Жахлива смерть спіткала мешканця села Азов Розівського району. Як повідомив Центр пропаганди обласного управління протипожежної безпеки, 35-річний чоловік на власному подвір'ї заходився обсмалювати качок. Використовував для цього паяльну лампу, заправлену бензином. Несподівано струмінь пального змочив одіж — і та спалахнула, ніби факел. Опіки були такими сильними, що від больового шоку чоловік помер.
Про масштаби робіт на розквартированому в місті Комсомольськ гірничо-збагачувальному комбінаті досить промовисто свідчить бодай один факт: лише в залізничному цеху підприємства працює більше тисячі чоловік, обслуговуючи 44 тепловози, 14 тяглових агрегатів і 277 думпкарів. За таким господарством, звісно, потрібен нагляд недремного ока, в тому числі й електронного.
Тисячу «Богданів» цього року випустили на «Черкаському автобусі», а недавно тут з конвеєра зійшла ще й перша вантажівка. З такою новиною пов'язані сподівання черкащан на нові робочі місця, солідну зарплату й покращення добробуту. Адже чисельність працюючих на ДП «Черкаський автобус», яке є дитям концерну «Укрпромінвест», має збільшитися від 6 до 8 тисяч.
Хтось у капусті шукає дітей, а столичні правоохоронці знайшли там 35 нелегалів. Азіати ховалися у тайнику, спорудженому у вантажному відсіку КамАЗа. Машина вщерть була наповнена абсолютно банальним вантажем — капустою, якої насипали поверх саморобної схованки з іноземцями аж 3 тонни. Усі нелегали (серед них, зокрема, було й три жінки) прямували в Словаччину на заробітки.
Хоча «зелений коридор» на Чопській митниці відкрився не так давно, та принцип, за яким він діє, відомий уже багатьом. Знали про нього і дві закарпатські жіночки, які зібралися на власному авто в Угорщину.
Різноманітних об'єднань, організацій, покликаних захищати права жінок, у нас уже існує немало, отож певні кола громадськості вирішили взяти опіку і над чоловіками. Зокрема, у Тернополі створено адаптаційний чоловічий центр, засновниками якого стали учасники українсько-шведської гендерної програми «Ольга», низка громадських організацій, науковці місцевої Академії народного господарства та представники правоохоронних органів.
Перша спроба «замінувати» рідну Івано-Франківську школу-ліцей №23 для шестикласника Сашка виявилася вдалою. Після його анонімного дзвінка в міліцію все пішло як по маслу: на подвір'я школи наїхало машин з мигалками, заняття відмінили, учнів і вчителів евакуювали. Правоохоронці та працівники служби порятунку у приміщенні ліцею нічого підозрілого не знайшли — ні вибухівки, ні автора «терористичного» повідомлення.
Знову з Іраку надходять трагічні новини: у вівторок серед білого дня покінчив iз життям український миротворець капітан Олексій Бондаренко. 34-річний мешканець Запоріжжя був перекладачем з арабської мови відділу взаємодії 5-ї окремої механізованої бригади, призваний до лав Збройних сил України із запасу в серпні цього року. Олексій вкоротив собі віку пострілом із табельної зброї — пістолета Макарова. Це сталося на місці розташування наших миротворців — у провінції Васіт. Покійний залишив передсмертну записку, в якій просить не звинувачувати нікого у своїй смерті. Інших деталей трагедії військові досі не повідомляють. Це третя жертва серед наших миротворців у Іраку.
Вернемося до тих актуальних питань, які сьогодні обговорюються усіма і скрізь: як у нинішньому історичному контексті висвітлюється таке явище, як Українська повстанська армія. Адже тепер дуже багато говорять про визнання чи невизнання УПА як воюючої сторони або сили національного опору. У мене особисто ці розмови викликають асоціацію з образом мурашника, який почав дискутувати з річкою: чому пливе річка? І кожна з мурашок вважає себе речником історії, кожна мурашка має свою думку з приводу цього.
«У парламенті відновила своє існування та комуно-олігархічна більшість, яка у квітні 2001 року відправила у відставку уряд Ющенка», — так оцінив парламентські події вівторка голова Української народної партії, один із керівників фракції «Наша Україна» Юрій Костенко. Він мав на увазі «обмін люб'язностями» між комуністами, які забезпечили «донецькому» Геннадію Васильєву місце Генпрокурора, та більшістю, котра, у свою чергу, зробила першим віце-спікером ставленика Компартії Адама Мартинюка. Окрім того, Костенко наголосив, що «політичні ставки КПУ після такого кроку катастрофічно впали», а повернення комуністів у лоно олігархічної більшості лідер УНП назвав «цілком прогнозованим», нагадавши, що у травні 2002 року він категорично заперечував можливість існування демократичної опозиції у рамках так званої «четвірки».
