Надзвичайні і Повноважні пакують валізи

Посольську греблю нарешті «прорвало». Після довготривалої відсутності великої кількості українських послів у стратегічних для нашої держави країнах учора з'явилися чергові президентські укази про призначення амбасадорів. Вони стосуються послів у Німеччині, Великій Британії та Латвії.

Битва за Київ: Омельченко—Кличко

Битва за Київ: Омельченко—Кличко

«Вічний» мер Києва Олександр Омельченко нарешті визначився (принаймні оголосив) щодо свого майбутнього — він знову балотуватиметься на міського голову столиці України. Чи тим самим він перекреслив мерські мрії усім потенційним кандидатам на цю посаду, в тому числі боксеру-важковику і чемпіону світу Віталію Кличку? «Наша Україна», включивши Омельченка до парламентського виборчого списку на почесному третьому місці, сподівалася, що Омельченко нарешті звільнить дорогу новому та молодшому обличчю.

Ігор Долгов: Ми не можемо ізолювати білоруський народ

Mинулої п'ятниці Київ провів помпезний міжнародний захід — Форум Спільноти демократичного вибору, на якому Україна намагалася себе запрезентувати як регіональний лідер у просуванні демократії. Адже ідея створити таку Спільноту належить українському та грузинському президентам. Однак Ющенку пощастило більше аніж Саакашвілі, оскільки дебютний саміт Спільноти відбувся у Києві, де були присутні представники 23 делегацій усіх країн Каспійсько-Чорноморсько-Балтійської дуги, в тому числі дев'ять президентів.

Той самий гість у ту саму хату

Той самий гість у ту саму хату

Поки вище керівництво країни вчора у Києві посміхалося Америці (в особі держсекретаря США Кондолізи Райс), спікер Верховної Ради Володимир Литвин тиснув руку Володимиру Путіну в Москві. З якої нагоди Литвин у рамках свого дводенного візиту до Росії був удостоєний зустрічі з самим керівником Кремля, не зовсім зрозуміло. Адже газове питання вони не вирішували, принаймні повідомлень про це немає. А взагалі це вже четверта за рік зустріч Литвина з Путіним, і вже невідомо, яка за ліком (бо їх було ще більше) поїздка нашого спікера до Москви.

Вiдданi демократiї

Вiдданi демократiї

«Оранжевий» рейс Райс. В Україні з'являться бази НАТО? Сексі-держсекретар зваблює Ющенка», — такими заголовками деякі російські ЗМІ зустріли новину про візит в Україну одного з найвпливовіших політиків Нового світу, «праву руку» Джоржа Буша, держсекретаря США та першої в історії цієї країни чорношкірої жінки на такій високій посаді Кондолізи Райс. Зауважимо, що це перший приїзд Райс до України на посаді держсекретаря. Останній раз тут вона була в 2001 році.

ГУАМ трансформується

У Києві має з'явитися нова адмінбудівля з новим офіційним органом. Це буде секретаріат ГУАМ, але вже не просто як регіонального об'єднання, а як повноцінної міжнародної організації. Як повідомив міністр закордонних справ Борис Тарасюк, під час засідання голів МЗС країн ГУАМ, що проходив у рамках 13-го засідання Ради міністрів ОБСЄ, було вирішено у грудні скликати комітет національних координаторів, щоб завершити роботу з підготовки установчих документів «нашої організації». Зауважимо, що, як неодноразово заявляли експерти, створення у 1997 році ГУАМ фактично довело недієздатність СНД, оскільки окремі пострадянські країни почали гуртуватися у вужчі об'єднання для ефективнішої співпраці в різних сферах. Окрім того, серед причин цього утворення називали намагання протистояти російському політичному та економічному тиску.

Як справи в Казахстані?

За розповсюдженою вчора в Астані інформацією голови ЦВК Казахстану Оналсина Жумабекова, в неділю, на президентських виборах переконливу перемогу отримав чинний президент Нурсултан Назарбаєв. За нього проголосувало 91,1 відсотка виборців, а головного суперника Назарбаєва, єдиного кандидата від опозиції Жармахана Туякбая підтримали лише 6,64 відсотка виборців. Інші три кандидати разом набрали трохи більше, ніж два відсотки голосів. Активність виборців становила 71,96 відсотка. Таким чином, Назарбаєв, який перебуває у кріслі президента останні 16 років, залишиться в ньому на наступні сім рокiв.

Петро Олійник: Мені не страшно жити в моїй країні. Мій обов'язок — робити все, аби вона стала цивiлiзованiшою i безпечнiшою

Петро Олійник: Мені не страшно жити в моїй країні. Мій обов'язок — робити все, аби вона стала цивiлiзованiшою i безпечнiшою

Убивство Степана Сенчука — екс-«губернатора» (до 2001 року), екс-голови обласної ради (до 2002-го), екс-члена Аграрної партії, а від березня цього року — члена «Народного союзу «Наша Україна» та потужного підприємця — безумовно, сколихнуло Львівщину. Загалом львів'яни новину про загибель свого помітного земляка сприйняли приблизно так, як і смерть екс-львів'янина Георгія Кірпи. І до Сенчука, і до Кірпи тут було неоднозначне ставлення, їх більше критикували, ніж хвалили. Але попри все вважали знаковими для Львівщини постатями.
Однією з близьких до Сенчука осіб був голова Львівської облдержадміністрації Петро Олійник. Нинішній голова області розповідав, що, будучи мером Червонограда, відчував підтримку «губернатора»-Сенчука. Окрім того, Олійник віддавав Сенчукові належне в тому, що той не піддавався тиску «медведчуківщини», і лише після його відставки центр впливу та основні владні важелі на Львівщині перейшли від облдержадміністрації до обласної податкової, яку очолював Сергій Медведчук. За словами Петра Михайловича, з 2003 року Сенчук, будучи членом прокучмівської Аграрної партії, долучився до фінансування «Нашої України» на Львівщині» (обласний штаб тоді очолював сам Олійник. — Авт.). Подейкували, що пан Степан мав іти у новий парламент за списками Блоку Ющенка, були також розмови про те, що він повинен був очолити Держкомрезерв. В ексклюзивному інтерв'ю «УМ» Петро Олійник детальніше розповідає про політичне майбутнє, яке очікувало Степана Сенчука, й викладає власне бачення смерті свого «бойового товариша».

Україна наслала на себе перевірку

Українська влада за допомогою Євросоюзу прагне довести, що її руки ніколи не займалися контрабандою. Зокрема, що стосується наболілої проблеми українcько-молдoвського кордону, а саме обвинувачень з боку офіційного Кишинева у фактах контрабанди на придністровській частині кордону. Відповідно, дві зацікавлені сторони на рівні президентів звернулися до третьої — роль арбітра вони віддали Єврокомісії. ЄК відреагувала на прохання доволі оперативно — Меморандум про надання допомоги був підписаний лише на початку жовтня, а вже з 1 грудня відповідна місія ЄК з головним офісом в Одесі запрацювала на повну потужність. «Це має знизити ризик злочинної діяльності, такої як торгівля людьми, контрабанда, розповсюдження зброї та митне шахрайство», — вважає Єврокомісар Беніта Ферреро-Вальднер.

Анти-СНД зі столицею в Києві?

Анти-СНД зі столицею в Києві?

Україна вчора намагалася закріпити за собою статус лідера у демократичних процесах. У цих пориваннях Президенту Вікторовi Ющенку допомагає його близький друг, грузинський колега Михаїл Саакашвілі. Після того як обоє президентів у серпні цього року в Боржомі дегустували грузинські вина на приватній дачі, вони урочисто оголосили про свою ідею — створити Спільноту демократичного вибору, і підписали відповідну декларацію. В ній лiдери двох революцiй запросили долучитися до ініціативи всі країни Балто-Чорноморсько-Каспійської вiсi задля подальшої демократизації регіону. Власне, оскільки право проводити перший Форум спільноти було віддано Києву, це дало Україні шанс отримати статус нового регіонального лідера.