Задля того, щоб мати великий урожай, замало його виростити і швидко та з найменшими втратами зібрати, доки налитий зерном колос не почав сипатися. Треба його ще й зберегти. Найбільших втрат колосковим завдають навіть не допотопна техніка, що залишає чимало зерна на землі, і не крадії, а вогонь.
Операторів зернового ринку та власників зерна притискають представники місцевої влади, вважають в Українській зерновій асоціації (УЗА). Доходить навіть до порушення норм Закону «Про зерно та ринок зерна». Зокрема, в регіонах досить активно порушується стаття 18 закону, яка гарантує суб'єктам ринку «право вільно розпоряджатись власними ресурсами зерна та продуктами його переробки, укладати угоди щодо їх продажу, в тому числі й на експорт». У тому ж законі зазначено, що суб'єктам господарювання забороняється встановлювати обмеження щодо переміщення зерна, крім випадків, встановлених законами України. Причому перелік «обмежуючих» випадків не додається, отже, логічно передбачити, що таких обмежень у діючих законах України немає.
Учені підрахували, що річне споживання м'яса на душу населення повинно дорівнювати 83 кілограмам, тобто майже по сім кіло за місяць. Звичайно, зараз собі таку розкіш може дозволити далеко не кожен. Тому за останні десять років українці почали з'їдати м'яса набагато менше — усього по 36 кілограмів. Але владні структури дотримуються думки, що виною тому є не рівень життя населення, а... низька ефективність тваринництва. А щороку, між іншим, на підвищення цієї самої ефективності виділяють чималі кошти з державного бюджету. Наприклад, лише протягом 2001—2003 рокiв на фінансування програми розвитку селекції в тваринництві та птахівництві було виділено майже 123 мільйони гривень (це лише десять відсотків від потреби!). І все-таки за цей період племінне поголів'я ВРХ та свиней зменшилось на 20 відсотків, а коней — на 25 відсотків. Таких висновків дійшли спеціалісти Контрольно-ревізійного управління, провівши перевірку тваринницької галузі.
Шановна редакціє! Звертаюся до вас, як в останню інстанцію. Бо навіть після звернення в суд мені не вдалося добитися правди. Я пенсіонерка, ветеран праці, інвалід, пропрацювала у колгоспі ім. Мічуріна, що в селі Попільня Житомирської області, 42 роки. Уже п'ять років на пенсії, але й досі не можу забрати 2370 гривень, зароблених мною у колгоспі. Відтоді змінилося два голови колгоспу. А зараз узяла наші землі підприємець Олена Драгомирова (вже третій керівник агрогосподарства), обіцяла золоті гори. Майже рік минув, а зрушень не видно. У селі нема де змолоти пшеницю (а був же млин), на господарстві немає води, селянам нема де спарувати корову. Куди лишень не зверталися, та скрізь обман. Просимо, допоможіть розрахуватися із зарплатою, яку нам заборгували. Адже є у селі люди, яким винні по 7-9 тисяч гривень! Для селянина — це величезні суми.
Незабаром у столиці відкриється перший гуртожиток для інвалідів з інтелектуальною недостатністю. Ідея його створення виникла чотири роки тому: з такою ініціативою виступило благодійне товариство «Джерела», подавши на розгляд Київради концепцію про створення в межах Києва комплексної системи соціальної реабілітації так званих людей з особливими потребами. Адже, як відомо, їх на сьогодні в Україні — 83 тисячі. Більшість із них мешкають в інтернатах, решта — з батьками в ізоляції від суспільства. Щоб полегшити життя хворим дітям та їхнім батькам, благодійне товариство допомоги інвалідам та особам з особливими потребами «Джерела» вирішило побудувати заклад, де люди з розумовими вадами змогли б не почуватися відірваними від суспільства, жити більш-менш автономно. За кордоном широко й успішно практикують такі заклади.
Відтепер чоловіки, які вимикали телефони, щоб не відповідати на дзвінки, не зможуть виправдовуватися перед дружинами, мовляв, були в підземці, де немає зв'язку. Принаймні в цьому переконаний начальник комунального підприємства «Київський метрополітен» Микола Шавловський. Адже з серпня покриття стільниковою мережею UMC поширюється на всі станції та тунелі київського метро. А це 42 станції і три лінії підземки завдовжки близько 60 кілометрів. «Мобілізація» метро тривала майже п'ять років — спочатку сигнали прийняли станції «Хрещатик» та «Майдан Незалежності», згодом — «Театральна», «Золоті Ворота», «Льва Толстого» та «Палац Спорту». У майбутньому всі нові станції також будуть заздалегідь включені до зони покриття цього оператора.
Рішення про нові тарифи на водопостачання та водовідведення, які запровадив виконком Львівської міськради від 19 березня, обласний Господарський суд визнав недійсним. Таку ухвалу було прийнято за позовом ТзОВ «Формула», яке акцентувало увагу на тому, що мерія не узгодила нові тарифи з Антимонопольним комітетом. Таке погодження слід було робити з огляду на те, що міське комунальне підприємство «Львівводоканал», згідно з законом, належить до природних монополій. Нагадаємо, що з 19 березня було піднято тарифи на воду у Львові до 1,57 гривні за метр кубічний для населення і 5,58 гривні для юридичних осіб.
На території столичного Лісового масиву, неподалік від ринку «Юність», є лісосмуга, що розділяє вулиці Миропільську та Братиславську. Аби скоротити шлях, місцеві мешканці протоптали стежку через ліс. Добираючись додому з трамвайної зупинки, городяни зазвичай користуються саме цією дорогою. Вона проходить поміж Лікарнею швидкої медичної допомоги та медичним училищем. Час від часу на цій дорозі полюбляють з'являтися грабіжники. Адже місце темне, безлюдне, словом, дуже зручне для скоєння пограбувань. Не дивно, що тут як не хутряну шапку зірвуть, то сумку або золоті прикраси заберуть.
Повені, які тривають в Індії та Бангладеш останні три тижні, забрали життя приблизно 1500 осіб. Однак гуманітарні організації вважають, що ця кількість жертв є значно заниженою, оскільки багато місцевостей надалі залишаються відрізані повенями від світу і з них ще не надходила інформація про кількість жертв та розміри збитків. За попередніми підрахунками, в Бангладеш повені спричинили матеріальні втрати на сім мільярдів доларів, повідомили вчора представники Світової харчової програми ООН. Стихія знищила три мільйони житлових будинків, повністю знищено всі сільськогосподарські угіддя, ставки для розведення риби.
Де зникає межа між рухом і спокоєм, між забуттям і прозрінням, між віддаленістю і близькістю, між пристрастю і байдужістю? Звідки приходить відчуття вічності — з повноти всепроникаючих тембрів, чи з відлуння несказанної тиші, з океану, що живописує барвами, чи з прозорості найтоншого струменя Світової Душі. Ці питання визрівали в моїй свідомості під час спілкування з чарівною жінкою, яка захопила мене своєю грою, ввела у надзвичайний світ музичних перевтілень, містичних зв'язків, несподіваних емоційних станів, відомою органісткою Євгенією Лісициною.
