Велика Британія та Іран вирішили відмовитися від тактики войовничої риторики, погроз та взаємних звинувачень і розпочали переговори з метою мирного вирішення кризи, яка виникла у зв'язку із захопленням іранцями 23 березня в Перській затоці 15 британських військових моряків. Про це повідомив учора глава Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані.

Учора з нагоди другої річниці з дня смерті понтифіка у ватиканських гротах біля могили Івана Павла ІІ відбулася урочиста служба, яку провів теперішній митрополит Кракова, а раніше особистий секретар польського Папи кардинал Станіслав Дзівіш. У проповіді кардинал Дзівіш сказав: «Святість Папи стає найбільш характерною та впізнаваною рисою його постаті та служби». Після урочистого богослужіння в соборі св. Івана у Ватикані було зачитано латинською мовою протокол про закінчення роботи канонічного трибуналу. Таким чином, завершено першу частину процесу беатифікації (зарахування до святих).

На ринках усієї Росії розпочалися етнічні чистки. Відповідно до побажання президента Володимира Путіна, з 1 квітня продавцями на базарах та у вуличних кіосках можуть бути лише особи з паспортом громадянина Росії. Відтепер чужинці можуть працювати на тих же базарах лише вантажниками чи прибиральницями. Таку постанову прийняв уряд Росії. Вона вдарить передусім по вихідцях із Середньої Азії, Кавказу та Молдови, бо саме ці люди становлять більшість за прилавками на російських базарах.

Нафтопровід «Одеса—Броди—Гданськ» може запрацювати через чотири роки, оскільки казахи погодилися будувати його разом з поляками, але... не без участі росіян. Про це, як пише газета «Жечпосполита», йшлося під час позавчорашнього візиту до Астани президента Польщі Леха Качинського. Формально «добро» від президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва відкриває зелене світло для входження в цей міжнародний проект казахської державної нафтової компанії «КазМунайГаз». Проте Назарбаєв наголосив: до проекту «потрібно запросити росіян». Якщо так станеться, то ідея будівництва нафтопроводу «Одеса—Броди—Гданськ» практично втратить сенс, зазначає польська газета.

Лондон призупинив дипломатичні відносини з Тегераном, поки не буде звільнено 15 британських військовослужбовців. Іран наразі обіцяє звільнити лише єдину серед них жінку — 26-річну Фей Терні. Прем'єр-міністр Тоні Блер наполягає, що затримання іранцями британських військових моряків минулої п'ятниці було «неприпустимим і помилковим». «А якщо вже так сталося, то настав час збільшити тиск», — додав він.

Серед 12 претендентів на посаду президента Франції лише чотири мають потенційні шанси на вихід у другий тур. Решта — лише барвисті статисти в цій грі. Ще раз погляньмо на дані опитувань соціологічної служби IPSOS: Ніколя Саркозі — 31,5 відсотка, Сеголен Руаяль — 24,5, Франсуа Байру — 19, Жан-Марі Ле Пен — 13,5. Це при тому, що 16 відсотків виборців досі не визначилися, за кого голосувати. Тож сюрпризи можливі. Найбільш реальні шанси подолати перше коло виборчих змагань, які відбудуться 22 квітня, й потрапити у другий тур мають, окрім Ніколя Саркозі, Сеголен Руаяль та Франсуа Байру.

Іран не лише став парією в очах Заходу, відмовившись припинити свої ядерні програми, але на додачу до цього створив ще одну гостру конфліктну ситуацію. Минулого тижня іранські ВМС заарештували 15 британських військових (вісьмох моряків та сімох морських піхотинців), які, за твердженням Тегерана, порушили іранські територіальні води в Перській затоці. Впродовж цього тижня британська влада висловлює все більше занепокоєння долею своїх військовослужбовців та готує незаперечні, як стверджує офіційний Лондон, фото та інші докази про те, що моряки таки не порушували територіальних вод Ірану.

14 січня правляча в Франції пропрезидентська партія «Союз за народний рух» обрала кандидатом на квітневих президентських виборах свого лідера Ніколя Саркозі. Тоді в електронних виборах узяли участь 69 відсотків з 327 тисяч членів партії, з них 98 відсотків проголосували за висування Саркозі. 21 березня президент Франції Жак Ширак офіційно оголосив про підтримку Ніколя Саркозі, заявивши, що бачить у ньому свого наступника.
Результати опитування французів, проведенi соцiологiчною групою IPSOS i оприлюдненi 23 березня, свідчать: 54 відсотки респондентів підтримають Саркозі, а 46 — його найближчу конкурентку, висуванку лівого табору Сеголен Ройяль. Перший тур виборів відбудеться 22 квітня.

Спеціальний посланець ООН, фінський дипломат Мартті Ахтісаарі позавчора передав на розгляд Ради безпеки ООН довгоочікуваний план врегулювання проблеми Косово, яким передбачається надання цій сербській провінції «обмеженої незалежності», повідомляє Бі-Бі-Сі. Косово з населенням два мільйони осіб, 90 відсотків iз яких є етнічними албанцями, формально належить до Сербії, але з початку міжетнічного конфлікту 1999 року перебуває під управлінням ООН. Багатомісячні переговори між сербами та косовськими албанцями за посередництва ООН у Відні нещодавно закінчилися повним провалом. Жодна з сторін не пішла на поступки. Серби готові надати косоварам широку автономію, але в рамках Сербської держави, а албанці не погоджуються ні на що, крім незалежності.

Кілька тисяч прихильників опозиції зібралися в неділю в Мінську з нагоди Дня свободи. Міліція оцінила кількість учасників акції в 3—4 тисячі осіб, організатори — в 10 тисяч. Кордони міліції не пустили демонстрантів до Жовтневої площі в центрі столиці, де мало відбутися святкування за участі послів усіх країн ЄС та США, акредитованих у Білорусі. Зіткнення маси опозиційного люду з кордонами міліції спричинило сутички. Десятки демонстрантів були побиті, зокрема і лідер демократичних сил Олександр Мілінкевич та його дружина. Білоруська міліція також побила депутата Сейму Польщі від правлячої партії «Право і справедливість» Малгожату Госєвську та журналістку польської інформагенції ПАП Божену Кузавінську. «Це дуже специфічний спосіб відзначення свята незалежності», — так прокоментував у інтерв'ю ПАП побачене побоїще посол Німеччини в Бiлорусі Мартін Хекер.