Надзвичайна подія в Черкасах: на працівника міліції спецпідрозділу «Титан» було скоєно напад. Трапилося це на території ВАТ «Черкасигаз», де «титанівець» ніс охоронну службу. Неймовірно, але скоїв напад інший охоронець, щоправда, з приватної фірми, зареєстрованої в Києві, яка разом із ВДСО охороняє це підприємство.

У селі Тіньки Чигиринського району на власному обійсті знайшли вбитою колишню вчительку географії Ольгу Ключник. Три роки тому всім селом у місцевому Будинку культури люди відзначали 80–річний ювілей педагога, на який з’їхалося багато її вихованців. Це жахливо, але вбивцею жінки виявився також її учень — 50–річний місцевий житель.

Є новий поворот у резонансній справі черкащанки Наталі Хабарової, про яку «Україна молода» розповідала 17 липня в публікації «Віддайте Женю!». Нагадаємо, 40–річна жінка із села Тіньки Чигиринського району разом зі своїм громадянським чоловіком Євгеном Логвинюком голодує, протестуючи проти рішення Чигиринського районного суду, котрий звинуватив її в алкоголізмі й позбавив батьківських прав на дворічну доньку Женю. Батьки вважають, що рішення незаконне, і підозрюють, що їхню дитину продали, можливо, й на органи. Тому подали апеляцію й вимагають повернути їм дитину, котра, до речі, чомусь була терміново передана на всиновлення в черкаську родину.

Черкаські правоохоронці в посиленому режимі розшукують Владиславу Оржехівську. Дитину викрали з помешкання її батька Руслана Оржехівського в селі Топилівка Чигиринського району. Напад стався опівночі: троє кремезних чоловіків побили Руслана й силою забрали доньку. Разом із ними була й мати Владислави — 25–річна Олена Єрміна. І хоча вже через 20 хвилин у село прибула міліція, а шляхи в районі були перекриті, на слід автомобіля, на якому зникли нападники з дитиною, вийти не вдалося.

Працівники філії «Холодний Яр» Національного історико–культурного заповідника «Чигирин» шоковані діями вандалів, котрі навідалися до тисячолітнього дуба Максима Залізняка, на хутір Буда Чигиринського району, де бездушно вирвали із землі молоденький паросток древнього дуба, що проріс за чотири метри від славетного велетня. «Компанія відпочивала в ресторані, а тоді пішла до дуба і від «нема чого робити» хтось висмикнув паросток, який ми так старанно доглядали», — розповів «Україні молодій» завідувач філії «Холодний Яр» Богдан Легоняк.

Наші люди без російського газу не пропадуть. Оригінальний вихід із ситуації, коли «голубий вогник» «тисне» на кишеню, знайшли на Черкащині. У місті Катеринопіль почали виробляти «пахучі» біобрикети. Виготовляють їх із лушпиння соняшнику. Екологічно чиста продукція вже припала до душі споживачам.

У селі Глибочок Тальнівського району Черкащини пропав 50–річний чоловік. Володимир Мирончук на власному коні поїхав до свата в сусіднє село Довгеньке, аби навозити тому глини з кар’єра. Увечері, коли робота була вже зроблена, чоловік сів на підводу й подався додому. Але до рідної хати він так і не доїхав. Наче крізь землю провалився.

Жителька села Тіньки Чигиринського району Черкаської області 40–річна Наталя Хабарова оголосила голодування. У такий спосіб жінка разом зі своїм чоловіком у громадському шлюбі Євгеном Логвинюком протестує проти того, що Чигиринський суд незаконно позбавив її батьківських прав і відібрав дворічну доньку Женю. Нібито за зловживання спиртним. І мати, і батько дівчинки досі не знають, де тепер перебуває їхня дитина. Вони дуже бояться, що їхнє дитя продали на органи.

Літній оздоровчий табір під назвою «Водяницький кіш» облаштували в козацькому стилі: зі сторожовими вежами, альтанками та півкілометровим частоколом. Розташований він на півострові річки Неморозь в урочищі Совин Яр. Ця мальовнича місцина знаходиться в селі Водяниках Звенигородського району, на малій батьківщині черкаського обласного голови. А створено табір, що нагадує Запорозьку Січ, за ініціативи архієпископа Черкаської єпархії Української православної церкви Київського патріархату Іоана, за підтримки голови облдержадміністрації Олександра Черевка.

Для черкаських рятувальників уже стало традицією знімати з дніпровських буйків бідолах, які волею долі за них зачепилися. А буй № 50, котрий гойдається на хвилях Кременчуцького водосховища якраз навпроти Черкаського річкового порту, вони взагалі називають «буєм надії». Оскільки тільки цього року з нього зняли кількох чоловік, які самостійно до берега не змогли допливти.