Футболістам «Дніпра» було важко налаштуватися на повну самовіддачу у повторній зустрічі зі словаками. Впевнена перемога над «Петржалкою» на виїзді, за словами головного тренера дніпропетровців Євгена Кучеревського, стала «чортом у підсвідомості», якого господарі поля здолати так і не змогли. Хоча не скажеш, що не старалися. В обох таймах біля воріт гостей виникало безліч моментів. Часом навіть було важко збагнути, як їх можна змарнувати. До того ж дуже впевнено зіграв у воротах Липчак, який у першому матчі на полі не з'являвся. Навіть пенальті від Назаренка у середині першого тайму він взяв, немов на тренуванні! А скільки разів братиславський воротар ставав переможцем у двобоях із дніпрянами, які виходили віч-на-віч, важко й перерахувати. Тільки Костишин і зумів його переграти під завісу першого тайму.

Багато чинників у середу було проти «Шахтаря» та «Динамо». Проте пекельний тиск трибун у Трабзоні та Брюгге, нереалізований та перебитий пенальті, вилучення гравців і оберемок жовтих карток, нарешті дощ — усе це не стало на заваді виходу двох наших команд до омріяного групового турніру Ліги чемпіонів. Є приказка: а з них, немов із гусей вода. Тепер ми справді можемо жартувати, адже кияни вистояли в меншості з виходом на поле двох «гусей» — Андрія Гусина та Олега Гусєва. Щоб повторити успіх чотирирічної давнини, коли в суперлізі було відразу два представники України, довелося створити спортивний подвиг. Саме те, що наші чемпіон та віце-чемпіон змогли стати на дві голови вище за обставини (як у «Динамо») чи просто суперника (йдеться про «Шахтар»), і є найголовнішим досягненням наших команд. Чому б після найяскравішого виходу в груповий турнір за багато років обом грандам вітчизняного футболу не вести реальну боротьбу за вихід у 1/8 фіналу цього турніру? Хай обставини і цього разу не найсприятливіші, адже чого було очікувати від перебування під час жеребкування у четвертому «кошику».

Напередодні матчу національних збірних у Ньюкаслі наша «молодіжка» поступилася англійським ровесникам у Міддлсбро (1:3). На превеликий жаль і сором, програла родоначальникам футболу наступного дня й головна команда країни, і, що найприкріше, без варіантів. Якщо Блохін перед матчем укотре вже казав, що такому грізному суперникові можна й поступитися, а головне, мовляв, щоб зміст гри був на високому рівні, то мусимо констатувати: 0:3 — найбільш відповідне свідчення нашого «змісту» і «якості». Загалом, українська збірна не знає смаку перемог уже 10 ігор поспіль, причому за весь цей час ми забили «аж» 3 м’ячі.

Через 14 років після повалення комунізму парламент Сербії позавчора нарешті відмовився від червоної зірки як державної емблеми та проголосував за нові державні символи. На офіційному сайті уряду Сербії повідомляється, що за нові прапор, герб та гімн проголосували 183 депутати парламенту без жодного голосу «проти» та при трьох «утрималися». Щоправда, сербські ЗМІ та світові інформагенції повідомляють, що такої єдності вдалося досягнути завдяки бойкоту засідання парламенту депутатами від Соціалістичної партії колишнього президента Слободана Мілошевича, оскільки вони вважали запропоновані до запровадження державні символи «буржуазними та монархістськими». На що спікер парламенту Предраг Маркович відповів, що Угорщина, Болгарія, Росія та Польща використовують монархістську символіку, але є демократичними країнами.