Відомо, що мистецтво української вишивки було поширене на наших теренах ще з часів Київської Русі. Дослідники припускають, що той самий орнамент, що ми бачимо на рушниках та сорочках, був закладений ще у період Трипільської культури — однієї з перших цивілізацій людства. Із покоління в покоління передавали матері та бабусі своє вміння молоді, навчаючи дівчат дбайливому веденню домашнього господарства. Вишивання, в'язання, шиття привчали до уважності, точності, обережності, швидкості руху. За зразками робіт, їхньою красою та практичністю оцінювали якості майбутньої невістки, перевіряли риси жінки-господинi навіть краще, ніж під час будь-якого шкільного тестування.

Їй пощастило стати свідком визнання власного таланту. За життя Тетяна Яблонська була удостоєна звання Героя України, стала дійсним членом Академії мистецтв СРСР, академіком Академії мистецтв України, заслуженим діячем мистецтв Української РСР, народним художником СРСР, багаторазовим лауреатом Державної премії СРСР, мала численні урядові відзнаки... Була названа «Художником року» (ЮНЕСКО, 1997) та «Жінкою року» (Міжнародний біографічний центр, Кембридж, 2000).

Суботнє засідання уряду мало закінчитися близько другої години дня. На цей час принаймні було заплановано прес-конференцію Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Стрілки годинників давно перевалили за 14:00, а міністри все ще сиділи у великому кабінеті на 7-му поверсі Будинку уряду. От уже чотири години вони обговорювали перший (!) пункт порядку денного — законопроекти, які Кабмін передасть на розгляд Верховної Ради. Це при тому, що в списку було загалом 30 питань, поміж яких такі важливі, як нова приватизація «Криворіжсталі» та адміністративно-територіальна реформа.

Народилася Анна Ярославна ймовірно 1024 року (другі дані — 1028 рік) у Києві чи Вишгороді. При дворі її батька Ярослава Мудрого мали прихисток багато вигнанців, у тому числі з королівських сімейств. Король норвезький Олаф та його син Магнус, угорський король Андрій... Анну змалечку вчили грамоті, арифметиці, співу, малюванню, історії. На вечорах при дворі можна було почути поетів, які виконували свої пісні. Це оточення пізніше вихлюпнуло зі свого середовища славного Бояна, згаданого у «Слові о полку Ігоревім».

Вони змагалися відчайдушно й запекло. Адже кожен знав: окрім омріяного крапового берета, який так важливо здобути, на нього цього разу ще й прискіпливо поглядають іноземці. Керівники спецпідрозділів п'яти європейських країн (Росія, Білорусь, Молдова, Іспанія, Італія) та військові аташе ще з шести держав (Казахстан, Польща, Румунія, Туреччина i Франція) спостерiгали за змаганням спецназу ВВ, думаючи про майбутнє. Бо, згідно з підписаними напередодні домовленостями, подібні змагання невдовзі проводитимуться на міжнародному рівні. А з ними — й обмін досвідом. Правда, поки що не відомо, за якими нормативами змагатимуться, бо в кожній країні вони різні.

Новоселівка сховалася у пониззі Інгульця. Дивлячись на неї згори, буквально дух перехоплює від краси. З узвишшя хат, які потопають серед зелені, — немов спускаються до в'юнкої річки. З одного боку, щоправда, на Новоселівку все більше насуваються відвали Південного гірничо-збагачувального комбінату з перспективою поглинути її назавжди. Вже зараз таке сусідство місцевим мешканцям завдає чимало клопотів. Гірничі розробки виснажили колись родючі тамтешні чорноземи — отож земля часто-густо зрадливо провалюється просто під ногами, а воду й взагалі завозять, бо внаслідок високого вмісту солі та важких металів пити її тут неможливо. За кращих часів у місцевому радгоспі працювало понад 800 чоловік. Нині ж з роботою у Новоселівці не розігнатися. Отож багато хто звідси вже виїхав у пошуках ліпшої долі. Хто ще залишився, зазвичай працюють на сусідньому комбінаті.

Таке рішення ухвалили депутати Київради з огляду на доручення Президента від 21 травня цього року. Вибір народних обранців припав на Солом'янський район, де від радянських часів розросталася вулиця із характерною пролетарською назвою Машинобудівна. Саме вона стане вулицею Георгія Гонгадзе. За словами мера Києва Олександра Омельченка, це питання узгоджено із родичами загиблого журналіста.

Група американських конгресменів від Демократичної партії провела позавчора у Вашингтоні неформальні слухання стосовно розповсюджених в інтернеті записів переговорів президента США Буша з прем'єром Великої Британії Блером. З тих записів випливає, що Джордж Буш прийняв рішення про інтервенцію до Іраку за кілька місяців до початку війни.

Відомий аматор київської старовини Микола Закревський історичну частину свого фундаментального «Опису Києва» (1868) розпочинає значущою фразою: «Початок Києва приховано в тумані віддалених сторіч». Ні, звичайно ж, історик знав і тоді різні дати заснування міста, скажімо, 430 рік, зафіксований у «Хроніці» поляка Мацея Стрийковського. А проте чудово розумів їхню умовність.

Учора вранці перед Будинком уряду, в якому розташоване також приміщення ЦВК Киргизії, зібрався натовп, чисельність якого агенція «Фергана. ру» оцінила приблизно в сім тисяч, а «Франс Пресс» — у 10 тисяч. Це були прихильники бізнесмена Урмата Бариктабасова, якого ЦВК відмовилася зареєструвати кандидатом у президенти на виборах 10 липня, оскільки він є громадянином Казахстану. Люди вимагали від ЦВК допустити Бариктабасова до виборів. О десятій ранку приблизно тисяча найбільш агресивних демонстрантів зламали металеву огорожу, подолали кордони міліції і захопили Білий дім — так у Киргизії називають Будинок уряду.