Безсонну напружену ніч влаштували медикам Щорської центральної районної лікарні мешканці села Хрінівка, що на Чернігівщині. О другій годині ночі відразу восьмеро людей, які є родичами одне одному, були доставлені з діагнозом отруєння грибами середньої тяжкості.
До 8 років позбавлення волі Апеляційний суд Кіровоградської області засудив жінку, яка до смерті забила залишену їй на виховання 4-річну дитину. Як повідомила УНІАН прес-секретар прокурора Кіровоградської області Наталя Алексєєнко, в грудні 2003 року мати дівчинки поїхала на заробітки до Москви, а дитину залишила на виховання знайомій, у якої є двоє власних неповнолітніх дітей.
Під час відвідин Запоріжжя у серпні лідер «Нашої України» запевнив журналістів, що місто козацької слави незабаром матиме унікальний храм Пресвятої Матері Покрови: досі жоден інший в Україні не облаштовувався електронними дзвонами. Комп'ютерні технології переберуть на себе функції традиційних дзвонарів. Символічно, вважає Віктор Ющенко, що новий храм буде важливою складовою історико-культурного комплексу «700-річний запорізький дуб».
Від самочинного будівництва, яке впродовж останнього десятиріччя набрало розмаху, потерпають багато міст, і Вінниця — одне з них. Точну кількість споруд, зведених без дозволу місцевої влади, у міському управлінні містобудування та архітектури мені назвати не змогли, але навели інші цифри, які промовисто свідчать про реальні масштаби «рукотворної стихії». Щомісяця до них надходить 100—150 звернень громадян, із яких 90 відсотків стосуються якраз самочинно зведених споруд. Тільки за дев'ять місяців 2004-го штрафи, стягнуті з «диких» забудовників, перевищили 85 тисяч гривень (а вони ж сміховинно малі — у межах 170 гривень, що й близько неспіврозмірно з вартістю робіт).
...Невеличка виставка у кутку кімнати. На стінах висять малюнки. На одному з них дівчина Наталя створила дивний образ: на зеленій квітковій галявині лежать мольберт, фарби, а хтось (обличчя митця не видно) малює... тримаючи пензля великим і малим пальцем ноги. Трохи шокує. А можливо, так авторка прагнула показати, що можна відчувати себе повноцінним, навіть коли у тебе немає рук. Адже малюнок — то невеличке вікно внутрішнього світу автора. На виставці є роботи з глини, скла, дерева, чимось віддалено схожі на типові сувеніри. Але в них щось більше — якесь особливе тепло і цілісність. Автори — це діти з психічними вадами. Усі вони навчаються в оздоровчо-реабілітаційному центрі «Рід». До Всесвітнього дня охорони психічного здоров'я щороку в подібні заклади з'їжджається чимало відвідувачів. Так і цьогоріч до центру «Рід» завітали з подарунками представники міської влади. Начальник Управління у справах жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці Київської міської держадміністрації Ірина Голубєва каже, що таких дітей важко соціалізувати, однак їм усе одно необхідно адаптовуватися до життя. «Ці діти, наприклад, гарно виявляють себе у малюванні. І відкривають такі можливості, яких би ніколи не було у здорової людини», — певна пані Ірина.
Черкаським правоохоронцям знадобилося всього півтори доби, аби розкрити резонансне подвійне вбивство сім'ї у місті Сміла. Як повідомила «Україні молодій» Наталя Таран, працівниця прес-служби Черкаської обласної міліції, зробили це опери завдяки логічному мисленню, досвіду практичної роботи, адже вбивці, які жорстоко розправилися з чоловіком та його дружиною, не залишили за собою жодних слідів.
Досить зухвалу злочинну групу викрили хмельницькі правоохоронці. Сталося це після двох останніх резонансних убивств у місті, коли з тижневим інтервалом відморозки позбавили життя двох пенсіонерок. Причому в обох випадках нещасних було задушено. Тут уже за справу взялися кращі детективи області. Першого підозрюваного, 21-річного жителя Віньковецького району, взяли упродовж доби після скоєного нападу. Згодом пов'язали і трьох його спільників, двоє з яких уже встигли скуштувати тюремної баланди за вбивства. Чистою до того залишалася біографія лише в третього колеги, якому не виповнилося і 18 років.
«Я зміцнив здоров'я і готовий продовжувати виборчу боротьбу» — таким був основний сигнал кандидата в президенти Віктора Ющенка для українського народу після повернення в неділю в Україну. На доказ цього Ющенко з лікарняного ліжка австрійської клініки, одразу по авіаперельоті, вирушив на зустріч із виборцями. Тільки-но лікарі отримали зранку в неділю обнадійливі результати аналізів, зокрема побачили, що шлунок, печінка та підшлункова залоза лідера «Нашої України» в нормі, як він одразу ж вирішив із Відня вилетіти до Львова, де його приїзду вже давно очікували тисячі прихильників. Хоча лікарі не радили йому одразу поновлювати виборчий тур, В. Ю. від своєї ідеї не відмовився.
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося».
Поступово, крок за кроком, починаючи з другої половини 90-х років уже минулого століття, правоохоронні органи та інші силові відомства незалежної України почали дедалі активніше втручатися у політичні процеси в державі. Але якщо раніше це питання не набувало певних обов'язкових ознак у діяльності «силовиків» і мало періодично-тимчасовий характер (час від часу), то, починаючи з приходу до керівництва Адміністрацією Президента Віктора Медведчука, а згодом — Миколи Білоконя у Міністерство внутрішніх справ та Ігоря Смешка — в Службу безпеки України, політична спрямованість чітко й стрімко почала вкарбовуватися в повсякденність структур, які ми звикли відносити до правоохоронних.
