Мінський етап європейського хокейного «Кубка виклику» — останнього для нас у цьому сезоні — почався з курйозу. Угорська збірна на шляху до Білорусі якимось чином загубила багаж з екіпіровкою, яку в цьому виді спорту не так просто замінити на нову. П'ятничний матч збірних України й Угорщини відтак перенесли з 13-ї години на 19-ту, проте й до цього часу обладунок угорців не знайшовся, тож зустріч не відбулася. Тренер українців Олександр Сеуканд висловив жаль з приводу такої розв'язки, адже збірна Угорщини — вельми цікава команда. Минулого тижня, приміром, угорці гідно виглядали в матчі з канадськими хокеїстами, поступившись у товариському поєдинку лише однією шайбою — 3:4. А ось господарі льоду — білоруси — у перший день турніру зіграли, закинувши у ворота поляків аж сім шайб.

Напередодні старту чемпіонату Європи серед чоловіків більшість експертів сходилися на думці, що вихід у наступний раунд збірної України є цілком реальним завданням. Виходили з того, що у словенському містечку Веленьє нашій команді буде важко протистояти шведам, які стали кращими на континенті у 2002 році, та олімпійським чемпіонам Сіднея — росіянам, але швейцарці вважалися цілком «прохідними» у боротьбі за третє місце в групі А, що давало право на продовження боротьби... Втім навіть таке завдання-мінімум виявилося українцям не до снаги.

Навряд чи могли здогадуватися доісторичні люди, які залишили на стінах печер у Мексиці та Франції малюнки кисті руки із зображенням папілярних візерунків, що через деякий час їх спостереження переростуть у цілу науку під назвою дактилоскопія. Швидше за все, не могли пророкувати таке майбутнє своїм звичаям і стародавні ассірійці, єгипняни, китайці, японці, які використовували відбитки пальців як особисту печатку під час укладання різних угод. Можливо, і англієць Вільям Гершель, який у 1877 році заявив про відкриття цього нового методу ідентифікації людини, не уявляв собі масштабів застосування дактилоскопії у світі.