«А я з Києва!»
87–річна черкащанка Валентина Титова — одна з тих переможців, хто 9 травня 1945 року поставив свій автограф на стіні Рейхстагу в Берліні. Записуватися добровольцем на фронт вона пішла в перші дні Великої Вітчизняної. Спочатку не взяли, бо дівчині не виповнилося й сімнадцяти років. Але наступного дня Валя відстояла чергу і не моргнувши оком заявила, що їй є вісімнадцять. Так вона стала санінструктором і пройшла важкими дорогами війни аж до Німеччини. Серед її фронтових нагород — два ордени Червоної Зірки, «За мужність», Вітчизняної війни I ступеня.
Винагорода від банку
Міліціонери чотири місяці розшукували невідомого, котрий у марлевій масці («УМ» повідомляла про цей випадок) пограбував одне з відділень «Приватбанку» в Південно–західному мікрорайоні Черкас. Довелося опитати чималу кількість людей, перш ніж удалося вийти на слід імовірного грабіжника та зібрати докази його причетності до скоєння цього резонансного злочину.
Ніж у серце паломника
Шокуюча історія сталася в гостинній Умані Черкаської області. Сюди впродовж двадцяти років на могилу свого духовного лідера рабе Нахмана з усього світу приїздять паломники–хасиди. Цього разу двом із них візит до древнього українського міста ледь не коштував життя. Кримінальна пригода сталася пізно ввечері, коли хасиди поверталися від знайомих і в темному провулку зіштовхнулися з двома місцевими жителями. Й уманчани, і гості з далекого Ізраїлю були напідпитку. Тож розійтися тихо–мирно їм не вдалося. Спалахнула словесна перепалка, яка переросла в бійку.
Нові віники й горіхи
Через двадцять п’ять днів «безголів’я» — після звільнення голови Черкаської облдержадміністрації Олександра Черевка — Президент Янукович прислав в область нового очільника — Героя України, колишнього «вугільного» міністра та екс–голову «Енергоатому» Сергія Тулуба. Прогнози «далекоглядних» місцевих аналітиків про те, що Черкащину очолить тільки представник обласної еліти, не справдилися.
Порятунок для голови
У Черкаській міській лікарні №3, яка працює в режимі швидкої допомоги, хірурги вже два роки успішно рятують людей від геморагічних інсультів. І не лише черкащан, а й хворих із сусідніх областей, котрих спеціально привозять туди родичі. Лікарі кажуть, що ще двадцять років тому з таким недугом у стаціонари не клали. Бо хворих вважали безнадійними, і летальність перевищувала 70 відсотків.
Друг на мільйон
Українським можновладцям, котрі у своїх деклараціях клянуться, що вони бідні наче церковні миші, варто повчитися чесності у молодої черкащанки. Ця 20–річна дівчина, котра живе у Христинівці, задекларувала мільйон гривень доходу, котрі їй торік подарував друг.
Хто говорить? Левітан
Оригінально почали відзначати 65–річницю Перемоги над фашистами черкащани. На семи радіостанціях міста та в ефірі Черкаської держтелерадіокомпанії «Рось» на всю Черкащину щодня звучать зведення радянського Інформбюро про події на фронті. Про цей день у Великій Вітчизняній війні розповідає голос відомого радянського диктора Юрія Левітана. Після кожного такого зведення в ефірі лунає ще й військова пісня.
«Кобзарева» берегиня
Із Тарасом Шевченком черкащанку Ольгу Шарапу, яка є директором Черкаського музею «Кобзаря», пов’язує не тільки посада. Вона ще доводиться поету і прапраправнучкою по братові Микиті. Ольга Михайлівна родом із рідного села Тараса Григоровича — Кирилівки, яке тепер називається Шевченкове, що у Звенигородському районі. У цьому селі досі мешкає багато поетової рідні не лише по брату Микиті, а й по брату Йосипу та сестрах Ярині й Катерині. Ольга Шарапа каже, що уперше усвідомлено дізналася про те, що вона родичка «того самого Шевченка», вже коли пішла в школу — тоді їй про це сказала мама, сільська вчителька. У школі до цього ставилися спокійно, адже в селі було чимало родичів Кобзаря. А в Київському університеті, де пані Ольга навчалася на філолога, про це ніхто й не знав. Своїм корінням із великим Шевченком Ольга Михайлівна ніколи не вихвалялася, бо, як сама каже, «моя заслуга в цьому найменша».
Понад двадцять років тому пані Ольга стала ініціатором створення Музею «Кобзаря» — єдиного такого в Україні та світі. Вона добилася того, аби він розмістився в колишньому маєтку купців Цибульських на Хрещатику, в якому в 1859 році бував Тарас Шевченко. Сьогодні в цьому Музеї однієї книжки можна побачити рідкісні зібрання «Кобзаря», тут відкрито шевченківську вітальню, а Ольгу Михайлівну в Черкасах називають справжньою берегинею духовної спадщини свого великого родича...
Життя у борг
Працівники комунального підприємства «Черкасиелектротранс» відмовилися виходити на роботу через тримільйонну заборгованість із зарплати. Більше трьох місяців люди працювали «за спасибі», і тепер їм урвався терпець. Листи зі своїми вимогами тролейбусники вже надіслали в черкаську мерію, Міністерство комунального господарства і Президенту Януковичу.