримати відремонтовані бювети — за реалізацію цього задуму активно взялася столична влада. На Оболоні (вулиці Героїв Сталінграда, 13) від бювету до спецбудівлі, що виглядає як звичайний кіоск, уже провели труби — тут у перспективі мешканцям і будуть продавати воду. Почали роботи зі встановлення подібного комплексу й на Оболонському проспекті,14.

До Євро–2012 лишається все менше й менше часу — 455 днів. Влада мало не щодня скликає різноманітного «розливу» наради, гарячково наводить лад в авгієвих стайнях, де вже наступного року ми прийматимемо Євро–2012. Сам глава держави «анонсує» для гостей наших оголених весняних красунь і закликає «умикнути» Україну (нагадаємо, цей «перл» видав Янукович у Давосі, коли «рекламував» Україну і не зміг прочитати слоган промо–кампанії нашої держави до Євро–2012 — «Увімкни Україну»).

Під час останньої колегії столичної міськдержадміністрації її голова Олександр Попов прозвітував: підготовка Києва до фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року вийшла на фінішну пряму. «Київ зробив стрімкі кроки у розвитку багатьох сфер столичної інфраструктури, — запевнив столичний керманич. — Ми чітко розуміємо завдання, які повинні реалізувати. І не згаємо жодного дня підготовки».

Журналіст «УМ» вирішив з’ясувати, що насправді вже вдалося зробити за цей час у столиці, наскільки Київ готовий зустрічати «євро–гостей» чемпіонату з футболу, фінал якого відбудеться у столиці України вже 1 липня наступного року.

«Інвестиційно–будівельна група», яка зводить офісний комплекс Fresco Sofia на вулицi Гончара, 17—23, — у буферній зоні заповідника «Софія Київська», — просить дозволу в ЮНЕСКО закінчити скандальне будівництво. Про це «5–му каналу» повідомив головний архітектор Києва Сергій Целовальник, за словами якого, забудовника неодноразово запрошували на засідання містобудівної ради, однак представники компанії на зустріч не з’явилися, бо вели перемовини у Франції з ЮНЕСКО.

Адвокат Олег Левицький, який захищає в суді інтереси одного з активістів «податкового Майдану» Ігоря Гаркавенка, заявляє, що ані його підзахисний, ані решта ув’язнених за підозрою у пошкодженні плитки на майдані Незалежності під час акцій підприємців не брали участі у встановленні наметів. А слідство нахабно ігнорує аргументи захисту. «Відбувається реалізація якогось високого спланованого дійства, яке має довести всій країні, що у підприємницького майдану кримінальне обличчя. Це може бути зачистка громадсько–політичного поля в Україні. Іншого пояснення в мене немає», — зазначив адвокат в інтерв’ю «Німецькій хвилі».

Національний банк України виношує плани вилучення з обігу монет номіналом 1 і 2 копійки. Це може статися найближчим часом, за умови підтримки ідеї урядом і парламентом. Фахівці на користь ініціативи НБУ — «списати» дріб’язок — наводять результати проведених досліджень: мовляв, відмову від таких грошей підтримує 93% українців, а 65% не приймають ці копійки на здачу. Більше того, ці копійки майже не повертаються, хоч їх періодично і докарбовують. А значить — люди використовують дріб’язок з метою, не пов’язаною зі здійсненням платежів.

Куди зникають одна і дві копійки і що з ними роблять українці, з’ясовував журналіст «УМ».