Для українських націоналістів Новий рік уже традиційно почнеться масовими акціями з нагоди дня народження провідника ОУН (р) Степана Бандери. Київська міська організація Всеукраїнського об’єднання «Свобода» 1 січня з нагоди 101–річчя провідника проведе в столиці смолоскипну ходу під гаслом «Степан Бандера — наш герой». Усіх симпатиків ОУН–УПА закликають збиратися о 18.00 біля пам’ятника Тарасові Шевченку в однойменному парку, після чого колона з факелами рушить до майдану Незалежності.

Учора вранці офіційний сайт відділу громадських зв’язків Головного управління МВС України в Запорізькій області повідомив про «затримання громадянина Сотникова, який перебував у розшуку за підозрою у скоєнні вбивства 18–річного юнака». Правоохоронці інформують, що «після проведення співробітниками міліції роз’яснювальної роботи серед його найближчого оточення, підозрюваний 24 грудня сам здався». «УМ» довелося уточнювати: якщо він прийшов із повинною о другій годині ночі, то вже 25 грудня? Не хочеться вірити, що добове розходження у даті пояснюється уточненням деталей оформлення втікачеві явки з повинною...

Відбулася триденна зимова сесія експертів Всеукраїнського рейтингу «Книжка року’2009» — цього року їх було 76. Крізь їхні руки пройшла понад тисяча найкращих українських видань. Визначено Короткі списки — саме із цих книжок у лютому будуть названі лавреати. Починаємо публікувати фіналістів в усіх семи номінаціях.

У ніч на 20 грудня невстановлені особи здійснили підпали офісів та громадської приймальні Партії регіонів у Запоріжжі та у Галичі, що на Івано–Франківщині. Обурені «регіонали» одразу побачили в цьому біло–сердечний слід своїх опонентів. Мовляв, саме керівництво БЮТ дало своїм агітаторам команду «вогонь!», не інакше. Заступник голови ПР, нардеп Ганна Герман, власні підозри оприлюднила на офіційному сайті партії: «Близько 4–ї години ночі спалено офіс Партії регіонів і громадську приймальню в місті Галич. Спочатку невідомі підпалили двері, а потім кинули у вікна пляшки з «коктейлем Молотова».

«Із розшукуваних — у чемпіони!» — під таким заголовком 10 грудня «УМ» інформувала читачів про те, що відомий світовій спортивній спільноті дзюдоїст «смакував» у Харкові перемогу на татамі — замість... тюремної баланди деінде! Йшлося про Євгена Сотникова, котрий восени 2008 року, святкуючи в одному з кафе Заводського району Запоріжжя свій день народження, утверджував своє «я» ножем.

У неділю, 20 грудня, спливає термін ультиматуму ТОВ «Чиста вода»: реальна загроза замороження і руйнації зупиненого 175–кілометрового водогону змусила можновладців змінити милість на гнів щодо концесіонера, керівників якого парламентарії називають «аферистами чистої води».

Наша газета вже повідомляла, що депутати Донецької міськради вирішили написати «свою історію» й подавати її учням міських шкіл як «урок правди». Народних обранців, більшість яких — представники Партії регіонів, — не задовольняє трактування історії України, рекомендованої до вивчення усім школярам Міністерством освіти. Від цілком абсурдних намірів, слуги народу і за покликанням — «професори й академіки від історії», перейшли до конкретних дій. Спираючись на закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про загальну середню освіту», вони прийняли рішення №37/8 від 23.09.09 «Про фальсифікацію історії у шкільних підручниках 5—11 класів при вивченні курсів «Історія України» і «Всесвітня історія», яке вже підписав донецький міський голова, а отже, воно набуло чинності.

Упродовж майже трьох років мешканці Запоріжжя сушили мізки над тим, приміром, хто ж це з олігархів зводить, поверх за поверхом, «хатинку» в центрі міста? «Знайти» й одержати тут, неподалік Малого ринку, навіть сотку землі для пересічного запоріжця — проблема непосильна, передовсім фінансово (не кажучи вже про «хатинку»). Отож як наразі не подивуватися, що «будівельником»–товстосумом виявився не «якийсь там» успішний бізнесмен, а місцевий осередок Компартії — одвічної начебто «борчині» за права бідних і знедолених! Зрештою, цей прошарок суспільства для спорудження не дав ані копійки; три «лимони» чи то гривень, чи то доларів (кошторис триповерхового новобуду утаємничено), за твердженням компартійних лідерів, нібито нашкребли винятково за рахунок пожертв співчуваючих і «місячних», тобіж членських внесків.

Надзвичайна подія, що сталася суботнього ранку на вулиці Кремлівській, у мить облетіла Запоріжжя — старшого лейтенанта Ленінського райвідділу міліції Євгена знайшли з кулею в голові у власному кабінеті. За день–другий чоловік повинен був перейти на службу з міського в обласне управління МВС. Як згадують його колеги, Євген вважався «безпроблемним» офіцером, в особистому житті також усе ладилося — 25–річний «старлей» збирався одружуватися...

Очі хворих дітей дивляться нам у душу з лайтбоксів у метро, з інтернет–сайтів, із бігбордів на вулиці. Їх так багато, що мимоволі... до цього звикаєш. Коли в людини все добре, вона, як правило, не задумується, що десь існує світ крізь вікно лікарняної палати. Де кожен день складається з крапельниць, аналізів, прийому ліків і питання: де взяти гроші на ці самі ліки? «Якби не хвороба сина, я б ніколи не дізналася, скільки у нас добрих людей!» — казала мені одна жінка. Попри «завал» на роботі й страх доторкнутися до чужого болю є унікальні люди, готові простягнути руку допомоги. З нагоди Дня благодійника ми вирішили послухати кількох із них. Нехай їхній приклад надихне інших...