Месія першим призвав до апостольства Андрія — сина Іони з Віфсаїди в Палестині, учня Іоана Хрестителя. Через це його назвали Первозванним. Коли Ісус проходив біля Галілейського озера, Андрій разом зі своїм братом Петром саме ловили рибу. Господь покликав обох, мовивши: «Ідіть за Мною. Я зроблю вас ловцями людей!». Після зшестя на апостолів Святого Духа святий Андрій проповідував Христове вчення понад 35 років. Для цього тричі подорожував різними царствами і князівствами довкола Чорного моря, повертаючись на Пасху до Єрусалима. Вважається, що під час третьої, останньої, мандрівки святий відвідав Воспор (Керч), Феодосію, Херсонес та скіфські землі.

І з цього приводу чимало людей підняли символічні 100 грамів за світлу пам'ять дуже світлої людини, світлого кінорежисера і актора. А хтось просто приніс квіти до Бикова-пам'ятника, який сидить на просторому плато обабіч дороги спиною до Дніпра й уособлює пам'ять про всіх військових льотчиків, до яких він, власне, має дуже опосередковане відношення і які вже кілька десятиліть вважають його за свого. Бо він був людиною, яку любили всі, тому Леонід Осика і назвав так свій фільм-присвяту: «...Якого любили всі» (1982 р.).

Спершу до міськвідділу міліції зателефонувала жінка і повідомила, що вона щойно здійснила вбивство. Слідчо-оперативна група, яка виїхала за вказаною адресою по вулиці Стасова, була шокована побаченим. В однокімнатній квартирі на п'ятому поверсі лежало бездиханне тільце 10-місячного хлопчика у калюжі крові, поруч — чоловік iз жінкою. І лише 78-річна бабуся потерпілою не здавалася. Як з'ясувалося, саме вона до міліції й зателефонувала.

Верховний суд Ізраїлю одноголосно постановив, що син прем'єр-міністра країни Гілад Шарон повинен передати поліції всі банківські документи стосовно його фінансових операцій, а прокуратура висунула вимогу передати ці документи до Тель-Авівського мирового суду, повідомила ізраїльська газета «Гаарец». Після цього судового рішення прем'єр-міністр Аріель Шарон провів у своєму будинку родинну нараду, на яку запросив юридичних консультантів.

У четвер у Сеймі Литви з'явився документ на 22 сторінках з офіційно викладеними звинуваченнями президенту Роландасу Паксасу та висновком: він у шести випадках порушив Конституцію та президентську присягу. Відтак розпочався збір підписів депутатів за початок процедури імпічменту президенту. Для цього потрібно зібрати підписи щонайменше 36 iз 141 парламентарія. Агенція «Рейтер» повідомила, що в перший день було зібрано 46 підписів, а польська «Газета виборча» подає цифру 50. Ініціатори імпічменту мають намір зібрати не менше 85 підписів, бо саме стільки голосів потрібно набрати для прийняття рішення про автоматичне зміщення президента з посади. Голова уряду Альгірдас Бразаускас переконаний: удасться зібрати навіть більше — 95 — підписів. Спікер Сейму Артурас Паулаускас повідомив агенції «Франс Пресс», що збір підписів буде тривати до наступного вівторка, а в четвер Сейм планує створити комісію з проведення процедури імпічменту. Паулаускас сподівається, що процес імпічменту триватиме не більше двох місяців.

Прем'єр-міністр України, голова Партії регіонів Віктор Янукович у контексті проведення політичної реформи критикує опозицію за небажання обирати Президента у парламенті. Як передає УНІАН, таку оцінку він висловив учора у своєму виступі на першому з'їзді Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Союз молоді регіонів України».

Активісти облорганізацій партій блоку «Наша Україна», БЮТі, Соцпартії та КПУ вдруге протягом останніх двох тижнів провели пікетування владних структур, протестуючи проти підвищення цін на хліб, тарифів на водопостачання та житлово-комунальні послуги, а також передачі у довгострокову оренду комунального підприємства «Одесводоканал». Частина учасників акції протесту (а всього у пікетуванні взяли участь близько 300 одеситів) майже на годину перекрила рух транспорту на одній з найбільш пожвавлених автомагістралей облцентру — проспекті Шевченка, де знаходиться Одеська обласна держадміністрація.

Сьо­год­ні нав­ряд чи знай­деть­ся лю­ди­на, яка наз­ве ре­зуль­та­ти куль­тур­но-по­лі­тич­них ак­цій «2002: Рік Ук­ра­ї­ни в Ро­сії» і «2003: Рік Ро­сії в Ук­ра­ї­ні» втіш­ни­ми, при­най­м­ні для нас, ук­ра­їн­ців. Ос­тан­ня ви­бор­ча кам­па­нія до Дер­жав­ної Ду­ми Ро­сії по­ка­за­ла, що за ос­тан­ні ро­ки ан­ти­ук­ра­їн­сь­кі нас­т­рої в ро­сій­сь­ко­му сус­піль­с­т­ві з мар­гі­наль­них ста­ли до­мі­ну­ю­чи­ми. Од­нак як­що по­лі­тич­ні й куль­тур­ні нас­лід­ки ос­тан­ніх двох ро­ків більш-менш оче­вид­ні, то еко­но­міч­ні до­сі не ана­лі­зу­ва­ли. То­му са­ме час під­су­му­ва­ти втра­ти і здо­бут­ки Ук­ра­ї­ни у від­но­си­нах з Ро­сі­єю і ро­сій­сь­ким ка­пі­та­лом за ос­тан­ні ро­ки.

У Галереї мистецтв Києво-Могилянки перед презентацією виставки «Вибраnе nезавершеnий проект», приуроченої до подання художника Сергія Якутовича на здобуття Шевченківської премії, було якесь університетськае збіговисько. У виставковій залі так і залишилися столи з порозливаним на них пивом, вином і недоїденими цукерками. Сполохані працівниці галереї, наступаючи журналістам на п'яти, замінювали порожні банки з-під пива на повні, а проріджені коробки цукерок — на щойно розкриті.

«Коли на сцені з'являється ця яскрава, ефектна піаністка, здається, слухачі одразу забувають про оркестр», — це так одна з київських газет висловила своє захоплення артисткою. Інша газета написала: «Переповнений зал Національної філармонії України, вигуки «браво» і «біс» — такий результат напруженої роботи колективу «Контрасти», який буквально з першого концерту завоював сталий інтерес шанувальників класичної музики.