Українці вже «дістали» Вірменію

Українці вже «дістали» Вірменію

Незважаючи на очевидну різницю у класі «Іллічівця» та «Бананца», напередодні повторного поєдинку цих команд у Єревані ніхто не поспішав визнавати, що долю протистояння на цьому етапі Кубка УЄФА вже вирішено. Український тренер Микола Павлов був обережним у прогнозах, швидше, щоб не наврочити. А вірменин Оганес Заназян сподівався, що його підопічні скористаються непереконливістю оборони маріупольців. Також господарі сподівалися на підтримку «дванадцятого гравця», але навіть вільний вхід на Республіканський стадіон привабив лише 5 тисяч глядачів. Мабуть, вірмени просто втомилися від українського футболу. Крім того, що жереб постійно зводить наші збірні в усіх можливих відбіркових турнірах, цього разу зіткнулися в єврокубках одразу дві пари клубів. Лише двома днями раніше на тому ж стадіоні грав донецький «Шахтар». Додамо, що телетрансляція цього матчу не зацікавила жоден із загальноукраїнських каналів. Воно й зрозуміло: якщо вже зустріч чемпіонів двох країн не була привабливою, то що вже казати про гру команд нижчого класу.

«Феніксів» спалили прибульці з Місяця

«Феніксів» спалили прибульці з Місяця

«Пюнік», що в перекладі з вірменської означає «Фенікс», значно краще виглядав, коли «відновився з попелу» на початку цього століття. Принаймні два роки тому найкраща єреванська команда спромоглася в другому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів зіграти з київським «Динамо» дома внічию — 2:2. Чемпіонів Вірменії тоді очолював амбітний аргентинець Оскар Лопес, під якого було куплено аргентинських, малійських, балканських і камерунських легіонерів. Утім найкращий вірменський футболіст «усіх часів і народів» Хорен Оганесян, який сьогодні є президентом «Пюніка», не зміг утримати тренера та кiлькох варягiв. Цього року не продовжив з «феніксами» контракт і наступний наставник — Міхай Стойкіце, оскільки не знайшов підтримки у керівництва клубу в бажанні запросити 5—6 своїх співвітчизників. Якби це сталося, то основною мовою протистояння «Шахтаря» і «Пюніка» на полі могла б стати румунська.

Хто знову «порве» «Євробачення»?

Учора з Києва від'їхала делегація закордонних експертів, які оглядали можливі місця для «Євробачення». На жаль, обіцяний остаточний варіант, де ж саме відбуватиметься конкурс, не названо. Конкуренція зберігається між Палацом спорту та Міжнародним виставковим комплексом. «Варіант провести все на лайнері ми відкинули. Насправді це не нова ідея: організатори фестивалю пропонують конкурс на воді всім країнам, де свого часу відбувалося «Євробачення» і на території яких є море. Досі жодна з них не погоджувалась — надто ризиковано», — розповів президент Національної телекомпанії України Олександр Савенко. Над рештою ж варіантів іноземці вирішили ще помізкувати. Що краще — добудовувати нове приміщення (виставковий комплекс) чи відновити старе (Палац спорту)? До того ж, необхідно, щоб поруч із комплексом була достатня кількість готелів для розміщення потоку фанатів, груп підтимки та журналістів.

Дорогами бравого солдата Швейка

В Україні незабаром з'явиться нова «родзинка», яка неодмінно привабить туристів, — транскордонний маршрут, шлях, що відповідатиме подіям, описаним в історичному романі Ярослава Гашека «Пригоди бравого солдата Швейка». Ініціатором відкриття подібної літературної «стежки» стала Львівська обласна державна адміністрація (як відомо, бравий Швейк «ступав» і західноукраїнською землею). «У проекті беруть участь чотири країни, — розповів «УМ» начальник Управління курортів і туризму облдержадміністрації Андрій Клімашевський.— Угорщина та Чехія визначилися зі своїми найвизначнішими місцями, їхні маршрути вже промарковані. Тепер черга за Польщею та Україною». Орієнтовно на місцях Шейкової слави розпізнавальні знаки з'являться наприкінцi цього року. Проте вже й зараз відомо, що простягнеться цей шлях від польсько-українського кордону: через Самбiр, Львів і Сокаль. Планується також видати спеціальний путівник, за яким туристи зможуть зорієнтуватися на місцевості.

Над Парижем пролетіли. Хоча й не як фанера...

Над Парижем пролетіли. Хоча й не як фанера...

Офіційно товариська зустріч збірних Франції й України була присвячена сторіччю французької команди. Так збіглося, що ця гра була ювілейною — сотою — для національної збірної України. З погляду на реалії, для господарів матч ставав генеральною репетицією напередодні чемпіонату Європи, який стартує в суботу. Українці ж, за словами свого головного тренера, мали намір звузити коло кандидатів на носіння синьо-жовтої форми.