Бізнес-середовище змінилося. Принаймні так стверджує голова Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва Інна Богословська. Ці зміни обумовлені трьома подіями, які суттєво вплинуть на розвиток малого та середнього бізнесу: появою законів (два з них прийнято, третій на підході), дорученням Президента щодо прискорення реформування спрощеної системи оподаткування малого підприємництва та запровадженням сертифікатів із голографічними знаками на всі види товарів. Є ще одна невідворотна подія, яка тотально сформує бізнес-середовище на наступний рік — бюджет-2004. Про все це пані Богословська має свою думку, яка інколи не стикується з її статусом державного службовця.

Майже тримільйонне, за офiцiйною статистикою, населення Києва насправді є більшим у півтора раза. Адже фактично в кожній другій столичній квартирі мешкає чотирилапий друг. Такі висновки напрошуються з опитування, проведеного у Києві соціологічною службою УНІАН.

Справжнісіньке жахіття перервало нещодавно веселощі на молодіжній дискотеці в Будинку культури села Жоржівка Шишацького району. Спершу раптову зупинку музики й погасле світло молодь сприйняла навіть із традиційним для подібних випадків гумором. Та коли з кабінету 23-річного завідувача Будинком культури повалив дим, було вже не до жартів.

Вочевидь, 14-річну дев'ятикласницю однієї зі шкіл Городенківського району тепер ще довго кидатиме то в жар, то в холод не тільки від етикетки «Вермуту полуничного», а й від дотику до будь-якої пляшки. Такий високий рівень алкофобії має вмотивоване пояснення — дівчина побувала в реанімаційному відділенні районної лікарні з травмою голови та алкогольним отруєнням. У шпиталь її доправили не з-під тину чи клубних задвірків, а прямісінько зі шкільної дискотеки. Там потерпіла і втрапила в халепу. Для розігріву перед танцями вона з ровесниками спорожнила пляшку «Вермуту полуничного». Однак «дамський» напій «не взяв» дев'ятикласників, і двоє хлопців подалися за міцнішою випивкою аж у сусіднє село. Коли близько дев'ятої вечора спорожнили принесену гінцями пляшку горілки, дівчина й відчула запаморочення. Ще гірше стало на свіжому повітрі і, непритомніючи, вона вдарилася головою об бетонний настил.

У Хмельницькому нарешті поставлено крапку в резонансній афері, коріння якої сягає далекого вже 1996 року. Той період у житті нашої країни був позначений галопуючою інфляцією, сумнівним бартером, дикою «прихватизацією». У цьому економічному безладі особливої гостроти набула проблема виплати пенсій та інших соціальних допомог. Старенькі місяцями не бачили живої копійки.

Першу на теренах області «домашню» церкву військової частини днями відкрили в Полтаві. Облаштували її в одній із кімнат казарми 179-го навчального центру зв'язку. Останній обслуговує практично всі Збройні сили України (саме в цій «учебці» готують солдатів-зв'язківців для армійських частин). Тож у навчальному центрі починають службу вояки з усіх регіонів України. Серед них, звісно, немало віруючих, а коли врахувати, що центр залишається однією з найбільших військових частин (лише цієї осені сюди прибуло близько тисячі новобранців), то очевидною була необхідність задовольнити їхні духовні запити.

Така перспектива перед безробітними Дніпропетровська засвітилася зовсім не примарно. Як-не-як з нового року в обласному центрі запроваджується iнститут керуючих будинками. Ця посада буде офіційною і оплачуватиметься з міського бюджету. Як запевнив заступник голови облдержадміністрації Леонід Турчин, керуючі будинками матимуть і немалі повноваження.

З 1 січня туристи і гості Києва платитимуть за проживання у столичних готелях менше. Полегшити їм життя обіцяє Київміськадміністрація. Мають її фахівці й підтвердження своїм обіцянкам — минулого тижня народні обранці майже одноголосно проголосували за скасування готельного збору в українських готелях. Найвідчутніше це нововведення вдарить по Києву, адже половина загальноукраїнського готельного збору до держбюджету йде саме зі столичних «місць тимчасового проживання» і становить на рік близько 25 мільйонів гривень.

Питання, куди піти на вихідні, для киян ніколи не було проблемою: в гості сходити, у крамницях «потусуватися» та й, врешті, є ж Хрещатик! От і звикли вже майже цілими поколіннями закохані пари і ті, хто не проти «людей побачити, себе показати», натоптувати битий шлях від Бессарабки до Головпоштамту й назад. А й справді, куди ще піти незаможному киянину: в ресторан пристойний — дорого, а доступний і масовий «кіношний» продукт — якби ж знати, де й що показують...

Віднині нехай ніхто не сумнівається у тому, що українська столиця — справжнє європейське місто. Днями Міжнародна організація «Європейський регіон року» присвоїла Києву статус «Європейський регіон 2005 року». Про це повідомив президент організації Шав'є Туделі, зустрічаючись із мером Києва Олександром Омельченком. Вони підписали угоду про присвоєння Києву цього статусу.