Коли я знайомився з матеріалами цієї кримінальної справи, резонанс від якої сколихнув узимку Вінницю і до якої досі прикута увага городян, в пам'яті мимоволі спливав інший скоєний тут злочин, що кілька років тому прогримів на всю країну — викрадення «губернаторського» онука. Надто багато в них спільного: організаторами обох виявилися жінки, яких життя загнало у глухий кут, і вони істерично шукали виходу, схожими є і задіяні суми грошей, і наслідки для винуватців. Тепер, коли Апеляційний суд оголосив жорсткий вирок (жорсткіший навіть від того, на який орієнтував суддівську колегію прокурор), про справу можна розповісти детальніше, тому що в ній виразно проступила одна з істотних рис нашої доб

Грузинські мафіозі-домушники грабували квартири з міжнародним розмахом. Поки політики займаються проведенням року України в Грузії, закавказькі мафіозі «розкрутили» свою злочинну активнiсть в Україні. На береги Дніпра з берегів Арагві та Кури прибула ціла делегація злочинних груп різної спрямованості на чолі зі «злодіями в законі» та лідерами організованих злочинних угруповань. Одну з таких груп, яка займалася квартирними крадіжками, вдалося затримати у Ніжині на Чернігівщині.

Сюди потрапляєш — немов у дитинство. Важкі рамки «дорослих» суджень спадають, на душі легшає. Тут можна пережити диво. Багато хто бачив у Джублику янголів, написи на небі, гру сонця. Особисто мені пощастило спостерiгати, як світило крутилося, немов колесо, а тоді ніби випустило iз себе знак хреста і два великих поєднаних серця.
Чотири роки тому, 27 серпня, — в переддень Успіння Богородиці, тут, в урочищі Джублик біля села Нижнє Болотне в Іршавському районі Закарпаття, двом дівчаткам уперше явилася Божа Мати. Спершу діти злякалися, але в наступні дні стали прислухатися й чути. Діва Марія промовляла до них, що прийшла допомогти. Передусім дітям.

Не­рід­ко з ук­ра­їн­сь­ки­ми гран­да­ми трап­ля­єть­ся так, що піс­ля вильо­ту з Лі­ги чем­пі­о­нів во­ни без особ­ли­во­го нат­х­нен­ня вис­ту­па­ють у Куб­ку УЄ­ФА і, як нас­лі­док, там теж на­дов­го не зат­ри­му­ють­ся. Але цьо­го ра­зу до­нець­кий «Шах­тар», схо­же, де­мон­с­т­рує, що вже по­до­лав цю «хво­ро­бу рос­ту» і го­то­вий би­ти­ся на мак­си­му­мі мож­ли­вос­тей і в дру­го­му за ран­гом єв­ро­пей­сь­ко­му клуб­но­му тур­ні­рі. Опо­нен­том чем­пі­о­на Ук­ра­ї­ни у чет­вер бу­ла кра­ща ко­ман­да Угор­щи­ни — «Деб­ре­цен». Упер­ше виг­рав­ши ти­тул у на­ці­о­наль­ній пер­шос­ті, деб­ре­цен­ці у ква­лі­фі­ка­ції Лі­ги чем­пі­о­нів дві­чі роз­би­ли на друз­ки хор­ват­сь­кий «Гай­дук», а по­тім так са­мо не­щад­но бу­ли скрив­д­же­ні футболiстами «Ман­чес­тер юнай­тед».

«Європейський Союз має досить багато власних проблем і прагне якнайшвидше позбутися клопоту з Косовим, дозволивши йому незалежність», — повідомила днями польська газета «Жечпосполита» з посиланням на свої джерела у Брюсселі. Керівництво ЄС виходить iз засади, що демократичні стандарти і так колись будуть виконані у цій формально сербській провінції з переважно албанським населенням. З часу бомбардувань НАТО Сербії 1999 року Косово перебуває під протекторатом ООН. На Брюссель та ООН справляє враження те, що албанці Косова рішуче налаштовані на здобуття незалежності і вимагають якомога швидшого її надання.

Почнемо все-таки з приємного. Книжкового Ющенка хотіли. Навіть убити хотіли не якимись сумнівними японськими рибними рулетиками, а поцілунком. Дамочка намастила губи отруєною помадою апельсинового кольору і... передумала. Перемогла жіноча доброта і відповідальність за долю України.
Ще один приємний факт — переклад детектива Жерара де Вільє «Вбити Ющенка» належить таланту Євгенії Кононенко.

Зазирати в кишені політичних і особливо державних діячів нині стало модно. У гру «прочитай надпис на гудзику», «розшифруй вензель на краватці», «роздивись етикетку на білизні» тощо вже включилися навіть досі нібито «серйозні» видання й журналісти, втягнувши в неї й самих «піддослідних», які перелякано почали відчиняти перед журналістами двері своїх будинків, шаф і тумбочок. Дійшло до того, що гонитва за товарними чеками на гардероби й авто можновладців набридла вже і спершу жадібним до таких речей споживачам цієї «жовтуватої» інформації, які вже бурчать на «папараці, за якими розумних речей тепер не видно».

Президента Віктора Ющенка обурила інформація екс-голови СБУ Олександра Турчинова про те, що глава держави досі не надав аналізи для експертизи в справі свого отруєння. «Я не давав свідчення, тому що мене ніхто про це не просив», — сказав Ющенко українським журналістам в Нью-Йорку, де він перебуває на засіданні Генасамблеї ООН.

На заяву Турчинова відреагували i головні «герої» корупційного скандалу. Адже наведені приклади екс-голови СБУ важать більше, ніж просто слова екс-держсекретаря Зінченка.
Так, колишній секретар РНБО Петро Порошенко попередив Турчинова про кримінальну відповідальність.