Так нічим і не завершилася інтригуюча обіцянка Дагласа Беройтера, президента Парламентської Асамблеї НАТО, який під час візиту до Києва сказав, що у вівторок надвечір вирішиться питання стосовно рівня запрошення України на саміт Альянсу, який відбудеться 27—28 червня в Стамбулі. Владі України дуже хотілося, щоб Президента Кучму запросили на саміт як керівника держави-партнера.

Сьогодні в Москві розпочинається спільне засідання колегій двох міністерств закордонних справ — України і Росії, що відбудеться у рамках робочого візиту керівника зовнішньополітичного відомства України Костянтина Грищенка. Це вже друге подібне засідання — перше проходило в Києві майже рік тому, коли сторони обговорювали проблематику стратегічного партнерства. Головною темою теперішніх засідань стане обговорення комплексу питань взаємодії України і РФ у світлі формування великої Європи, а також перспектив українсько-російських відносин, повідомляє прес-служба МЗС України.

25 травня розгляд апеляційної скарги, поданої редакцією газети «Сільські вісті» на вирок Шевченківського місцевого суду, призупинився у зв’язку з тим тайм-аутом, який взяла суддівська колегія. Слухання відклали на невизначений термін, оскільки суд вирішив долучити до справи додаткові матеріали. По-перше, Апеляційний суд зобов’язав представників Міжнародного антифашистського комітету надати відомості про засновників та членів цієї спілки громадських організацій. Що ж стосується іншої сторони, то представники Василя Яременка мають надати докази передруку його статей газетами «Волинь» (Луцьк), «Український південь» (Миколаїв), «Дніпро» (Київ) та іншими.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин підписав розпорядження про розширення доступу громадян до парламенту і сповістив про цю новину в царині демократизації вищого законодавчого органу під час зустрічі позавчора ввечері з редакторами діаспорянських газет. Литвин хоче, щоб відтепер в Україні, як і в державах просунутої народної демократії, джерело влади — сиріч народ — міг запросто відвідувати засідання парламенту, дивитися, слухати й робити висновки про діяльність тих, кого люд сам обрав.

На будь-яких виборах роль Дніпропетровщини завжди була однією з найвизначальніших. Бо й за територією, і за кількістю населення область посідає в Україні лідируючі позиції. Отож урожай голосів тут можна зібрати вагомий. Ще одна характерна деталь — під час попередніх виборів їх результати на Дніпропетровщині зазвичай збігалися з середнім показником у всеукраїнському масштабі. А це засвідчує, що розклад політичних сил у загальному контексті тут тяжіє до центру, такої собі золотої середини. І коли опоненти «наших» стверджують, що за Ющенка голосуватимуть західні області, якраз на прикладі Дніпропетровщини можна щодо цього посперечатися. Установчі збори осередку Всеукраїнського об'єднання «За Україну! За Ющенка!» в обласному центрі підтвердили це.

Услід за громадською приймальнею Віктора Ющенка, яка була відкрита у Львові в квітнi, днями презентовано ще одну організацію — громадське об'єднання «За Україну! За Ющенка!». Установча конференція обласної організації цього об'єднання відбулася за участю Петра Ющенка та керівника обласного штабу «Нашої України» Петра Олійника.

Кількість голосів у тій чи іншій союзній інституції все-таки має значення. Принаймні — моральне. Пов'язана з розширенням ЄС революція в органах управління ЄС відбудеться у два етапи. Після піврічного перехідного періоду, який розпочався 1 травня, чергові радикальні зміни в Раді міністрів та Єврокомісії мають статися 1 листопада. 1 травня до складу Єврокомісії було введено десять нових комісарів — по одному від кожної країни. Таким чином склад ЄК тимчасово розширився з 20 до 30 комісарів. (Наразі п'ять найбільших країн ЄС — Німеччина, Франція, Іспанія, Велика Британія та Італія — представлені двома комісарами). Лише з 1 листопада кожна з 25 країн-членів буде представлена в ЄК одним комісаром, і її склад зменшиться до 25 осіб. Загалом рішення у цьому органі приймаються без голосування, але якщо виникає проблема, яку не вдається вирішити шляхом згоди, то рішення ухвалюються звичайною більшістю голосів. Лідери країн на першому робочому саміті розширеного ЄС, який відбудеться у Брюсселі 17-18 червня, повинні обрати нового голову Єврокомісії замість теперішнього Романо Проді, а він уже сформує нову Комісію з 25 комісарів, кандидатури яких подадуть національні уряди. Потому ці кандидатури повинні пройти процедуру формального затвердження Європарламентом.

Минулого тижня мій дід запропонував віддати мені у тимчасове користування свою стару «дев'ятку». «Моєї пенсії на бензин точно не вистачить, — мотивував він своє рішення. — Звичайно, незручно їздити на город на автобусі, але сотню гривень за бак я не потягну». Спочатку я зраділа новому надбанню, але потім подумала, хай стоїть у гаражі до кращих часів, адже за умови подальшого підвищення цін навіть моя зарплатня цілком і повністю вилітатиме у вихлопну трубу у прямому сенсі. За статистикою, оптові ціни на нафтопродукти за останній тиждень виросли від 20 до 30 відсотків, а якщо порівнювати із травневими показниками минулого року, вони підскочили на цілих 40-60 відсотків.
Підвищення ціни на нафту і на бензин давно перейшло із суто економічної площини у політичну. І досі в уряді та парламенті, а тим більше у бізнесових колах не вщухають пристрасті навколо причин різкого злету цін на енергоносії. Тим часом громадяни побоюються, що досить скоро зростання цін на пальне відіб'ється й на подорожчанні інших життєво необхідних продуктах, насамперед харчів. Якщо безнин, тобто вартість транспортування будь-якої продукції, закладається у первинну вартість товару, логічно, що кінцева ціна продукту підніметься прямо пропорційно до зростання ціни на перевезення. А економісти вважають, що значне підвищення ціни на паливо стане інфляційним фактором для всієї економіки держави.