На чемпіонаті світу з водних видів спорту, що триває в Австралії, українська збірна поки не здобула жодної медалі. Схоже, що нагородами «синьо-жовта» команда розживеться лише тоді, коли на арену вийдуть плавці в традиційному басейні. Однією з наших надій у Мельбурні є запорізька плавчиха на спині Ірина Амшеннікова, яка у свої 20 років уже має кілька медалей континентальних першостей, а тепер не проти розжитися й нагородами світових форумів. Її перший старт — на стометрівці — уже в понеділок.
Перед від'їздом спортсменки до Австралії з нею зустрівся кореспондент «УМ». І був вражений. Чарівна, комунікабельна, енергійна, наполеглива, розумна — усі ці епітети доречні, коли змальовуєш портрет української принцеси водних доріжок Ірини Амшеннікової. «Що ліпше — синиця в руці чи журавель у небі?» На стандартне запитання не позбавлена гумору плавчиха відповідає: «Найкраще — це коли «золото» в руці і... Журавльов — тренер!»
А поза спортом дівчина свого життя не уявляє — у такій уже сім'ї народилася.

Сталося це під час пошукових робіт запорізьких археологів-підводників ще у 1995 році. У районі «Козацької переправи» на глибині майже семи метрів учасники акваекспедиції знайшли двостулчасті молюски. Трофеї підводних археологів були доправлені до відділу природи Національного заповідника «Хортиця».

Станом посівів аграрії Запоріжжя не надто задоволенi, адже у хорошому стані перебувають лише 53 відсотки озимини області. Спеціалісти звинувачують у цьому надто теплу зиму — вона прискорила вегетацію рослин, спричинивши їхнє переростання. Проте запоріжці не втрачають надію отримати більший врожай ніж минулого року, і для цього засіяли зерновими на 10 тисяч гектарів землі більше. Це дає змогу аграріям сподіватись на непоганий врожай. «Аграрний» заступник голови обладмiнiстрацiї Валерій Черкаска пообіцяв присутнім керівникам сільгосппідприємств фінансово підтримати їх коштами обласного бюджету.

Кінець 70-річному стадіону «Металург» поклав Валерій Лобановський, який у 2000 році, зазирнувши після матчу «Металургу» з «Динамо» до роздягальні, заборонив своїм футболістам приймати душ. Тренер вважав, що перебувати в приміщеннях під аварійною західною трибуною небезпечно для життя спортсменів. Після цього рада ПФЛ зобов'язала «Металург» завершити реконструкцію стадіону. Аж ніяк не бідний комбінат «Запоріжсталь» тоді дистанціювався від проблеми, і в 2002 році стадіон передали у власність міської громади. За життя мера Запоріжжя Олександра Поляка реконструкція почалася, але після його смерті у лютому 2003-го пригальмувалася на три з лишком роки. Розчистив джерела фінансування міський голова Євген Карташов — із бюджету він «відстебнув» близько 100 мільйонів гривень.

Минулого року, 12 травня, «Україна молода» інформувала читачів про незвичну знахідку: у Запоріжжі, неподалік кінотеатру «Космос» Комунарського району, під час закладання фундаменту супермаркета будівельники наштовхнулися на масове поховання часів Великої Вітчизняної війни. Тоді роботи були негайно припинені, позаяк знахідкою зацікавилися не лише місцеві пошукові загони, а й дипломати Посольства Німеччини в Україні. Керівник військово-патріотичного загону пошуковців «Рубіж плюс» Світлана Зінченко невдовзі інформувала ЗМІ, що в тій братській могилі знайшли свій останній прихисток німецькі військовополонені.

Hа Запоріжжі дедалі частіше практикується силове захоплення однією комерційною структурою іншої. Досить часто опосередкованими учасниками оборудок стають місцеві суди. На яких умовах — залишається лише здогадуватися. Не розсекретить це, ясна річ, і директор одного із запорізьких ТОВ зі своїми підлеглими у ході розслідування порушеної стосовно даних посадовців кримінальної справи.

Проведення інвентаризації, розмежування земель державної та комунальної власності, визначення грошової оцінки землі в регіоні затягується, акцентував начальник Запорізького облуправління земельних ресурсів Дмитро Бабміндра на колегії, засідання якої присвячувалося визначенню пріоритетів на 2007 рік, виходячи з минулорічних плюсів та мінусів «проштовхування» тієї ж таки земельної реформи.

Спостерігати за першим зануренням акваархеологів забажав лідер групи «Машина часу» Андрій Макаревич, президент громадської організації «Запорізька бригантина». Прибувши до Запоріжжя, він 26 лютого зранку особисто оглянув з борта катера місце занурення членів підводної експедиції, по обіді дав прес-конференцію, а в 19.00, вже у статусі музиканта, вийшов на сцену палацу культури «Дніпроспецсталь».

У день свого 40-річчя «головний рятувальник» України Нестор Шуфрич обдарував новобогданівців своїм візитом й обіцянкою: усе те «боєлайно», що лежить у вас під боком і щороку вибухає, МНС знищить до кінця 2008 року. «Ви навіть нічого не почуєте», — запевнював тричі обстріляних сільчан Нестор Шуфрич.
Міністру ясна річ не позаздриш: відправити «на той світ» 40 тисяч тонн боєприпасів за такий короткий термін — «круто» навіть для фінансово заможних європейських країн. Щире ж співчуття викликають мешканці сіл, прилеглих до горезвісної 275-ї артбази.

У Запоріжжі ще одна зона масового відпочинку найближчим часом стане будмайданчиком: фірма «Кераміст» запропонувала осучаснити Парк енергетиків. Як повідомив офіційний портал міської ради, вже навесні розпочнеться спорудження великого розважального центру. Майбутній «Акваленд» — це криті льодові катки для дітей і п'ять водних атракціонів, плавальні басейни (щонайменше на 50 дітей, окремо — для дорослих, на 114 персон), культурний центр і спортзал. Кошторис лише першої черги суперрозважального центру перевищує два з половиною мільйони гривень.