Півзахисник «Ювентуса» та збірної Чехії Павел Недвед, як і передбачали більшість фахівців, учора офіційно був оголошений найкращим футболістом Європи за підсумками 2003 року. У голосуванні, яке визначало лауреата цього почесного титулу, брали участь футбольні оглядачі з 52 країн, а його підсумки за традицією підбив журнал «Франс футбол».

Християни вже не мають монополії на Різдво. Зовнішні атрибути цього радісного свята запозичила решта світу (за винятком його мусульмансько-ортодоксних закутків). З початку грудня ялинки сяють на площах Пекіна і Шанхая, Токіо і Делі, а вулицями цих міст дефілюють американізовані Санта-Клауси. Будь-який народ не проти мати зайве свято, а будь-який бізнесмен — непогано заробити на ньому. Різдво навіть у християнських країнах втрачає релігійний характер та все більше перетворюється на комерційно-розважальний захід. З цієї точки зору Україну, дякувати Богові, можна вважати заповідником старообрядців. «Офіційну» ялинку на столичному майдані Незалежності представлять народу лише 27 грудня. Київська влада хоче бути «православнішою» від Алексія ІІ, оскільки Москва сяє ялинками ще з початку грудня.

На все своє життя я запам'ятаю ту ялинку, яку ми традиційно прикрашали з батьком перед Новим роком, — стандартні скляні шишки, кульки (з присипкою — у кращому випадку) і незмінна червона зірка на маківці ялинки, купа «дощику» і як обов'язковий елемент «декору» — «фрагменти» вати на гілках. Завершує святковий ансамбль, звісно, пара Діда Мороза та Снігуроньки. Було щось у тому зворушливе і таємниче... За ці роки багато чого змінилося в нашій державі (принаймні червону зірку на вершечок новорічного дерева вже мало хто мостить), вибір новорічних цяцьок з'явився — хоч греблю гати, але традиція прикрашати ялинку залишилася тією ж.
Щороку мода на новорічні прикраси змінюється. І що найприємніше, вітчизняні атрибути нового року все важче відрізнити від закордонних, вишуканi українськi iграшки стають престижними.

Кримінальні авторитети — нині доволі популярні «герої», причому не лише суспільно-політичних газет чи новин телеканалів (тобто тих джерел, де «работники ножа и топора, романтики большой дороги» подаються як документальний сюжет). Про них іще складають кіносценарії, знімаєть багатосерійне «мило», пишуть книжки. (Одна з останніх, до речі, щоб не бути голослівними — Світлани Зоріної — «Кримінальний Київ некримінальним поглядом» — широко і галасливо презентувалася на початку осені в київській «Букві». Книжка якраз «про це», про життя-буття кримінальних братчиків, при цьому твір у Зоріної вийшов, відверто кажучи, ніякий, але з претензіями на проникнення у психологію злочинців тощо, хоча для нас важливим є винятково вибір теми — а він доволі показовий).

Напередодні 31 грудня, безумовно, вартувало б підбити підсумки (щодо правової ситуації в країні) за весь рік. Це завдання є і простим, і нелегким водночас. Нелегким, бо занадто великий пласт інформації довелося б підняти та репрезентувати на сторінках газети. Простим — тому що досягнень у правовій царині, вартих згадки (а значить, і схвалення) — обмаль. Власне, навіть не обмаль, а просто-таки нуль. Для того, щоб уявити собі цей нуль, достатньо подумки «пройтися» по усіх резонансних справах, актуальних на сьогоднішній день, де слідство не просунулося ні на йоту, попри всі гучні виступи та спокусливі обіцянки. І це лише малесенька верхівка айсберга, бо наївним було б думати, що на тлі закляклої у абсурдно-суперечливих заявах справі Гонгадзе успішно розслідується справа, скажімо, громадянина N, який отримує належну йому правову допомогу в повному обсязі. Ні, невдачі та збої нашої правової та правоохоронної систем очевидні як у «малому», так і у «великому». І тут не треба себе обманювати.

Так звана «спрощена система оподаткування» виявляється не такою вже простою справою. Зараз «згуртовані» лави підприємців святкують перемогу: ставки єдиного податку для приватних осіб лишились без змін. Та зарано радіти, бо «спрощенка» в небезпеці. Підприємцям слід відкласти приємні опікування новорічним шампанським та салатом із крабовими паличками, а лідерам підприємницьких профспілок варто знову виводити на вулиці своїх активістів. Причому, одразу за трьома адресами: Верховна Рада, Кабмін та Пенсійний фонд.

У певний відрізок часу паралельно існувало два господарських утворення з однаковою назвою «Футбольний клуб «Динамо Київ». Одне з них було зареєстроване 11.02.1991 р. рішенням виконкому Печерської районної ради народних депутатів м. Києва як колективне підприємство. Його майно базувалося винятково на власності фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України. Президентом колективного підприємства був Віктор Безверхий.

«Високооплачувана робота для симпатичних дівчат...». Ще зовсім недавно подібні оголошення чернігівці часто зустрічали в рекламних газетах і просто на стовпах. Потім вони раптово зникли, а ще пізніше стало відомо, що вперше в Чернігові відбулися два судових процеси за кримінальними справами, порушеними проти організованих груп сутенерів, які під виглядом комерційних фірм облаштували доставку клієнтам «дівчаток за викликом».

Працівникам столичного управління боротьби з економічними злочинами, разом iз СБУ, вдалося вийти на слід, а згодом викрити і затримати хакера, який «зламував» банкомати одного iз відомих київських банків, тобто виводив iз них цілком конфіденційну інформацію — номери банківських платіжних карток, прізвища та PIN-коди клієнтів банку. Потім він виготовляв на офісному обладнанні дублікати банківських платіжних карток, наносив на них магнітну стрічку, яку кодував відповідно до одержаної інформації, і викрадав iз рахунків громадян чималі гроші.

Наша газета вже повідомляла про бузувірське вбивство в одному з сіл під Полтавою батька трьох малолітніх дітей, яке замовила його... 19-річна дружина, себто мати згаданих чад. Ненька, м'яко кажучи, непутяща. Хоча б тому, що навіть після відповідного «виховання» за допомогою кулаків продовжувала «дівувати». Саме під час не найвишуканішого променаду Південним вокзалом Полтави і знайшла чергового «кавалера» — 27-річного вчорашнього «зека» зі статусом бомжа, котрий, урешті-решт, погодився зробити обтяжену трьома дітками молодичку вдовою...