У ці березневі дні у Національній філармонії України на шанувальників творчості Тараса Шевченка чекає приємний сюрприз — прем'єра опери «Поет» Левка Колодуба, яку він написав на лібрето Олександра Біляцького і Зіновія Сагалова.
Перед глядачами оживуть сторінки тяжкої долі поета в царській Росії. Йдеться про період, коли його життя добігає передчасного фіналу. У ці хвилини перед очима Поета пробігають картини з минулого: доля сироти-кріпака, козачка у пана, а ось і його муза Оксаночка, княжна Рєпніна, яка готова до жертовності, а він не приймає її почуттів, бо не хоче своєю тяжкою долею занапастити княгиню...

Після недавнього рішення виконкому Донецької міської ради про підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги зводити кінці з кінцями для величезної частини мешканців Донецька стає ще проблематичніше. Особливо для літніх людей, які збільшення квартплати на 32 відсотки, оплату за водопостачання на 65, за гарячу воду на 68 та за опалення на 32 відсотки сприймають як відверту наругу. Отож висловити все, що вони думають з цього приводу, пенсіонери взялися в ході мітингу, влаштованого біля міськради.

Одним влучним пострілом було вбито всіх «зайців»: «пристави» з Укрчастотнагляду зняли 20-кілограмовий передавач — і замовкли в Україні Бі-Бі-Сі, «Німецька хвиля» «Польське радіо», «Голос Америки», «Громадське радіо», а також вигнана з ефіру «Довіри» «Свобода», яка планувала знайти прихисток на хвилях радіо «Континент». «Ворожим голосам» слід було б «розкладати яйця в різні кошики», але річ у тім, що в цій країні, окрім «Континенту», ніхто не хотів їх брати. Після останніх подій на радіо «Континент» уже остаточно стало зрозуміло: надавати медійний притулок західним голосам і вільним радіо не тільки небажано, а й небезпечно для здоров'я. Директор «Континенту» Сергій Шолох рятується від політичних переслідувань за кордоном в одній з європейських країн.
Третьому березня 2004 року, коли зо два десятки чоловіків з Укрчастотнагляду та дюжина міліціонерів прийшли на радіо «Континент» і, не пред'явивши жодного судового вердикту, вилучили передавач, передували зовсім невеселі детективні події.

Ще одну трагічну сторінку в історію української авіації вписано вчора вранці у бакинському аеропорту. Вантажний літак Іл-76 виконував рейс із Анкари в Кабул і приземлився у Баку для дозаправки. Однак із невідомих причин одразу після зльоту літак упав...
Унаслідок катастрофи загинуло троє членів екіпажу — штурман, бортінженер та борттехнік. Як повідомили «УМ» в Укравіатрансі, усього на борту перебувало сім осіб — чотирьом із них вдалося уціліти, серед них командир повітряного судна Олександр Казанцев. Потерпілі громадяни України наразі перебувають у місцевій лікарні — усі вони цивільні.

Коли одразу після реєстрації (до речі, нинішня сесія відзначається просто рекордною кількістю вставлених у систему «Рада» карток — скажімо, вчора на табло «висвітилися» 442 народних депутати, та й в інші дні на ранковому засіданні це число рідко падає менше 430) спікер оголосив про вимогу двох фракцій оголосити перерву, декого з присутніх журналістів нервово пересмикнуло. Бо спогади про нескінченний марафон перерв, який тривав наприкінці минулого року при розгляді проектів змін до Конституції, ще надто яскраві. Але все обійшлося — через 30 хвилин парламентарії знову зібралися у залі і взялися до роботи. І хоча перерву «Наша Україна» та Блок Тимошенко брали явно для того, щоб порадитися про спільні дії при розгляді законів про пропорційні вибори, «наш» Микола Томенко, якому доручили виступати з інформацією про те, чим займалися опозиційні депутати на перерві, натомість зачитав заяву одразу від трьох фракцій («НУ», БЮТі та СПУ) з протестом проти тиску влади на ЗМІ.

Володимир Яворівський, Анатолій Погрібний, Дмитро Павличко, Михайло Косів зібрали в середу в УНІАН прес-конференцію, щоб, за їхніми словами, прорвати інформаційну блокаду навколо ІV позачергового надзвичайного з'їзду НСПУ, який відбувся 27 лютого в Києві і підтвердив повноваження голови Спілки письменників Володимира Яворівського. Справді, подія ,не тільки важлива, а й скандальна, парадоксальним чином «не зацікавила» більшість українських медіа — ні телеканали, ні газети, ні радіо навіть не обмовилися про факт проведення з'їзду. Це, як мінімум, не професійно, а як максимум — приховування інформації від громадян своєї країни. Як зізнався мені колега з однієї загальнополітичної газети, якого редакція відрядила написати інформаційний — мінімум емоцій — матеріал, у номер його не поставили — Адміністрація не веліла й словом згадувати про письменницький бунт проти влади. А раз у ЗМІ нічого не було, особливо в теленовинах, то й події, вважай, теж не було.

Дніпропетровськ на початку березня жив футболом, і в середу 25 тисяч щасливчиків безпосередньо палко підтримували свою команду. Проте це виявився ледь не єдиний позитивний момент у повторній грі «Дніпра» з «Марселем». На «Метеорі» голів так і не було, що влаштувало гостей, які мали в запасі «неправильний» гол із пенальті, який Дідьє Дрогба забив на «Велодромі».
У рідних стінах гра у дніпровців не пішла, чому є чимало пояснень. Найголовніше, що за шість днів після першої зустрічі суперників французи зробили крок уперед, тоді як наша команда залишилася «при своїх» мізерних, за єврокубковими мірками, можливостях. І це при тому, що українці спокійно відновлювалися й готувалися на базі, а підопічні Жозе Аніго з'їздили на складне провансальське дербі у Ніццу. Даремно словам наставника «Олімпіка» після того поєдинку не надали належного значення. А він сказав, що захист марсельців показав найкращу (!) гру в сезоні.