Сьогодні представниці правозахисної організації «Міжнародна амністія» Хеза Макгіл i Галя Ковальська-Гован залишили Україну i повернулися до Лондона. Оприлюднивши позавчора звіт про катування затриманих українською міліцією, вони наостанок дали 20 рекомендацій новій владі.

Сорокап'ятирічний Т., здоровань під два метри зростом, тривалий час тримав у остраху багатьох жителів невеличкого райцентру Полонне. Ще на початку дев'яностих років цей відлюдькуватий чоловік відбував покарання за вбивство людини, а після відсидки з головою занурився у релігію і почав вважати себе посланцем із вищих світів.

Зовсім не бажаними, в одному випадку, і дуже доречними — в іншому виявилися контакти гостей із берегів Босфору з прикарпатськими правоохоронцями. Арештом завершилася тривала розлука 43-річного громадянина Туреччини з його вітчизняними нарами. Шість років тому суд національної безпеки Анкари засудив цього чоловіка до 15 років ув'язнення за торгівлю наркотиками, зокрема їх нелегальний експорт у Європу, однак спритний наркоділок зумів вислизнути з обіймів турецької Феміди і «загубитися» за кордоном. Лише з плином часу вдалося виявити сліди втікача в Україні, де він мігрував з регіону в регіон, займаючись підприємництвом.

Криваві з'ясування стосунків між найближчими родичами — не така вже й дивина для правоохоронців. Вони трапляються то через взаємні майнові претензії, то після спільних чаркувань і подальших п'яних бійок. Однак трагедія, що розігралася в селі Четвертинівка Тростянецького району на Вінниччині, випадає із загального ряду через неординарні мотиви злочину. Як випливає з обставин справи, мати замовила вбивство власного сина тому, що він своєю поведінкою по-справжньому її «дістав»...

Підліток сам зателефонував опівночі до чергової частини Деснянського райуправління міліції столиці i зізнався у вбивстві своєї бабусі. Але коли слідчо-оперативна група приїхала на місце — побачила жахливу картину.

Близько півночі 48-річний мешканець села Спас допровадив до Косівської центральної райлікарні земляка з важкими вогнепальними пораненнями шиї, легенів та лівої руки. Поки медики в операційній боролися за життя нетипового пацієнта, його товариш розповідав правоохоронцям свою версію того, що сталося. За його словами, незнайомці вчинили на них збройний напад. Під вечір, коли вони нібито йшли на пасовище перепнути коней, з лісу грянули несподівані постріли, жертвою яких став колега.

Спроба перевести в обласне підпорядкування один із двох пологових будинків Рівного змусила начальника управління охорони здоров'я області винести порцію «сміття з хати» медичного відомства. «Лікарі перетворили пологи у фінансову кризу для сім'ї, — проголосив Мирослав Семанів. — Надто вона стосується породіль із районів, які, бажаючи убезпечити і себе і, найперше, майбутню дитину, у складних і не дуже випадках намагаються «лягти» в рівненські міські пологові будинки». 850 гривень «вступних», що їх, за інформацією заступника голови ОДА Олександра Рудика, заплатила одна з майбутніх мам, яка прибула з Острозького району, за можливість лікуватися у Рівненському міському пологовому будинку №2, стали «козирною картою» для головного обласного охоронця здоров'я області.

Точніше, таку лікарню почали було зводити та успішно перетворили її на довгобуд, який роками так і не спромоглися завершити. А поки функцію обласної дитячої лікарні тягне на собі Черкаська міська, у відділеннях якої давно не було ремонту, а для «комфортного» лікування маленьких пацієнтів — панцирні ліжка, вкриті іржею матраци, обдерті стіни. На фінансування цієї лікарні ледь нашкребли 38 відсотків коштів від потреби. З цих грошей стовідсотково виплачується тільки зарплата медикам, на все інше — медикаменти, харчування, поточні ремонти — залишаються буквально копійки. Тому замість 100 грамів м'яса на день хворі діти одержують його по 15 грамів, риби — по 10 грамів, а сиру та сметани в меню взагалі немає.

Вирушаючи за кордон, завжди хочеться взяти з собою кілька сувенірчиків із зображеннями рідного міста. На перший погляд, Львів у цьому плані ідеальний. Та, виявляється, саме львівську сувенірну продукцію у Львові не так вже й просто знайти.

Минулої суботи в двох залах празького кінотеатру «Слов'янський дім», розташованого в однойменному торговельному комплексі чеської столиці, відбулася світова прем'єра фільму Романа Поланського «Олівер Твіст». Місце для прем'єри було вибране не випадково, оскільки Поланський упродовж трьох років знімав стрічку на кіностудії «Баррандов», яка знаходиться на околиці Праги, та в кількох інших чеських містечках. Задоволений режисер сказав на пресовій конференції перед прем'єрою фільму: «Тут я міг відтворити атмосферу Лондона ХІХ століття». Хоча бюджет «Олівера Твіста» становить дуже солідну як для європейського кіно суму — 45 млн. євро (це найдорожчий фільм Поланського за всю його кар'єру), але його знято в солідній старій кіноманері, тому він виразно стоїть в опозиції до сучасної голлівудської продукції, яка навіть у випадку екранізації літературної класики не гребує надміром спецефектів. Із відомих особистостей світу кіно на прем'єрі були присутні режисер Джон Мур, який знімає у Празі рімейк «Омена», та італо-американський продюсер Діно Де Лаурентіс, котрий готується до зйомок в Празі вже четвертої серії «Мовчання ягнят».