Екс-майор Управління Держохорони Микола Мельниченко останні дні справно ходить на допити до слідчих управлінь Генпрокуратури. Бесіди з керівником слідчої групи у справі Гонгадзе Романом Шубіним, мабуть, займають так багато часу, що Микола ніяк не дійде до парламенту на засідання тимчасової слідчої комісії з розслідування касетного скандалу. Голові комісії Віктору Драчевському не вдалося передати йому повістку, бо майор, на його думку, «шифрується» і кожного разу ночує в різних місцях. Але це не заважає Мельниченку час від часу спілкуватися з пресою, підтримуючи до своєї персони постійний інтерес.

Позавчорашній міжпартійний з'їзд Блоку Юлії Тимошенко перетворили на шоу. Він не увінчався жодним формальним рішенням. Якщо, звісно, не брати до уваги процедури відкриття з'їзду і виконання Державного гімну. Офіційно на форумі БЮТу не було затверджено ні списку партії, ні його програми. Зате Юлія Володимирівна чудово використала відкриття свого з'їзду для презентації блоку. Цього в неї не відбереш: Юля любить підносити політичні страви на красивих тацях.

«Вічний» мер Києва Олександр Омельченко нарешті визначився (принаймні оголосив) щодо свого майбутнього — він знову балотуватиметься на міського голову столиці України. Чи тим самим він перекреслив мерські мрії усім потенційним кандидатам на цю посаду, в тому числі боксеру-важковику і чемпіону світу Віталію Кличку? «Наша Україна», включивши Омельченка до парламентського виборчого списку на почесному третьому місці, сподівалася, що Омельченко нарешті звільнить дорогу новому та молодшому обличчю.

Поки вище керівництво країни вчора у Києві посміхалося Америці (в особі держсекретаря США Кондолізи Райс), спікер Верховної Ради Володимир Литвин тиснув руку Володимиру Путіну в Москві. З якої нагоди Литвин у рамках свого дводенного візиту до Росії був удостоєний зустрічі з самим керівником Кремля, не зовсім зрозуміло. Адже газове питання вони не вирішували, принаймні повідомлень про це немає. А взагалі це вже четверта за рік зустріч Литвина з Путіним, і вже невідомо, яка за ліком (бо їх було ще більше) поїздка нашого спікера до Москви.

Основні завдання, які поставив перед собою вчорашній міжпартійний з'їзд блоку Юлії Тимошенко, — це затвердження програми БЮТ та обрання списку. Основний форум мав початися увечерi — аж о 17-й годині. До речі, Блок Тимошенко — перший серед блоків та партій проводить свій передвиборчий форум у помпезному Палаці «Україна».

Святослав Піскун ще позавчора був переконаний, що після рішення Печерського райсуду столиці (який призупинив дію указу Президента про призначення Олександра Медведька на посаду Генпрокурора) правова колізія з двома генпрокурорами закінчилася і єдиним легітимним господарем Різницької є лише він. Відтак Піскун-3 мав намір приступити до виконання власних обов'язків. Мабуть, те, що досі йому так i не вдалося подолати турнікети на вході до центральної будівлі ГПУ, пана Піскуна не особливо засмучує, бо в понеділок він підписав накази про звільнення заступників Генпрокурора. Де відбувалося це кадрове дійство, невідомо. Бува, не на власній кухні Піскун звільняв колишніх колег, які відтепер (яке нахабство!), ще й оскаржують ці рішення суду?

Попри щиросердний заклик своїх партійців очолити список блоку «Наша Україна» на парламентських виборах, Президент України відмовився від цієї пропозиції. «Я хочу сказати, що, звичайно ж, не скористаюся цією можливістю, — підкреслив Вiктор Ющенко, перебуваючи позавчора в Білій Церкві, — оскільки я хочу, щоб інші демократичні сили, які б приходили в український парламент у коаліції з «Нашою Україною», у коаліції з блоком «помаранчевих» сил, щоб вони відчували також увагу Президента, щоб прізвище Президента не розколювало наших політичних партнерів».

Екс-майор держохорони Микола Мельниченко не може бути зареєстрований кандидатом у депутати за списком Соцпартії на виборах депутатів 31 березня 2002 року. Таку постанову ухвалила позавчора Центральна виборча комісія. Вона не знайшла підстав для розгляду на даний момент заяви Соцпартії про реєстрацію Мельниченка кандидатом у депутати за списком партії після проведення виборів-2002. Водночас ЦВК скасувала свою постанову від 26 січня 2002 року, якою Мельниченку було відмовлено в реєстрації кандидатом у депутати. Однак різночитань тут немає, адже, як зазначила заступник голови ЦВК Марина Ставнійчук, вибори депутатів, відповідно до законодавства України, проводяться на основі прямих, таємних виборів, шляхом голосування за кандидата в депутати, а не за всі списки. На момент виборів — у березні 2002-го — Мельниченко кандидатом уже не був, тож і депутатом тепер стати не може.