У Тверській області, в Калінінському районі, загинуло п'ять громадян України. Про це повідомляє низка російських агенцій з посиланням на правоохоронні органи області. Зокрема, інформаційна агенція REGNUM зазначає, що загиблі були українцями, які працювали на території Тверської області за наймом, мешкали у селі Андрейкове без реєстрації.

Ще зовсім недавно вітчизняні фахівці у сфері будівництва нарікали на те, що застарілий Житловий кодекс Української РСР 1983-го року «народження» не спроможний регулювати чимало спірних питань у галузі. Відтепер таких закидів має поменшати, адже парламент днями ухвалив Житловий кодекс України. Новий документ визначає, приміром, способи надання житла українцям. Так, громадяни, за Кодексом, можуть отримати від держави чи органів мiсцевого самоврядування соцiальне житло (безкоштовно або за доступну плату на основi договору найму), купити в кредит чи за повну вартість або ж «розширитися» за рахунок обліку для полiпшення житлових умов. За формою власностi тепер житлофонд офіційно подiляється на приватний, державний, комунальний i той, що перебуває у спiльнiй власностi рiзних суб'єктiв приватної, комунальної або державної власностi.

Наказ про реєстрацію інтернет-сайтів, який уже майже тиждень обговорює громадськість, призупинено. Міністр транспорту та зв'язку Євген Червоненко особисто оголосив журналістам про своє рішення: «Ніхто й нікого з команди Ющенка не буде примушувати реєструватися, тим більше я, який на своєму горбі переніс багато чого, — цитує головного транспортника країни «Українська правда». — Я зробив пропозицію на 10 днів призупинити дію наказу. Просимо всіх, хто хоче, спілкуватися з різними департаментами Мінтрансу».

Скандал довкола «інтернетівської» цензури, який розгорівся днями з легкої руки міністра транспорту та зв’язку Євгена Червоненка, має віднині дещо інший характер. Нагадаємо, нещодавно світ побачив наказ «Про затвердження порядку проведення державної реєстрації електронних інформаційних ресурсів», що дозволило інтернетникам говорити про намагання «запхнути «всесвітню павутину» в банку» — про спроби цензури з боку держави. ЗМІ встали дибки. Очевидно, що такого резонансу в Державному департаменті з питань зв’язку й інформатизації не чекали. І вже наступного дня (себто вчора) запросили представників електронних видань «на чай» і дружню розмову. Переляканим медійникам пояснили, що ні про яку цензуру не йдеться. Так, за словами заступника директора Петра Яцука, державна реєстрація приватних електронних інформаційних ресурсів в Україні не буде обов’язковою — приватні сайти можуть записуватися в Національний реєстр добровільно, повідомляє «Кореспондент».

Подібних свят кримчани не проводили, але, як пояснили «УМ» у прес-службі Ради Міністрів автономії, відтепер подібні «салоїдні» гуляння проводитимуть щорічно. Так, фестиваль-ярмарок «Українське сало» стартує вже сьогодні, 2 жовтня, і триватиме два дні у Сімферополі, у приміщенні «Зеленого театру» та на території міського саду. А урочисте відкриття заплановане на 11 годину на Радянській площі, перед Будинком кіно «Сімферополь». Про масштабність гулянь і серйозність намірів кримчан свідчить «патронат» фестивалю: оргкомітет ярмарку очолив голова Ради Міністрів Криму Сергій Куніцин.

Півторарічних двійнят — Олексійка та Тетянку із невеличкого села Гайворонського району Кіровоградської області привезли до дитячого відділення районної лікарні у важкому стані самі ж батьки. За словами лікарів, стан, в якому перебували діти, свідчив про їх фізичне виснаження внаслідок недостатнього харчування. Батьки такий стан дітей пояснювали вродженою хворобою і запевняли, що двійнята були забезпечені повноцінним доглядом і харчуванням. А через кілька годин після госпіталізації Олексійко помер. І медики звернулися до правоохоронців.

Незвичайна експедиція «Не втрачайте надію — 2004», у якій зможуть взяти участь діти, що через хвороби опорно-рухового апарату довгий час не можуть ходити, стартуватиме з Києва 1 травня. Її організатор — цілитель та екстремал Віктор Гаврилюк обіцяє завдяки своїй методиці за 2-3 дні поставити на ноги людей, які мають захворювання спини і все життя провели у корсетах. А пояснює своє знахарство тим, що працює з пам'яттю ДНК. За його словами, якщо дитина народилась здоровою, а хворобу набула згодом, то під впливом музики, накладеної на спеціально підібрані частоти, організм сам активно розпочинає «позбуватись усього зайвого».

Доки дорогоцінний вогонь старанно перевозять у закритих контейнерах, аби він не згаснув, різними країнами світу, у Києві вже чекають на його урочисте внесення. Навіть факели вже заготували і команду підібрали. Олімпійський вогонь вулицями нашої столиці понесуть більше ста осіб. Із цієї кількості українських факелоносців «Кока-Кола», як один із організаторів, отримала право обрати 42 учасники. Два місяці тривав всеукраїнський конкурс «Хто тебе надихає?», який дав можливість усім бажаючим стати обраним, — і ось результати оголошені. «Із тисячі номінантів нам довелося обирати кращих із кращих, — розповідає голова Київської спілки журналістів, голова журі конкурсу Ігор Засєда. — Це й справді було важко, адже серед претендентів — люди з унікальними долями. Номінувався навіть перший в Україні чоловік з пересадженим серцем. Але ми вирішили не ризикувати його здоров'ям».

Наймасштабнішу за останні два роки в Миколаєві пожежу довелося гасити місцевим рятувальникам. Виникла вона позавчора вночі в олійному цеху ВАТ «Нектар» — найбільшого підприємства харчової промисловості в місті. Саму ж пожежу охоронець помітив тільки тоді, коли зайнявся дах, — полум'я вже піднімалося на 15 метрів вище цеху, висотою з чотириповерховий будинок. Вогонь швидко поширювався через велику кількість олії у всьому цеху. З огляду на це пожежі був наданий максимальний ступінь складності. Госити вогонь прибули 7 підрозділів МінНС, сюди ж підтягнулись Державтоінспекція, аварійна служба газу, швидка допомога.

... Ті, хто вибрався «в люди» зранку 1 січня, побачили центр Києва сірим: рештки розбитих пляшок, на тлі яких тут же й фотографувалися. «Святковий» майдан Незалежності виглядав уже зовсім не новорічно. По залишках розбитих пляшок від шампанського, пива і горілки можна було тільки здогадуватися, що гуляли тут на «всю котушку». І як не старалась київська влада попередити тяжкі «склотарні» прибирання, забороняючи продавати горілку взагалі, а пиво у скляних пляшках, та наш завбачливий люд усе приніс із собою: і випивку для настрою та зігріву, i закусь... А от забрати свій «новорічний стіл» із собою уже мало кому спадало на думку. Тож пакети, пляшки, недоїдки залишилися просто на асфальті.