Восьмирічний Ярослав Самохвал, у якого обгоріло 75% тіла, готується до виписки з Черкаського обласного опікового центру. Це спільна перемога кваліфікованих лікарів медичного закладу та небайдужих земляків хлопчика — мешканців села Кедина Гора та інших населених пунктів Золотоніського району, які долучилися до порятунку дитини.
Володимира Вотінова знають у Черкасах як великого любителя радіотехніки. Її 74–річний колекціонер збирає вже майже 20 років. Тож у чотирьох кімнатах вже назбиралося більше 2 тисяч радіоприладів. Здебільшого, це лампова апаратура, яку тепер хіба що в кіно можна побачити...
Маленькими Карпатами називають на Черкащині село Сунки Смілянського району. Ландшафт цього населеного пункту справді нагадує природу Карпат: Сунки розкидані на зелених пагорбах й з усіх боків обрамлені казково мальовничим лісом. Краси селу додають і тамтешні ставки. Їх тут аж одинадцять. У цьому селі зовсім немає порожніх хат. Тут навіть кияни влітку живуть: майже 30 столичних родин придбали в Сунках дачі. Цікавою є й історія села. Колись завдяки його власниці — княгині Наталі Яшвіль — про Сунки знали у Санкт–Петербурзі та Парижі.
Минулого року «УМ» повідомляла про те, як у Черкасах нелегал із Грузії облаштував у одному з приміщень оптової бази підпільний цех із виробництва популярного сиру «Сулугуні». Правоохоронці, котрі прийшли у той цех, були шоковані, в яких антисанітарних умовах виготовляли продукт. Тоді ту лавочку прикрили. Але нещодавно той самий нелегал вигулькнув у селі Мошни Черкаського району. Там він теж організував підпільний цех із виробництва «Сулугуні». Винайняв напіврозвалене приміщення і почав масово закуповувати у селян молоко. Коли міліціонери прийшли до хати так званого підприємця–молочника, то вжахнулися від побаченого.
Банду в масках, котра налетіла на відділення пошти в одному із сіл Канівського району, черкаська міліція взяла по гарячих слідах. Як повідомили «УМ» у прес–службі черкаської обласної міліції, «двоє високих чоловіків кремезної статури в чорному одязі, в масках та рукавичках забігли на поштове відділення і, махаючи пістолетом, забрали у переляканої касирки весь виторг — 600 гривень».
Усього за один день правоохоронці вирахували того, хто влаштував їм та рятувальникам підйом по тривозі, «замінувавши» Будинок правосуддя Черкащини. Яким же було їхнє здивування, коли «мінером» виявився їхній колега — 28–річний сержант патрульно–постової служби.
Уже кілька днів у селі Потоки Катеринопільського району селяни цілодобово чергують у сільській раді. Вони звинувачують сільську голову Галину Карпенко в незаконному продажі частини їхнього пайового майна, котре залишилося у спадок від колгоспу, і вимагають справедливості у вирішенні цього питання. Тим часом голова села накивала п’ятами у невідомому напрямку, прихопивши із собою печатку сільради. Стежать селяни й за будинком голови села. Але від неї — ні слуху ні духу. Жінка вимкнула мобільний телефон і де тепер перебуває — ніхто не знає.
Поруч із Моринцями, у селищі Шампань Звенигородського району Черкаської області, росте і плодоносить уже майже шість років незвичайний сад. «У мене до сорока горіхів росте в садибі, а ще ними засадив три гектари поля. Така робота приносить неабияке моральне задоволення. Я, перефразовуючи Пушкіна, створив собі ось такий рукотворний пам’ятник», — з усмішкою розповідає «УМ» власник горіхового саду Леонід Бойко.
На Черкащині досі не завершилася скандальна історія із позбавленням батьківських прав 40–річної Наталі Хабарової із села Тіньки Чигиринського району. У матеріалі «Віддайте Женю!» «УМ» розповідала про те, як у червні цього року Чигиринський районний суд позбавив жінку батьківських прав на дворічну доньку Євгенію, звинувативши матір у пияцтві. На знак протесту Наталя Хабарова оголосила голодування. На підтримку матері в Чигирині було створено ініціативну групу, до якої ввійшли й депутати райради.
Недавно лікарі гінекологічного відділення Черкаського пологового будинку №1 прооперували жінку, в якої фіброміома матки була розміром, як 24–тижнева вагітність. Пацієнтка по суті носила у своєму животі цілий «футбольний м’яч». Із такою патологією черкаські медики зіштовхнулися вперше. 40–річну жінку вмовляли лягти на операцію весь рік. А вона, мати трьох дітей, не погоджувалася, вперто ходила від лікаря до лікаря, спочатку не вірячи у свій діагноз, а потім сподіваючись, що все розсмокчеться. На щастя, хвора прислухалася до порад лікарів і погодилася на операцію, котра пройшла успішно. Жінці в цьому випадку довелося видалили орган, бо іншого виходу у лікарів просто не було. Але головне — людині врятували життя.
