Це російська народна казка про рибалку і Рибкіна. Вочевидь — про гебістського рибалку і нещасного Рибкіна. Солідний політик з незаплямованою репутацією, екс-спікер Державної думи, екс-керівник Ради національної безпеки, провідник партії «Ліберальна Росія», найпомітніший серед конкурентів Путіна на президентській забіговій доріжці, Іван Рибкін за п'ять днів перетворився на нещасливу особистість. Він повернувся з Києва неспокійним, засмиканим, у сонцезахисних окулярах, які не дуже пасували до похмурої московської ночі, і повідомив, що, ймовірно, зніме свою кандидатуру з виборчих перегонів. В одночасся політична кар'єра Рибкіна зазнала фіаско, сімейний затишок тріснув, психічне здоров'я похитнулося. Телевізори з особливою лукавинкою показали роздратовану Альбіну Рибкіну, яка вирішила не зустрічати чоловіка в аеропорту «Шереметьєво-1», проголосивши в адресу свого «пілігріма»: «Бідна Росія, якщо нею намагаються керувати такі люди!». Пані Альбіні було не до чеховських алегорій, за якими, коли тобі зрадив чоловік, дякуй Богові, що він зрадив тобі, а не Отечеству, зрештою, ображена жінка, напевно, й не спробувала з'ясувати, в якій ролі її залишив чоловік — Медеї чи Пенелопи.