У Кубку ЄКВ серед чоловічих команд відбувся другий кваліфікаційний груповий раунд. До 1/8 фіналу виходили переможці 12 груп і лише чотири кращих клуби серед тих, що посіли другі місця. Щоправда, система порівняння показників тут може виявитися незвичною для шанувальників інших ігрових видів спорту. У більшості з них різниця 8—5 завжди краща за 7—4, у волейболі все навпаки — коефіцієнт співвідношення партій (якщо вжити дію ділення) у першому випадку — 1,600, тоді як у другому — 1,750. Більше того, цього разу, щоб виявити п'ятого зайвого серед других команд, що мали різницю партій «плюс 3», довелося рахувати ще й співвідношення всіх набраних очок. І тут не пощастило італійській «Феррарі», яка має 1,081 проти 1,109 у французького «Турке».

Черговий тур в українській чоловічій cуперлізі вийшов скороченим рівно наполовину, причому з лідируючої шістки у ньому не взяли участь із різних причин відразу три команди — маріупольський «Азовмаш», «Хімік-ОПЗ» з Південного та МБК «Миколаїв». Зустрічі перших двох перенесені через участь їх у єврокубках, а миколаївці здійснюють традиційне турне по США, у рамках якого заплановано відразу вісім поєдинків зі студентськими клубами.

Лише (чи аж?) четверте місце на другому етапі «Єврохокей-челенджа» в Будапешті посіла національна збірна України. Власне, багато хто може назвати такий виступ невдачею. Але ті, кому відомий «листопадовий» склад нашої хокейної дружини, провалом угорський етап не вважатимуть. Адже цього разу Олександр Сеуканд вирішив не викликати гравців із російської суперліги, сила яких йому добре відома, і кинув у бій хокеїстів «Сокола», а також тих, хто зараз виступає у чемпіонаті СЄХЛ в інших клубах. Хорватів наші розбили, що називається, всуху і без питань, із командою свого класу — Білоруссю, керованою словацьким тренером Шуплером, — українці «недодали» лише однієї шайби, а зі збірною клубів потужної Словаччини виглядали як «один до двох».

Тренер «Тамби-Бей лайтнінг» Джон Торторелла пару «турів» тому сказав, що відправляє нерезультативного українця Руслана Федотенка в запас, аби він «подивився на партнерів збоку». І подіяло! Вже в другому матчі після вимушеного простою Федот повернув собі реноме «стрільця», «розмочивши» гольовий доробок у новій першості НХЛ аж двома шайбами.

Ситуація із поверненням кредитів цього року склалася патова. Зазвичай господарство чи фермер, якi перед посівною ризикнули взяти позику в банку, розраховують повернути її з відсотками після продажу зерна з нового врожаю. Коли ж урожай залишає сподіватися на краще, як це сталося цьогоріч, селянин має два варіанти: або розпродавати майно та йти жебракувати, або, знову ж таки, іти з простягнутою рукою до кредитора. Звичайно, фінансово вигідніше обирати останнє. Так, силами аграрного блоку Кабміну комерційні банки начебто погодилися без сплати додаткових відсотків продовжити термін повернення позичок до жовтня наступного року. Однак про те, скільки кредитів відтерміновано, а скільки мають шанс бути погашеними цього року, в Мінагрополітики воліють не коментувати.

Український базар до сьогодні не набув бодай контурів цивілізованого ринку. Відтак у нас можна купити геть усе і на кожному розі. Проте вельми часто можна і «купитися». Відсоток ненадійності продавців вражає, і все ж покупці ризикують заощадити якусь дещицю коштів завдяки контактам з випадковими власниками потрібного їм товару чи продукції.

Осінь — благодатна пора для механізаторів. Селяни якраз масово орють городи на зиму, тож у власникiв «сталевих коней» є чудова нагода підзаробити. Звісно, не відмовився від напрочуд заманливої пропозиції і один тракторист iз села Чепелівка, що в Красилівському районі на Хмельниччині. Троє емоційних вірмен, які несподівано постали перед його ясні очі, обіцяли гарно заплатити. Але лише після того, як чоловік гайне своїм К-701 у селище Антоніни і впорає там орендовану ними шестигектарну площу землі.

Втрати озимини призвели на Полтавщині до того, що пшениці на родючих тамтешніх чорноземах не намолотили навіть половини вiд реальних потреб області. Тож зараз доводиться поповнювати власні засіки зібраним в інших регіонах і державах, переважно в Росії та Казахстані.

Ці кошти і справді немалі. Згідно із «Програмою забезпечення Дніпропетровської області насінням і продовольчим зерном до врожаю 2004 року», прийнятою обласною радою народних депутатів 18 липня, на стабілізацію цін та підтримку сільгоспвиробника було спрямовано 5 мільйонів 995 тисяч гривень, з яких 1,5 мільйона призначалося для закупівлі насіння озимих сортів пшениці. Як запевняв у своєму зверненні на адресу депутатів начальник управління сільського господарства та продовольства облдержадміністрації Олександр Любович, за допомогою саме такої суми можна було хоча б призупинити негативні тенденції в галузі.