Служба безпеки України просить Кабінет Міністрів вжити термінових заходів для запобігання незаконному відшкодуванню податку на додану вартість. Про це на вчорашній прес-конференції повідомив голова СБУ Олександр Турчинов. За його словами, Служба безпеки вже направила до Кабміну пропозиції щодо внесення змін до законодавства, які треба невідкладно приймати. «Ми направили свої пропозиції у зв’язку з тим, що нинішні схеми відшкодування ПДВ стають небезпечними для країни, наднебезпечними», — заявив Турчинов.

За місяць, що минув після затримання Бориса Колесникова, у роботі очолюваної ним Донецької обласної ради виникло немало проблем. І не дивно — один із заступників голови Сергій Клюєв давно зник із поля зору, а потім взагалі написав заяву про відставку. А ще один «зам» Олександр Зац після ув'язнення «шефа» відбув на лікарняний. Отож нині, за словами Анатолія Близнюка, який є заступником Колесникова в обласному відділенні Партії регіонів, «мільйон питань не вирішується». Навіть «не виплачується людям зарплата — завтра ж прокурор може відкрити кримінальну справу щодо Колесникова за те, що він своєчасно не виплачує людям зарплатню».

Колишній голова Центральної виборчої комісії, а нині — фігурант документів під «грифом» «Їх розшукує міліція» Сергій Ківалов від правоохоронців, які його нібито шукають, нікуди не ховається. Сердега просто захворів (просто якась повальна епідемія: щойно МВС заводить на екс-можновладця справу, він негайно починає потребувати допомоги лікарів). Про це Сергій Васильович сам розповів у інтерв'ю газеті «Комсомольская правда в Украине», зазначивши, що зараз перебуває на лікуванні, але де саме — не скаже, бо ж теж людина і має право на особисте життя.

«Нарешті можна зітхнути спокійно й думати про роботу, а не про те, як, не порушуючи вказівки «темників», бодай натякнути глядачам на правдивий стан речей», — кажуть одні. «За нової влади нам працюється значно гірше, ніж за старої, — буквально затикають рота!» — скаржаться інші. І поки перші представники тележурналістської спільноти надолужують згаяне й намагаються відновити зруйноване в часи «кучмізму» реноме, другі чіпляють на логотипи своїх телеканалів таблички «мовчати!» й ходять під стінами державних органів із гаслами й трунами. Хто з них має рацію?

Коли 1 травня минулого року Європейський Союз розширився за рахунок десяти нових країн Центральної та Південної Європи, то аналітики-песимісти попереджали, що добитися згоди в єдиній європейській сім'ї, яка зросла з 15 до 25 членів, буде значно важче. Але тоді ніхто не міг уявити, що збурювачем незгоди стане один зi «старих» членів родини. Проведені в останній декаді квітня опитування показали, що лише 48 відсотків французів готові схвалити на референдумі, який запланований на 29 травня, нову конституцію ЄС. Європа спочатку з жаху завмерла, а потім дружно взялася за обробку мізків неконтрольованих французів. Головну роботу взяв на себе президент Франції Жак Ширак, який кількаразово звертався до співвітчизників з драматичними зверненнями та проханнями передумати на користь загальноєвропейських вартостей. У телезверненні від 3-го травня Ширак пояснював: «Франція буде ослаблена, а Європейський Союз застрягне у минулому, якщо французькі виборці на референдумі 29 травня відкинуть конституцію ЄС».

У певний момент історії бачення світу на теренах України «перевернулося», через бучні антирелігійні кампанії з життя вивітрювалися християнські цінності, передусім ставлення до людини як до Божого творіння. Сьогодні викладачі й студенти Українського католицького університету, де всі навчальні курси пропущені через призму християнського сприйняття, пробують повернути українцям світогляд любові. Перші успіхи вже визнані: Гелен Пфайєр, яка опанувала українську мову і навчалася в Літній школі УКУ, свою магістерську працю в Гарвардському університеті присвятила дослідженню цього університету як феномену суспільного й релігійного життя на пострадянському просторі. На переконання молодої дослідниці, УКУ формує спеціалістів, що, працюючи на різних посадах, повертатимуть християнські цінності в українське суспільство.

Ще у 1672 році вихованець Києво-Могилянської академії, автор «Хроніки» Теодосій Сафанович написав: «...кожному потрібна річ про свою Вітчизну знати й іншим питаючим сказати, бо свого роду не знаючих людей за глухих почитають». Сьогодні складається враження, що насувається суцільна глухота суспільства.

Письменник Дай Сіє — один із тих «знаменитих» авторів, чия популярність у нас не може викликати ані відгуку, ані співчуття. Попри належний пафос видавництва «Кальварія», що намагалося витворити з роману «Бальзак і маленька китайська кравчиня» велику подію. Втім читач звик до підступності книжок, які самі про себе кричать, що вони — бестселери. Найцікавіша зачіпка до розкрутки цього тексту полягала в тому, що переклав твір Леонід Кононович — письменник, смаки якого жахають своїм нелюдським діапазоном: мало хто з вітчизняних літераторів долав відстань від написання серіалу кримінальних романів до перекладу видатного філософського жонглера Жана Бодріяра. Тож зрозуміло, що якість українського звучання печальної історії про «китайську кравчиню» — це чималий бонус для Сіє, який навряд чи на це заслуговує.
Роман насторожує вже тим, що виданий «Кальварією» не грошоробства ради, а «в рамках Програми сприяння видавничій справі «Сковорода» посольства Франції в Україні та Міністерства закордонних справ Франції». Нащо в такому випадку грузити мене, читача недоладного, інформацією про те, що «за один рік у Франції продано 800 000 примірників цього роману»? Адже бестселер, виданий із залученням донорських коштів, — явище настільки ж сумнівне, як дороге взуття з пресованої шкіри.

У вівторок, останній вихідний у низці травневих свят, відкрився традиційний фестиваль Київської організації Національної спілки композиторів України «Музичні прем'єри сезону», тільки цього року він ще й ювілейний — п'ятнадцятий. Ключове слово в ряду прикметників до слова фестиваль — безкоштовний, для любителів музики вхід на всі фестивальні заходи, які відбудуться в Національній філармонії, Будинку органної та камерної музики, Будинку вчених, Будинку актора, на естраді міського саду, в Центрі розвитку моди, вільний. Концерти хорової духовної музики відбудуться у Володимирському кафедральному соборі, Трапезній церкві Києво-Печерської лаври, Михайлівському Золотоверхому соборі, Храмі святого Василія Великого.