Те, що вже у першому номері газети «Час України», який недавно вийшов у Москві, надруковано антиющенківську фальшивку, не залишає жодних сумнівів, що мета даного проекту є далекою від задоволення інформаційних потреб українців, які живуть або тимчасово працюють в Росії.
Рейтинги двох основних кандидатів на посаду Президента — Віктора Ющенка та його тезки Януковича — продовжують рости. Це відбувається не надто швидко за рахунок тих людей, які місяць тому ще не визначилися у своєму виборі або не мали наміру йти голосувати. Стабільним залишається тільки розрив між Вікторами — п'ять відсотків у першому турі і майже стільки ж — у другому. Так, за останнім опитуванням Фонду «Демократичні ініціативи» та центру «Соціс», за Ющенка свої голоси готові віддати 28,9 відсотка виборцiв, за Януковича — 24,1. Решта кандидатів у першому турі розмістилися б на таких рейтингових щаблях: вождь Компартії Петро Симоненко — 7,1 відсотка, лідер соціалістів Олександр Мороз — 6,4, провідниця ПСПУ Наталія Вітренко — 1,8. Ніхто з решти кандидатів, за опитуванням, не здолав би 1-відсоткового бар'єру. Хоча близькими до нього залишаються керівник промислових підприємців Анатолій Кінах та столичний градоначальник Олександр Омельченко.
Питання про доцільність перебування в Іраку українського контингенту порушували чи не всі кандидати в президенти України — надто воно вже популярне серед народу. Проте єдиним із них, хто насмілився відмітитися у «гарячій точці», був шоумен Дмитро Корчинський. Донедавна. Учора о 4.00 з військового аеропорту «Бориспіль» до Іраку несподівано вилетів Віктор Янукович. Мета його поїздки — «на місці з'ясувати доцільність української присутності в цій країні», цитує УНІАН Прем'єра і кандидата в президенти. На брифінгу, який не полінувалися скликати, незважаючи на таку жайворонкову рань, Віктор Федорович озвучив благородні і правильні позиції: визначити термін перебування в Іраку наших миротворців, вивчити економічні можливості України в регіоні та визначити довгострокові перспективи.
Уважним читачем цього разу став Євген Жовтяк, член парламентського Бюджетного комітету, представник УНП. Коментуючи постанову Кабміну «Про затвердження порядку спрямування надходжень від приватизації Державного майна понад обсяги, визначені ст.26 Закону України «Про державний бюджет на 2004 рік», Жовтяк, крім іншого, звернув увагу на стиль документа та купу помилок, що свідчить про поспіх, з яким готувався згаданий документ.
Дитячий лікар Леонід Рошаль, той самий, через якого передавали харчі та медикаменти у захоплений терористами-смертниками театр на Дубровці в жовтні-2002, стоїть тепер у натовпі заплаканих мешканців Беслана і разом з ними дивиться на вікна другого поверху елітної школи, де зачинено щонайменше 120 маленьких заручників та 230 дорослих. Лікар Рошаль — безпорадний Доктор Айболить — єдиний, з ким терористи захотіли вести переговори. Воду й трохи харчів для бранців 1 вересня вони милостиво погодилися взяти. Самі вони не дуже хочуть їсти: це смертники. Вони хочуть виведення військ із Чечні та звільнення чеченців, яких полонили федерали під час рейду до Назрані. Це все. Надалі — чекання.
Передвиборча боротьба — справа серйозна. І якщо публікуєш інформацію, яка може не сподобатися прихильникам тієї чи іншої політичної сили, можна бути впевненим, що отримаєш «належну відсіч».
Спроба такої «відсічі» відбулася після того, як були опубліковані результати соціологічного опитування Центру Разумкова, проведеного наприкінці липня, згідно з якими 4 % респондентів заявили, що їх примушували брати участь у масових акціях на підтримку одного з кандидатів у президенти — Віктора Януковича. Звичайно, обійти увагою публікацію подібних соціологічних результатів, які ставлять під сумнів саме святе, що у нас є, ніяк не можна.
Місто біля моря — чудовий привід для візиту численних гостей, особливо в курортний сезон. День народження та ще й ювілей — привід подвійний. Можна сказати, що 2 вересня для одеситів — справжнє національне свято. Розуміючи, що цього дня студенти та школярі все одно прогуляють заняття, а працюючий народ прийде на роботу без особливого ентузіазму, міський голова Одеси проголосив 2 вересня неробочим днем.
Національний банк презентував нову купюру номіналом 10 гривень. На ній, як і раніше, — гетьман Іван Мазепа, проте цього разу червінець виглядає поетично — дизайнер поруч із портретом розташував цитату з Мазепиної «Думи».
Учора Національний банк України презентував нову банкноту номіналом 10 гривень. Новою купюрою українці зможуть розплатитися вже у листопаді. Самі тоді оновлену «десятку» запустять в обіг. На лицьовій стороні банкноти, як і раніше, — портрет Івана Мазепи. Втім тепер гетьман, намальований художником Руденком, виглядає молодше, а біля його портрета красуються два останні рядки з думи «Іван Мазепа».
У рік 1991-й, коли Україна тільки здобула незалежність, проблема її безпеки набрала значної гостроти. На порядку денному постали питання про ставлення України до західних систем колективної безпеки і до системи колективної оборони СНД, про ядерну зброю та про долю майже мільйонного угруповання військ колишнього СРСР, розташованого на українських теренах. Вирішення цих питань пов'язували з головною метою того часу — збереженням та зміцненням здобутої незалежності, тобто із завданням виживання України в тодішніх дуже непростих умовах.
Прийняте в той час Верховною Радою рішення про розробку Воєнної доктрини держави було цілком своєчасним. Над документом працювала група фахівців-ентузіастів із Міністерства оборони, які ще не мали досвіду законотворчості такого рівня. Внаслідок цього, як відзначали пізніше експерти, перша редакція Воєнної доктрини грішила багатьма термінологічними, понятійними і смисловими некоректностями. Та, попри все, в документі було чітко сформульовано визначальні напрями політики безпеки України: без'ядерність і позаблоковий статус, і саме в цьому полягала роль першої редакції Воєнної доктрини України.
