Як відомо, влада вирішила, що ядерний завод в Україні будуватиме російська компанія «ТВЕЛ». За словами експерта з енергетичних питань Богдана Соколовського, таке рішення — прогнозоване і лише формалізує політичні домовленості, досягнуті двома урядами в 2008—2010 роках. «Раніше подібні проекти не могли реалізуватися завдяки втручанням тодішнього Президента України Віктора Ющенка. Проте тепер, ймовірно, ніхто не наважиться скасувати рішення, яке стратегічно не вигідне Україні, але корисне Росії», — сказав Богдан Соколовський.

Учорашнє засідання уряду якимось чином стало продовженням сесії Верховної Ради, на якій нардепи скасували своє ж рішення про ухвалення в першому читанні нового проекту Податкового кодексу. Експерти, підприємці та громадськість визнали документ таким, що утискає розвиток малого та середнього бізнесу в Україні, а натомість дарує надзвичайні повноваження податківцям. Тож Прем’єру Миколі Азарову, який почув від депутатів літеру «А», треба було сказати «Б». І він зі своїми підлеглими сказав. Як умів.

Нинішній уряд продовжує нарощувати прямий державний борг: у липні він зріс на понад 7%. У цифрах це 1 млрд. доларів. Таким чином, Україна тепер винна кредиторам 19 млрд. доларів. При цьому загальний розмір державної заборгованості в липні зріс на 5% — до 33 млрд. доларів. На думку партії «Наша Україна», такі факти свідчать насамперед про те, що уряд Азарова не має уявлення щодо механізмів і джерел покриття дедалі зростаючих боргів України. А головне — не спроможний ефективно використовувати наявні кошти Державного бюджету. Говорячи про небувалі злети економіки, «проффесіонали» не мають коштів віддати запозичене у громадян та в інших держав.

Ми щодня спостерiгаємо, як дорожчають продукти харчування, а Держкомстат продовжує заспокоювати народ. Виходить парадокс: споживчі ціни хоч і зросли на 1,2 відсотка, офіційно продукти харчування подешевшали на 0,1%. Подiбне стрімке зростання споживчих цін вiдбувалося лише в 1996 році. В 2010–му інфляція за січень—серпень становила 4,3 відсотка, а середньорічна виросла на 1,5% до 8,3%. Основна причина подорожчання — збільшення вартості природного газу на 50%. З одного боку, подешевшали овочі (на 11,1%), фрукти (4,2%) і риба (0,4%). З іншого — вартість решти товарів зросла.

Уряд запланував здійснити грандіозну революцію у дрес–коді незаможних українців: переодягти їх із якісного, але вживаного європейського одягу в новий, але виробництва вітчизняної промисловості. Свої сподівання на користь вiд нововведень чиновники окреслюють так: зросте попит на українську продукцію та збільшиться кількість робочих місць усередині держави. А для того щоб остаточно підтримати вітчизняних виробників, легку промисловість на п’ять років звільнять від сплати податку на прибуток.

...Ранок 2 вересня 1996 року. Черга на Центральному поштамті. Немолода жінка попереду з погано прихованою недовірою бере у касирки здачу — кілька одногривневих банкнот та блискучих жовтих монет. Якусь хвилю тримає це все в розкритих долонях, а потім повертається до свого супутника і якось сумно–ностальгійно каже: «Бачиш? Це — все, що залишилося від наших мільйонів...».

В Україні завершується збір головних зернових культур: посіяне зібрано вже на площі майже 12 млн. тонн, або на 80% площ. Уряд злегка остудив свій оптимізм і прогнозує вже не 45 млн. тонн, як перед початком жнив, а близько 40 мільйонів. Однак, як зазначають експерти, потрібно враховувати, що статистика дається для зерна в сирій вазі. Тобто, при доробці вага його зменшиться на 3–4%.

Хвиля цінових перегонів торкнулася і горілчаної продукції. Відпускна ціна спирту з 1 вересня зросте на 30% — до 105 грн. за декалітр. Це вже, до речі, третє подорожчання нинішнього року. Виробники поспішили пояснити свою ініціативу останніми подіями на зерновому ринку. За словами голови Держконцерну «Укрспирт» Ігоря Сухоносова, «у липні–серпні ціна зернових підвищилася більше ніж на 20%, а природного газу для промисловості з 1 серпня — на 9,8%. У собівартості спирту енергетична та сировинна складові становлять 92%, а 8% — транспортні витрати і заробітна плата. Рентабельність заводів при цьому — 5—7%».