Позавчора президент Росії Володимир Путін своїм указом доручив представникам МВС та Міністерства оборони підготувати до 15 грудня цього року план реорганізації Об'єднаного угруповання військ у Чеченській республіці. Як повідомляє «Независимая газета», «одним із головних завдань цього плану має стати виведення з Чечні всіх армійських частин та підрозділів МАС, які перебувають там на тимчасовій основі у зв'язку з проведенням контртерористичної операції». Поетапне виведення російських військ із республіки має бути здійснене в період 2007—2008 років, хоча указ не поширюється на підрозділи, які постійно дислокуються в Чечні. Міністр оборони Росії Сергій Іванов заявив, що з 2008 року на території Чеченської республіки не залишиться жодного солдата строкової служби.

Ніхто не буде заперечувати, що Чеська Республіка має більшу політичну культуру і досвід демократії, ніж Україна. Але парламентські вибори 2-3 червня завели чехів у такий глухий кут, що вони до цього часу не мають нового уряду: старий ще ніяк не відійде, а новий все ніяк не може зайняти його місце. Парламентські вибори дали унікальний в історії Чехії (і не лише) результат: правий і лівий табори отримали рівно по 100 депутатських місць. Але пам'ятаймо, що ідеальна нічия добра лише в футболі. А оскільки радянсько-азіатські підкупи депутатів, перебігання цілих партійних фракцій з одного табору в інший, вирішення своїх особистих інтересів за рахунок виборців там фактично не практикуються, то того злощасного одного голосу, необхідного для формування парламентської більшості, жоден із таборів у противника не може виманити.

З часу початку 12 липня ізраїльської агресії до Лівану і до вчорашнього дня в Лівані загинули 944 цивільні особи, з яких приблизно 30 відсотків становлять діти віком до 12 років, та 29 військових і поліцейських Лівану. До цих трагічних цифр варто додати 53 бійців організації «Хезболла» та семеро бійців союзного їй шиїтського угруповання «Амаль». Під ізраїльськими бомбами також загинули четверо спостерігачів від ООН. Кількість поранених оцінюють у 3 369 осіб. У результаті боїв свої домівки втратили чи змушені були залишити 915 тисяч 792 особи, з яких 220 тисяч залишили територію Лівану. Матеріальні збитки оцінюються приблизно в 2,5 млрд. доларів. Такі цифри подав учора уряд Лівану. Втрати Ізраїлю вбитими становлять 36 цивільних та 61 військовослужбовець. Цей трагічний баланс зростає з кожним днем війни.

Позавчора до Центру космічних польотів ім. Кеннеді на мисі Канаверал, штат Флорида, прибула команда американського космічного човника «Атлантіс». Її завданням є проведення останніх тренувань та тестів перед запланованим на 27 серпня стартом космічного корабля. Команда «Атлантіса» складається з п'яти чоловіків та однієї жінки: командир корабля Брент Джетт, пілот Кріс Фергюсон, астронавт Канадської космічної агенції Стів Маклін та троє фахівців місії — Ден Бербенк, Джо Теннер і Хайдемарі Стефанишин-Пайпер. Для нас майбутній політ «Атлантіса» знаменний тим, що єдина в команді корабля жінка є українкою за походженням.

Прем'єр-міністр Лівану Фауд Сініора повідомив, що впродовж трьох тижнів агресії Ізраїлю в його країнi загинули понад 900 ліванців та понад три тисячі цивільних мешканців країни отримали поранення. Понад третину жертв становлять діти молодшi 12 років. Чверть населення країни, тобто приблизно один мільйон осіб, змушена залишити свої домівки. У виданій 2 серпня спеціальній заяві спеціальний представник Генсека ООН iз воєнних конфліктів та захисту дітей Радхіка Кумарасвамі також звернула увагу на жахливу ситуацію дітей у цьому конфлікті.

«Конфлікт в Іраку не вдасться врегулювати впродовж п'яти чи навіть десяти років», — такий висновок міститься в дипломатичній ноті колишнього посла Великої Британії в Багдаді Вільяма Пейті до британського уряду. Лист, який Пейті написав до уряду Великої Британії наприкінці минулого тижня у зв'язку із закінченням своєї дипломатичної місії в Іраку, мав бути таємницею, але невідомим чином потрапив до рук журналістів Бі-Бі-Сі. Висновки, які робить добре обізнаний з ситуацією в Іраку дипломат, підтверджують найгірші підозри критиків іракської війни. Британське МЗС до цього часу запевняло, що прогнози про дуже затяжний характер іракського конфлікту є перебільшеними і неправдивими.

Позавчора увечері ізраїльська авіація здійснила 27 нальотів на південноліванське місто Тір та навколишні села. Ці території також зазнавали масованого обстрілу з військових кораблів та артилерії. А вчора вранці ізраїльтяни здійснили 37 авіарейдів на ці терени, а також бомбардували Бейрут та долину Бекаа.

Ізраїльська армія позавчора ввечері розпочала масштабну сухопутну інтервенцію до Лівану. Наразі в ній задіяні приблизно 10 тисяч вояків. Метою операції є витиснення бійців «Хезболли» за лінію ріки Літані, тобто щонайменше за 30 кілометрів від кордону з Ізраїлем. Ізраїльтяни закликали тутешніх мешканців залишити свої домівки. Відтак 80 із 100 тисяч населення міста Тір почали тікати на північ. Населення півдня Лівану залишено на поталу ворога. Доставлена впродовж понеділка та вівторка гуманітарна допомога від ООН та Червоного Хреста осіла в Бейруті, оскільки ні Ізраїль, ні «Хезболла» не гарантують безпеку працівникам гуманітарних організацій.

Міністр оборони Грузії Іраклій Окруашвілi звинуватив Росію в тому, що вона надала притулок лідеру заколотників Кодорської ущелини Емзару Квіциані. Грузія звинувачує цього колишнього представника президента Едуарда Шеварднадзе в Кодорській ущелині у зраді батьківщини. Після придушення грузинськими військами вчиненого його загоном заколоту частина загону Квіциані втекла до Абхазії, а він сам, за словами міністра оборони Грузії, звідти перебрався до Росії. МВС Грузії офіційно оголосило про призначення грошової винагороди в розмірі 100 тис. ларі (приблизно 55 тис. доларів) за інформацію про Квіциані.

У Демократичній Республіці Конго (колишній Заїр) минулих неділі та понеділка відбулися парламентські і президентські вибори — перше демократичне волевиявлення народу на багатопартійній основі за останні 45 років. За президентську посаду змагалися 33 кандидати, а за 500 місць у парламенті — 9 тисяч претендентів. Аналітики сходяться на думці, що ці вибори в Конго були найважливішою подією для Африки починаючи з 1994 року, коли в результаті демократичних виборів було покладено кінець режиму апартеїду в Південно-Африканській Республіці.