Одноосібний флагман вітчизняного чоловічого волейболу — харківський «Локомотив» — уже давно переріс «куценькі турнірні штанці» українського виробництва. Розуміючи безперспективність борсання в неймовірно слабкому внутрішньому чемпіонаті, «залізничники» останні кілька сезонів виступали у значно потужнішій відкритій російській першості.

Вирушаючи на зимові канікули, так би мовити, на прощання, деякі учасники прем’єр-ліги підкинули футбольній спільноті чергову порцію інформації для роздумів. Після скандально обірваного поєдинку між «Волинню» та «Металістом» залишається невизначеною доля команди Віталія Кварцяного, яка, у разі залишення без покарання «необ’єктивного» на думку лучан головного арбітра того матчу Дмитра Куткова, пообіцяла знятися з розіграшу.

Функціонування системи антидопінгового контролю, як вируючий котел, з якого періодично на оточуючих виплескуються чималі порції робочої рідини «викривального» характеру. Щоб не говорили, але найактивнiше в питанні боротьби з допінгом працюють у велоспорті.

Минулий сезон став найгіршим в історії виступів мінського «Динамо» в Континентальній хокейній лізі. Торік єдиний представник Білорусі в КХЛ, який зробив ставку на доморощених вихованців, залишився далеко від зони «плей-оф», посівши останню позицію в Західній конференції. Але в міжсезоння динамівці провели роботу над помилками.

Здавалося, після чемпіонського виступу української жіночої «естафети» на Сочинській олімпіаді одна з її лідерок — Валентина Семеренко мала б перерости традиційну для недосвідчених біатлоністок «дитячу хворобу». Однак на етапі Кубка світу в австрійському Хохфільцені Валя знову згадала старі добрі часи й «запорола» останній постріл.

Жодних ілюзій стосовно виступу нашої жіночої збірної на чемпіонаті Європи-2014 не було. Досвідчений наставник української команди Леонід Ратнер не приховував, що, опинившись у групі «смерті», шансів на вихід до наступного раунду у його підопічних практично немає. Розуміла це й віце-президент Федерації гандболу України Зінаїда Турчина, прирівнюючи до подвигу можливість українських гандболісток подолати перший груповий раунд Євро.

Минулий сезон став найбільш урожайним для українських команд у Лізі Європи. Уперше з часів «ребрендингу» другого за рейтингом клубного турніру Старого світу до його «плей-оф» пробилося одразу чотири наші команди. Натомість у весняній частині поточного розіграшу ЛЄ зіграють лише двоє вітчизняних повпредів — «Динамо» та «Дніпро», при цьому дніпропетровський клуб до «топ-32» турніру потрапив в останній момент.

У доволі неоднозначному, зі спортивної точки зору, положенні перед останнім туром групового раунду ЛЧ опинилися футболісти «Шахтаря». З одного боку, на гру проти «Порту» «гірники» виходили повністю розслабленими, адже не мали перед собою жодних турнірних завдань. З іншого, думається, професіоналам не надто приємно було грати вхолосту офіційний поєдинок, розуміючи абсолютну безперспективність його результату.

Сперечатися, що скупчення мегазірок в одній команді неабияк покращує її комерційні проекти, звісно, безглуздо, однак і заперечувати, що надлишок «діамантів» на одиницю площі може суттєво вплинути на ігровий клімат та атмосферу всередині колективу, також не варто.

Десять років тому, зігравши у фіналі Суперліги, «Монако» досяг наразі свого найбільшого успіху в ЛЧ. Нині ж перед «монегасками» стоять значно скромніші завдання, особливо після того, як клуб залишило двоє зіркових футболістів — Радомель Фалькао та Хамес Родрігес.