На тлі гучних і скандальних подій, що розгорталися в Україні наприкінці минулого й на початку цього року — ухвалення антинародного бюджету, «ручне» проштовхування конституційної реформи, викривальні заяви генерал-майора Валерія Кравченка — перипетії довкола Національної спілки письменників відійшли в тінь. Проте НСПУ й досі не поставила крапку у справі про переворот, у результаті якого головою Спілки замість Володимира Яворівського несподівано «стала» Наталя Околітенко. Однак цієї суботи конфлікт, схоже, дійде логічного завершення...

Щорічно від діабету та пов'язаних з ним ускладнень у світі помирає чотири мільйони людей. Несприятлива ситуація з цим захворюванням і в нашій країні. За інформацією головного ендокринолога Міністерства охорони здоров'я професора Миколи Тронька, офіційно в Україні зареєстровано мільйон хворих, серед них 123 тисячі страждають від діабету першого типу і є інсулінозалежними. Але й ці цифри, на думку професора, який є директором Інституту ендокринології та обміну речовин імені Валерія Комісаренка, не досить об'єктивно характеризують ситуацію, бо діабетиків не завжди виявляють. Широкомасштабні епідеміологічні дослідження, проведені співробітниками інституту та інших наукових центрів, свідчать, що на кожний зареєстрований випадок цукрового діабету припадає 2—2,5 незареєстрованих.
Виходячи з цього, можна казати, що реально в Україні близько двох мільйонів таких хворих. Причому всі хворі на діабет, які не потребують інсулінових ін'єкцій, з часом стають інсулінозалежними. Чому так? Про це ми вирішили розпитати у Галини Михальчишин, кандидата медичних наук, завідуючої діабетологічним відділенням Київської міської клінічної ендокринологічної лікарні, яка є базою кафедри ендокринології Національного медичного університету.

«Америка програє війну з жиром, а ожиріння вже не можна вважати особистою поразкою окремої особи, бо воно переростає в національну епідемію», б'є на сполох американський часопис «Вашингтон манслі». Та ця новітня цивілізаційна «епідемія» охопила не лише США, а й увесь Захід. Америка лише і в цьому лідирує. Особливе занепокоєння викликають рівні ожиріння серед дітей США та Європи. В Америці ця проблема вже розрослася до розмірів новітньої «американської трагедії».

Мешканці закарпатських сіл Тихий та Гусне Великоберезнянського району, прокинувшись у вівторок зранку, стали свідками незвичних опадів — земля була вкрита снігом оранжевого кольору. Товщина опадів незвичного забарвлення досягає десяти сантиметрів. З цього приводу в області терміново створено комісію техногенно-екологічної безпеки, яка з’ясовуватиме, чому і звідки на закарпатців випав дивний сніг. На час, коли верстався номер, закарпатські фахівці ще не приїхали до обласного центру із місця пригоди. А тому причини «забарвлення» снігу ніхто не береться коментувати.

Харківська влада сумнівається у доцільності підвищення вартості проїзду в міському метро: голова Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов ухвалив рішення припинити дію розпорядження про підвищення тарифів на проїзд у метро, підписане його першим заступником Олександром Колесниковим. Натомість Євген Кушнарьов розпорядився створити робочу групу, до складу якої разом із фахівцями ввійшли б і представники профспілок. «Комісія детально вивчатиме економічні підстави підвищення тарифів на проїзд у метро, — пояснила «УМ» керiвник прес-служби обласної адміністрації Ніна Марченко, — і винесе свій остаточний вердикт: піднімати вартість проїзду чи ні».

До п'ятниці пункти обміну валют повинні чітко визначитись, які купюри прийматимуть на обмін, а які — ні. Так їх зобов'язав Національний банк. Згідно із наказом «згори», з 27 лютого ступінь потертості й подертості банкнот визначатимуть правила, завірені директором даного обмінного пункту, які мають бути вивішені на видному місці «обмінки», а не власний розсуд касира, як це було до цього часу. Як підкреслили в НБУ, основним критерієм визначення придатності банкнот є їх справжність, і аж ніяк не рік випуску чи незначні пошкодження. Як показує практика, найбільше касири відмовляють в операції обміну саме через ці недоліки.

Безпрецедентний випадок стався на Запоріжжі: у відділенні туберкульозної лікарні, що розташована в селі Веселянка, 57-річний хворий на туберкульоз пацієнт убив сусіда по палаті через їжу. Як повідомили «УМ» у Центрі громадських зв'язків УВС області, про вбивство на території лікарні правоохоронцям повідомили співробітники лікувального закладу, які й знайшли закривавлене тіло 61-річного пацієнта в палаті №7. Чоловіка, як з'ясувалося пізніше, позбавив життя його сусід по палаті — раніше судимий.

Землетрус силою 6,5 бала за шкалою Ріхтера стався учора вночі на північному узбережжі Марокко та в іспанському анклаві Мелілья, на узбережжі Середземного моря, повідомила агенція «Рейтер». Епіцентр землетрусу, який є найбільшим у цьому регіоні з 1994 року, знаходився під Гібралтарською протокою. Поштовхи відчувалися у радіусі 200 кілометрів від епіцентру, тобто і в Іспанії, передусім в Андалузії.

Два члени екіпажу Міжнародної космічної станції, росіянин Олександр Калері та американець Майкл Фоел, завтра вийдуть у відкритий космос на п'ять годин і 40 хвилин. «Рейтер» зазначає, що «космічна прогулянка» відбудеться на вимогу російської сторони. Газета «Вашингтон Пост» стверджує з посиланням на отримані нею документи НАСА, що американці заперечували безпечність і доцільність такого кроку, але у підсумку змінили думку під тиском росіян, які нагадали, що виконання експериментів у відкритому космосі необхідне хоча б з огляду на відповідні контракти, підписані з європейськими та японською космічними агенціями. А після катастрофи космічного човника «Колумбія», внаслідок якої було припинено польоти інших космічних шатлів, доля станції та космічних програм залежить головним чином від росіян, які своїми космічними кораблями доставляють на станцію обладнання і харчі для астронавтів.

Учора суд виніс рішення про звільнення з в'язниці Фатіми Мукадирової, матері узбецького дисидента, який помер за гратами від тортур, повідомляє Бі-Бі-Сі. 62-річна жінка домагалася покарання осіб, які закатували її сина, але натомість 12 лютого сама була засуджена до шести років ув'язнення за звинуваченням у спробі підірвати конституційний устрій Узбекистану. Звільнення літньої жінки відбулося під тиском міжнародних правозахисних організацій, оскільки ця справа набула широкого розголосу у світі.