Він прийде до вас серед ночі з купою пива, вбраний у картату шотландську спідницю і раптом, заквапившись додому і залишивши більшу частину того давнього демократичного пійла посеред кухні — на кращі часи — гвалтовно злиняє. А за кілька днів передасть вам подарунок — пожовклу книжечку українських колядок, видану 1944-го року в Берліні. А якщо котрийсь знайомий сповістить, що ви і ваша родина — найкльовіші у світі, майже стовідсотково можете бути переконані: цю фантастичну новину повідомив йому той-таки персонаж. Коли серед цього відреставрованого міста, вас, одинокого, заскочать смури, він матеріалізується у знудьгованому провулку і допоможе здолати жорсткий депресняк. А потім, задепресуючи сам, притисне телефонну слухавку з вашим голосом і спроквола та незлостиво, достоту по-братерському, попросить дати йому спокій.
Однак залишимо це для мемуаристів: спогади неодмінно будуть веселі й не сопливі. Бо ще довго не сипатиметься із Середи потеруха й не меншатиме його життєвого драйву. Щодо тіла — нехай собі додається. Гарної людини мусить бути багацько.

Більшість тих, хто вітав мене по приїзді в Київ, лукаво запитували, чи добре відпочив я на фестивалі. Як каже одна моя родичка, сільська вчителька, «ха-ароша професія — кіно дивитися, мені б таку!». Ні, професія і справді чудова, жалітися не буду, одначе й уявлення про те, що поїздка на фестиваль є таким собі прогулянковим туризмом, далеке від дійсності. Робота критика, журналіста під час такого грандіозного форуму, як Берлінале, схожа на марафонський забіг. Належить скрізь встигнути і все вгледіти. Та ще й писати: щодня. Десь на п'ятий день уже ходиш, трохи похитуючись од недосипу. Робочий день починається з дев'ятої, від початку першого перегляду, і закінчується біля півночі, коли завершується останній фільм. Перед сном належить перечитати чергову порцію пресових матеріалів та каталожної інформації. Плюс зустрічі, прес-конференції...

Після розвалу Радянського Союзу апологети відродження новітньої імперії на його колишніх теренах за один із методів своїх дій вибрали пропаганду «исконной» приналежності до Росії окремих територій, що відійшли до новоутворених держав. Потрапив до цього переліку й Кримський півострів, переданий 1954 року зі складу РРФСР до УРСР. Цей акт, що тоді здійснювався згідно з офіційним проханням Президії Верховної Ради РРФСР, відтепер у документах вищої влади Російської Федерації, публікаціях московських дослідників та політиків трактується не інакше як жест доброї волі росіян, котрі подарували Кримську область Україні з нагоди 300-річчя Переяславської ради. Поширюваний міф про «подарунок» Хрущова Україні є породженням агонізуючої імперської системи.

«Чорна п'ятниця», 13 лютого, стала світлом у кінці «тунелю тривалих балачок» з приводу складання у Запоріжжі легковиків компанії «Адам Опель АГ». Аби перегорнути нову сторінку в історії Запорізького автозаводу, машинобудівники з осені минулого року займалися реконструкцією виробничих цехів (комплекти необхідного обладнання надійшли з Німеччини), а керівники ЗАТ «ЗАЗ» лобіювали у парламенті закон щодо преференцій вітчизняним автозаводам з потужним потенціалом.

Відмова громадян від індивідуальних ідентифікаційних номерів у Вінниці поступово набирає лавиноподібного характеру. Якщо в 2000 році від отримання їх відмовилось усього 55 осіб, то в 2003 році — 756. Така ж тенденція зберігалась і на початку 2004 року: протягом січня з відповідними заявами до Державної податкової інспекції у Вінниці звернулося 32 громадян, а протягом перших двох тижнів лютого — 86. Вінниччина не є винятком з-поміж решти регіонів України, подібні процеси розгортаються і в інших областях. Практично всі «відмовники» мотивують свої дії релігійними переконаннями і вимагають поставити в паспортах відповідну відмітку, а також вилучити їхні номери з Державного реєстру фізичних осіб.

Місце України на ринку новітніх технологій оцінюють досить стримано. Серед таких песимістів, нагадаємо, був і колишній міністр економіки та з питань європейської інтеграції Валерій Хорошковський. Проте поки в нашій країні є наукові кадри і можливість давати молодшому поколінню освіту високого гатунку, говорити про скромні перспективи українських учених принаймні некоректно. Щоправда, все частіше фінансування науки здійснюють на приватних засадах, тобто переводять у площину інновацій, які негайно втілюють у конкретні розробки на виробництві. На бюджетні асигнування, на жаль, особливо розраховувати не доводиться.

Для селян зиму можна вважати порою затишшя дуже відносно. Оскільки саме в лютому-березні, під час звітів і зборів, даються взнаки задавнені реформаційні рани, здатні вибухати новими й новими конфліктами. Орендарі не задоволені орендодавцями, оскільки ті багато вимагають, а пайовики обурюються «орендобравцем», бо той ніц не платить – обіцяє одне, а віддає інше. Питань виникає стільки, що для вiдповiдей потрібна не одна газетна шпальта. Проте торік юристи Проекту розвитку агробізнесу Міжнародної фінансової корпорації, за фінансування Канадського агентства з міжнародного розвитку і Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку, узагальнили найтиповіші з них і дали компетентні відповіді, які ми сьогодні пропонуємо вашій увазі.

Тільки з початку цього року кредитна заборгованість підприємств агропромислового комплексу Черкащини збільшилася на мільйон гривень. Із 25 мільйонів прострочених банківських кредитів 11 мільйонів припадають на аграрний комплекс і залишаються сумнівними до повернення. Про це наголошував на останній нараді в управлінні Національного банку в Черкаській області його керівник Віктор Черевко. За його словами, зафіксовано навіть факти продажу позичальниками застави без відома самих банків.

Курка для українців стає звичною і буденною їжею. Найперше через дешевизну. На відміну від радянських часів, м'ясо птиці сьогодні суттєво дешевше, ніж телятина і свинина. Причому з року в рік популярність крилець, тулубків і вітчизняних «ніжок Буша», вирощених не на подвір'ях, а в промисловий спосіб, зростає. Тобто птахофабрики впевнено і наполегливо відвойовують у приватного сектору місце під сонцем, а точніше планомірно повертаються на колишні позиції, забезпечуючи людям роботу, а торговій мережі — оптові партії продукцiї.

Після вибуху в Дарницькому суді столична влада серйозно занепокоїлася безпекою киян. І правоохоронці, і рятувальники, посилаючись на результати розслідування, вже одноголосно заявляють: у Києві сталася безпрецедентна надзвичайна ситуація — вчинено терористичний акт, внаслідок якого постраждало 11 осіб. За словами начальника Управління з питань надзвичайних ситуацій Віталія Пшеничного, вже встановлено факт умисного підриву. Але наразі фахівців турбує інше важливе питання: як уникнути подібних інцидентів? Столичні держслужбовці за участю спеціалістів Антитерористичного центру Служби безпеки України склали перелік найбільш «вразливих» об'єктів, які теоретично можуть бути обрані для замахів.