Смерть Ніязова поклала початок запеклій боротьбі за владу в Туркменії і, що важливіше, новому етапу боротьби між Росією, Китаєм, ЄС та іншими зацікавленими сторонами за туркменський газ. Відхід Туркменбаші ставить під удар досягенуті угоди між Ашгабадом та «Газпромом».

У Туркменії офіційно оголошено про смерть президента Сапармурата Ніязова. Державне телебачення показує державний прапор в траурній рамці. За офіційними даними, Туркменбаші помер учора на 67-му році життя о 1.10 ночі за місцевим часом від раптової зупинки серця. Похорони Ніязова заплановані на 24 грудня. У країні оголошено траур, приспускають державні прапори, знімають новорічні прикраси, розвішують чорні стрічки. А за лаштунками точиться жорстока боротьба за владу, адже в «газових еміратах» Туркменбаші не було визначено спадкоємця і взагалі системи розподілу влади — Ніязов був «їхнім УСIМ».

Льолек та Болек із нашого радянського минулого є архетипами також для кількох поколінь поляків. Мультиплікаційні герої стали легендами. І, як усе невмируще, отримали нове життя — як художній фільм, як лейбл, що використовується навіть німецькими піратами з гей-журналів, як привід для судових війн навколо авторських прав.

Румунія першою зi всіх посткомуністичних країн офіційно засудила комунізм як «незаконний та злочинний режим». Як повідомляє румунська державна інформагенція «Ромпресс», із відповідною доповіддю позавчора ввечері на спеціальному засіданні парламенту виступив президент Румунії Траян Басеску. На спеціальному засіданні почесними гостями були перші президенти незалежних Польщі та Болгарії Лех Валенса і Желю Желев, посли закордонних держав та останній глава Румунської держави перед приходом комуністів до влади король Міхай І. Траян Басеску представив звіт комісії на чолі з істориком Владіміром Тісманеану, яка дослідила злочини комуністичного режиму за період 1945—1989 років.

Нещодавно помер чилійський диктатор Августо Піночет, який перебував при владі 17 років. Його смерть поділила суспільство: частина чилійців проклинала тирана, інша — якій байдуже до свобод — згадує лише той період 70-х років, коли настала відносна економічна стабільність. Те ж і з сьогоднішнім ювіляром, оскільки період правління Леоніда Брежнєва дорівнював піночетівському і багато колишніх радянських людей вважають його «кращими роками свого життя». Для цих людей немає значення, що Брежнєв залишив країну в «застої», запроторював інакодумців до «психушок» та в'язниць, що за його наказами десятки тисяч наших співвітчизників поклали голови у військовій авантюрі в Афганістані.
Брежнєв та брежнєвщина залишаються предметом великих містифікацій. З нагоди сотої річниці з дня народження «дорогого Леоніда Ілліча» варто згадати хоча б окремі.

Бельгія до цього часу не може прийти до тями після шоку, який викликала «жартівлива» програма бельгійського державного телебачення. Сотні тисяч людей, які дивилися канал RTBF у середу ввечері, не повірили своїм очам і вухам — о 20.22 телеканал перервав свої звичайні програми, щоб повідомити надзвичайну новину: Бельгії, як держави, вже не існує. І все це через північну частину країни, парламент якої одноголосно проголосував за незалежність. Журналісти каналу почергово вели «живі» репортажі з різних точок країни: нового кордону, який з'явився між північною та південною частинами Бельгії, з Брюсселя, який занурювався у все більший хаос, з військового аеропорту поблизу столиці, де король Альберт і королева Паола сіли в літак і втекли з країни.

«Грузія зробила ще один значний крок щодо видавлювання зі своєї території російських військових», — з сумом констатувала вчора газета «Время новостей». Навіть це найбільш демократичне російське видання не може змиритися з втратою Росією військового контролю над однією з пострадянських республік, і законне бажання грузинів не бачити на своїй території військ «старшого брата» класифікує словом із кримінального жаргону — «видавлювання». Що вже говорити про тон російських великодержавних ЗМІ!

Сьогодні в Брюсселі розпочинається дводенний саміт глав 25 країн-членів ЄС. Головними темами переговорів заявлені енергетична безпека, проблема розширення ЄС, боротьба зі злочинністю і тероризмом та політика Союзу щодо емігрантів. Напередодні саміту Європейський парламент закликав лідерів ЄС здійснити глибоку реформу Союзу, перш ніж вдаватися до чергових фаз його розширення. На думку європарламентаріїв, ЄС у теперішньому вигляді вичерпав усі можливості й найближчим часом уже не в стані приймати чергових членів.

«12 грудня Рада ЄС надала Єврокомісії мандат на початок ведення переговорів з Україною про створення спільного авіаційного простору, метою якого є поглиблення авіаційних зв'язків з Україною після підписання подібних угод з країнами Західних Балкан та Марокко», — повідомляє офіційний сайт Єврокомісії www.europa.eu.int. Віце-президент ЄС Жак Барро, який відповідає за транспорт, заявив: «Користь від створення єдиного авіаційного ринку будуть мати обидві сторони — ЄС і Україна. Завдяки підписанню такої угоди ми забезпечимо вищі рівні безпеки та надійності, простимулюємо торгівлю та соціальні зв'язки з нашим близьким сусідом».

Позавчора в реанімаційному шпиталі столиці Чилі — Сантьяго на 92-му році життя помер колишній диктатор цієї країни генерал Аугусто Піночет. Тиждень тому він переніс інфаркт. Повідомлення про його смерть викликало у світі змішані почуття, а в Чилі — масові заворушення противників і прибічників диктатора. Вважають, що за роки правління Піночета (1973—1990) очолювана ним військова хунта винищила понад три тисячі противників режиму, через в'язниці, концтабори та тортури пройшли 28 тисяч осіб, а приблизно 300 тисяч чилійців змушені були шукати порятунку в еміграції. Вже після відходу диктатора від влади йому та членам його родини багаторазово висувалися звинувачення у фінансових злочинах: униканні сплати податків, розкраданні державних коштів та відмиванні приблизно 28 млн. доларів на рахунках у закордонних банках.