Новий рік приніс чергові зміни до вступної кампанії–2010. В один із останніх днів грудня в Мін’юсті був зареєстрований, а відтак набув чинності наказ Міністерства освіти, який вносить певні зміни до раніше затверджених Умов прийому у вищі навчальні заклади.
Сходити в кіно, посидіти з друзями в кафе, купити собі кілька нових модних речей, та що там — заплатити за проїзд та купити продуктів — на все потрібні гроші. А де їх брати студентам, коли стипендія становить усього 520 гривень за місяць? Потрібно йти працювати, адже, якщо вважаємо себе дорослими, коли вночі їдемо гуляти в клуб, брати гроші в батьків уже незручно...
У двері студентських гуртожитків і аудиторій постукала сесія, тож її треба привітно зустріти. Інакше можна постраждати. Наприклад, досвідчені студенти не радять першим у заліковку ставити фізичне виховання, бо потім можна всю сесію пробігати за викладачами. Забобонів існує дуже багато і студенти кажуть, що їх обов’язково треба дотримуватися, щоб не мати проблем, а головне — двійок.
«Терпіть не могла у школі фізкультуру. Фізрук, який був затятим прихильником футболу, виганяв усіх на стадіон і змушував ганяти м’яча. Хлопці проти дівчат. Звісно, завжди вигравали хлопці. Тому я й досі дратуюся, коли чоловік вмикає телевізор і починає дивитися футбол», — поринула якось у спогади про шкільні роки колега по роботі Інна. «А я й досі з жахом згадую співи — весь клас реготав, коли я виводив злощасний «Орльонок–орльонок...», — додав колега Андрій. Гадаю, кожен може згадати і зі своєї шкільної біографії чимало аналогічних прикладів, які тоді здавалися «кінцем світу». Водночас набуті у шкільному віці комплекси, кажуть психологи, часто залишаються на все життя. Цього б не було, якби дівчата та хлопці виховувалися нарізно, як це було колись...
«Шановні студентки» — починає свою лекцію викладач Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Чому саме студентки? Бо хлопців в аудиторії можна перерахувати на пальцях однієї руки. Скажімо, у моїй групі з 22 осіб лише один козак. В інших групах — ситуація аналогічна. Віктор Миронченко, професор кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики, розповів «УМ»: «Коли я навчався, за спеціальною постановою ЦК КПРС на факультет журналістики мали набирати 75 відсотків хлопців і лише 25 відсотків дівчат. Правда, на практиці дотриматися цієї вимоги не вдавалося, проте співвідношення було десь 50% на 50%. Сьогоднішня ж ситуація зовсім протилежна: у навчальних групах переважають дівчата. Українська журналістика фемінізувалася».
Ще 15 грудня розпочався запис охочих для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні, а реєстраційні пункти досі нудьгують без роботи. Деякі з них навіть не дочекались свого першого реєстранта.
...Випускниця біологічного факультету одного з донецьких університетів Ганна Степашова ще в школі вирішила стати екологом. Тому й обрала таку потрібну сьогодні спеціальність. Одначе, коли дійшла черга до працевлаштування, з’ясувалося, що не такі вже й потрібні країні та рідному місту екологи. Адже дівчина обійшла майже всі екологічні організації міста. І безрезультатно.
Відкриття власного рахунку у Держказначействі, введення посади бухгалтера в кожній школі з 1 січня 2010 року — саме такий новорічний сюрприз підготувала Юлія Тимошенко директорам шкіл України. Особливістю подарунка є те, що відмовитися від нього не можна: «Незалежно від того, готові ви чи не готові, з 1 січня ми з вами переходитимемо на шкільну автономію», — звернулася очільниця уряду до столичних директорів під час розширеного засідання Кабміну. Попри прохання Прем’єра не боятися і не відмовлятися, підкріплене подарунком — посібником Юрія Шукевича «Шкільний бюджет в сучасних умовах», не всі директори з радістю відгукнулися на пропозицію. Чому? З якими проблемами може зіткнутися влада і освітяни? Ці питання стоять гостро, бо 1 січня не за горами. І, як сказав класик, «Аннушка вже розлила олію».
Містечко Ківерці на Волині донедавна було єдиним у Західній Україні, де працює експериментальна авторська школа. Не так давно подібний навчальний заклад відкрився в Тернополі, але цей проект реалізовано державним коштом у рамках програми «Школа майбутнього». Особливість ківерцівської якраз у тому, що в її будівництво держава не вклала ані гривні. Усі витрати взяли на себе благодійники.
Уявіть собі студента, який отримав електронного листа: «З радістю інформуємо, що ви зараховані до групи учасників програми Study Tours to Poland. У рамках програми забезпечується оплата за проживання, харчування і проїзд». Студент нагадує білку з мультика «Льодовиковий період»: жаданий горішок на вершині он тієї гори, треба тільки видряпатися на неї. Себто — вчасно подати документи для візи, знайти супутників у дорогу й доїхати. Хух, ось тепер можна і скуштувати здобич...
«Здобич» — тому що заяви для участі в цій міжнародній програмі надходять з України, Білорусі та двох областей Росії, на одне місце претендують близько 10 студентів. Цієї осені дві групи стажерів (10 осіб у кожній) сформували тільки з українців: отримали багато гідних заяв. Стажування відбувається восени й навесні в різних містах Польщі: Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Любліні, Лодзі... За рік фундація «Borussia», що організовує програму, приймає 200—250 студентів. «Випускників» Study Tours to Poland уже більше 1100..
