Цього року в фіналі найпрестижнішого клубного турніру Європи зійшлися команди, на які там менш за все чекали. На початку сезону ставки на перемогу «Порто» у Кубку приймалися з розрахунку 40 до одного, на «Монако» — 80 до одного. Але ні в якому разі не можна сказати про жодного з фіналістів, що в головному матчі сезону вони грають випадково. По дорозі до фіналу і «Порто», і «Монако» здолали бар’єри у вигляді найсильніших команд Європи, а португальці взагалі лише одного разу поступились упродовж усього турніру.

Два матчі чергового туру національної першості було перенесено на середу через участь «Дніпра» і «Шахтаря» у недільному фіналі Кубка України.
Як і очікувалося, тренер дніпропетровців Євген Кучеревський у зустрічі проти «Оболоні» дав перепочити декільком своїм основним гравцям. Назаренко і Радченко вийшли на поле у другому таймі, Мелащенко у перерві його залишив, зовсім ми не побачили у грі Венглинського і Михайленка, відбував дискваліфікацію Ротань. Хоча і з таким складом «Дніпро» дуже скоро повів у рахунку 2:0. У першій же атаці гостей Костишин красивим ударом через себе відкрив рахунок, а незабаром Шелаєв після пасу з правого флангу Поклонського реалізував вихід сам на сам із Сухіною. Але вже невдовзі чудово виконав штрафний з правого флангу Міщенко, і рахунок скоротився.

Найкориснішим гравцем киян у першому періоді став росіянин Чикалкін, якому як могли допомагали снайпери Лебедєв і Колсон. Натомість гра центрового Окунського справляла гнітюче враження: Олександр повністю програвав підбір і не влучав з лінії штрафних. Непогано граючи у захисті, столичні баскетболісти примудрилися-таки втратити перевагу і закінчити чверть з рахунком — 23:28. За бойовим настроєм «азовмашівці» впевнено перегравали господарів поля. Найкращим серед них був В'ячеслав Євстратенко, який плiдно працював і в захисті, і в нападі.

Судові позови до «України молодої» зроблені наче під копірку з тих позовів, за якими вчора мусили початися слухання у Печерському суді щодо «Української правди». Проти «УМ», як і проти найпопулярнішого в державі інтернет-видання, виступають особи, яких пов'язують з СДПУ(о), — Марія Самбур та Валерій Воротнік. Так само, як і колеги з «Української правди», ми переконані, що ці двоє, об'єднані в буцімто правозахисну організацію «Центр кризової журналістики», насправді є знаряддям боротьби з вільною пресою «кризового менеджера» Президента Кучми, керівника його Адміністрації Віктора Медведчука.

У понеділок будемо знати ім'я депутата, що представлятиме в парламенті до 2006 року інтереси 145 тисяч виборців «морської столиці». Імена п'яти кандидатів-фаворитів передвиборчого марафону відомі: Антон Кіссе, Володимир Рондін, Михайло Бродський, Георгій Селянин та Сергій Бовбалан. Хтось із перших двох у разі переможного фінішу поповнить лави віртуальної парламентської більшості, оскільки зобов'язані владі тим, що їхні імена та відеоролики щоденно нав'язливо рекламують місцеві ЗМІ. Їхні обличчя заклично усміхаються одеситам з бігбордів, установлених на багатьох вулицях і майданах. А решта кандидатів — усього зареєстровано 23 особи — «пробиваються» до виборця як можуть, зокрема лідер «Яблука» Бродський, якого після оголошення підтримки з боку «Нашої України» начисто «відсікли» від теле- і радіоефіру, неквапливо обходить будинки на робiтничiй Молдаванцi та в центрi мiста.

Учора стало відомо про смерть найвідомішого в країні кримінального авторитета Бориса Савлохова, який останнім часом відбував строк у виправно-трудовій колонії № 76 села Сокиряни Чернівецької області. Як повідомляє «Україна кримінальна», посилаючись на достовірні джерела, Борис Сосланович раптово помер 26 травня у душі тюрми після інтенсивного тренування. Смерть, стверджує джерело, настала внаслідок серцевого нападу. Найбільше інтригує той факт, що Савлохову залишалося сидіти усього нічого — до життя на волі вже залишалося рукою подати, і раптом такий кінець... Коли «УМ» намагалася з'ясувати подробиці смерті Савлохова, співробітники Держдепартаменту з виконання покарань виявилися некомпетентними, у Чернівецькому управлінні раптово «позникало» з робочих місць усе начальство, а в самій колонії «взагалі не знають такого авторитета» (?!). Словом, таємниця, покрита мороком! У Департаментi зорiєнтувалися, що казати журналiстам, тiльки пiсля 15.00, мовляв, пiдтверджуємо.

За даними Управління МінНС в області, надзвичайна подія сталася у вівторок точно о 9.31 вечора. На території ВАТ «Вінницький ламповий завод» в одноповерховому приміщенні цеху, який орендувало мале підприємство «Техногаз», на киснево-наповнювальній дільниці рвонув балон. Вибух був такої сили, що впала одна стіна і на виробниче устаткування по всій площі цеху обвалилися бетонні плити перекриття, спалахнула пожежа. З урахуванням складності ситуації по тривозі підняли весь пожежний гарнізон міста і підрозділ швидкого реагування МінНС. Пожежа, на щастя, виявилась нескладною — загорівся тільки бітум на обваленій покрівлі.

В авіаційної влади України зараз роботи хоч греблю гати — ще не вщухли розборки з «Аерофлотом», який не дозволяє нашим літакам курсувати російським небом, як виник новий скандал. Укравіатранс тимчасово призупинив польоти на маршруті «Мюнхен—Київ» для німецької авіакомпанії «Люфтганза». «Таке рішення ми прийняли через грубі порушення умов договору, який уклали українська та німецька сторона, — коментує санкції вітчизняних транспортників заступник міністра транспорту, директор Укравіатрансу Володимир Максимов, — у суботу наші фахівці з’ясували, що літак, який прибув із Мюнхена у Київ, значно більший від заявленого. А під час перевірки виявилося, що компанія регулярно порушувала умови домовленості, за якою «Люфтганза» виконувала 16 рейсів на тиждень з Франкфурта та Мюнхена до Києва загальною ємністю на дві тисячі крісел».

Він рідко ходив на засідання і збори, за станом здоров'я вийшов із Шевченківського комітету, останні два роки важко хворів, але буквально вчора зранку з ним іще розмовляли друзі, і — все. На 68-му році життя.