Уже восьму перемогу поспіль на посаді тренера київського «Динамо» здобуває Йожеф Сабо. У центральному матчі туру столичні футболісти не без труднощів здолали вдома «металургів» із Донецька. Керманич чемпіонів довірив місце на полі відразу кільком гравцям, яких ми нечасто бачимо у виступах за першу динамівську команду. З перших хвилин з'явилися Рева, Родольфо, Несмачний, Пеєв, Чернат, Бідненко. Через це в діях господарів простежувалася деяка незлагодженість. Донеччани могли скористатися цим уже на початку зустрічі, але кандидат до національної збірної Чечер пробив головою після кутового в поперечину.

Як тільки не дурять своїх прихильників герої та героїні різних фільмів і серіалів! З екрана пропагують одні ідеали, а в житті відстоюють зовсім інші, і спробуй потім бідолашним фанам розберися, що ж насправді має на думці їхній кумир. От, скажімо, героїні вельми популярного на Заході, та й у нас, серіалу «Секс і місто»: у «ящику» вони тільки й роблять, що полюють за чоловіками й страждають, коли ті їх кидають. А в реальності особи чоловічої статі їм, виявляється, не дуже-то й потрібні. Принаймні актрисі Синтії Ніксон, яка в «Сексі» зіграла руденьку Міранду. Як повідомляють нью-йоркські газети, Синтія, виявляється, вже десять місяців зустрічається з... жінкою!

Той факт, що голлівудським продюсерам зовсім не знайоме почуття міри, вже давно не становить таємниці. Інакше навряд чи вони щоразу після виходу на екрани успішного фільму одразу кидалися робити незліченні сіквели, які зазвичай виходять значно гіршими за першу «серію». Звісно, трапляються й винятки: скажімо, веселий мультик «Шрек-2» заткнув за пояс навіть першого «Шрека», а другий «Термінатор» («Судний день») глядачам сподобався ще більше, ніж його попередник. Зате третій — «Повстання машин», попри неймовірну кількість спецефектів та казкові збори з прокату, яскраво продемонстрував: із «Термінаторами» треба «зав'язувати». Тим паче що й вигадувати вже, здавалося б, нічого: світ загинув, планета заселена роботами й усілякими машинами, словом, апокаліпсис у класичному варіанті цього слова. Але, як ви вже, мабуть, здогадалися, творці знаменитого кіборга й тут передали куті меду: як повідомляє кіносайт ComingSoon.net, наступного року розпочнуться зйомки наступного, четвертого «Термінатора».

Колись ім'я легендарної британської панк-групи «Секс Пістолз» та її фронтмена Джонні Лідона (або Роттена, кому як більше до вподоби) гриміло на увесь світ. Пісні «Сексуальних пістолетів» слухали «найвідв'язніші» підлітки та всі, хто хотів кинути виклик консервативній громадськості, а поведінку Джонні, який таки вмів шокувати публіку, наслідували десятки тисяч юнаків та навіть дівчат. Але тепер усе це в минулому. Однак про Лідона не забули: віднедавна підстаркуватого панка взяли у штат телеканалу «Дискавері», на якому зірка «неслухняної» музики вестиме шоу про комах.

Світові інформагенції обійшло повідомлення, що може одночасно стосуватися розділів «лайф», «курйози» й «жах». Та й криміналом теж пахне. Такий собі малайзієць застрелив свою дружину, помилково прийнявши її за... мавпу, й був арештований за вбивство з необережності.

Народний депутат-«нашоукраїнець» Юрій Кармазін запропонував створити парламентську слідчу комісію з приводу «замаху» на кандидата в президенти Віктора Януковича в Івано-Франківську. «Знущається», — подумали всі, хто знає про ту п'ятничну подію не з репортажів УТ-1, «Інтера» та «1+1». Але ж справді, не завадило б на офіційному, «усередненому» щодо політичних симпатій рівні дати відповідь: як трапилося, що здорового мужика, державного діяча під час робочого візиту в регіон ввели у «колаптоїдний стан»? Що саме його звалило з ніг — зрозуміло й так: уповільнена телекартинка виявила один-єдиний предмет, зовсім не гострий і не такий уже й твердий — яйце куряче, сорт невідомий. І влучив цей ганебний снаряд не в голову, а трохи нижче грудей Прем'єр-міністра з правого боку.

Минулої п'ятниці сталася подія воістину непересічна. Наша газета, «Україна молода», виграла суд у «кандидата від влади» Віктора Януковича. Ранг творців правосуддя, які виносили ухвалу на нашу користь, є більш ніж поважним — рішення приймалося на рівні Верховного Суду України. Йдучи на суд, ми не сумнівалися у своїй правоті. Але було б нещирим казати, що ми так само твердо були переконані у нашій перемозі. Адже йшлося не про будь-кого, а про останню букву алфавіту, яка надзвичайно активно пнеться бути першою — і в азбуці, і в державі. До того ж «телефонне право» можновладців іще ніхто не скасовував, тож ми не знали, наскільки незаангажованими будуть наші судді. Проте суддівська колегія (у складі головуючого Миколи Пшонки, суддів Терлецького і Патрюка) виявила достатньо неупередженості і професіоналізму. Тож покидали судову залу ми з матеріально засвідченою правотою газети — із судовим рішенням, де чорним по білому зазначено: «Визнати постанову Центральної виборчої комісії №530 від 13 вересня 2004 (...) в частині зобов'язання Приватного підприємства «Україна молода» (...) опублікувати спростування інформації, викладеної в матеріалі «Бігморди» («У яку копієчку влітає наочне «тому що» кандидата Януковича»), неправомірною та скасувати її в цій частині».