Бюджетна «голгофа» триває. 1 грудня парламент має повернутися до розгляду бюджету-2006 — рівно місяць потому, як 1 листопада прийняв його в першому читанні. До того часу цей документ вже встигли «підправити». Узагалі, народні депутати не проминають можливості критично висловитися на адресу цього законопроекту, а спікер парламенту Володимир Литвин, який раніше намагався стояти над опонентами, тепер рішуче став на бік парламентського Бюджетного комітету.

Офіційна Москва знову «лякає» Україну «санкціями» у разі її вступу у НАТО. Позавчора віце-прем'єр-міністр Росії Сергій Іванов заявив про ймовірність згортання двосторонньої співпраці у військово-технічній сфері, якщо Україна таки стане членом Північноатлантичного альянсу. За його словами, набуття Україною членства в Альянсі може призвести і до інших наслідків, зокрема, «що стосуються кордону». Зауважимо, що, за прогнозами експертів, у НАТО ми можемо опинитися уже в 2008 році.

— Василю Григоровичу, рік після Майдану так і не зняв у громадській думці сакраментального питання — «Що це було?». Висловлюються різні версії — від «другої антикомуністичної (чи антитоталітарної) революції» і до «двірцевого перевороту», «зміни владних еліт». Ваша думка з цього приводу?
— У кожній із цих версій є певне раціональне зерно, проте для цілісного й остаточного сприйняття феномену Майдану, очевидно, ще не настав час. Надто злободенне це питання, надто зав'язане воно на перебіг поточних політичних подій, щоб бути одностайно прийнятим усім суспільством. Головне, на мою думку, це те, що дискусії тривають, а в громадській думці підтримується певний температурний градус щодо пошуку істини. І це радує. Адже сказано в Євангелії від Іоанна (розділ 8, вірш 32): «І пізнаєте істину, й істина зробить вас вільними».

Учора екс-майор держохорони Микола Мельниченко разом з екс-нардепом Олександром Єльяшкевичем прибули зі США... спочатку не в Україну, а до Росії. Саме з аеропорту «Шереметьєво» колишній «слухач» Президента Кучми мав надвечір перелетіти до Києва, провівши у «білокам'яній» прес-конференцію та, як можна припустити, деякі переговори.

Учора під стінами ЦК КПУ на Подолі міліції було що робити. Однак десятки хлопців у формі з'явилися «нізвідки» лише тоді, коли «червоні» пустили в хід «зброю» — пакунки з фарбою і воду. До цього правоохоронці ніби не звертали уваги на «захисників ідеї Леніна», які, підстрибуючи від люті, кидалися з кулаками на пікет Громадської партії «Пора». Хлопці й дівчата з порівською символікою прийшли до офісу комуністів, аби нагадати про жертви Голодомору і про те, що й досі правляча на той час партія не тільки не вибачилася за свої злочини, а й продовжує їх приховувати. «Зраджуєш Україну, виправдовуєш убивць — тримай квиток КПУ» — так назвала свою акцію (зазначимо, не без нальоту передвиборчого піару) «Пора».

На минулому тижні в Республіці Білорусь з'явився «двійник» Спілки письменників. Головна відмінність від «оригіналу» полягає в тому, що нова письменницька гільдія народилася вже «закоханою» в Лукашенко.
Тепер у країні існують «стара» Спілка білоруських письменників (СБП) і нова Спілка письменників Білорусі. «Старі» літератори пов'язують появу співзвучних у назві організацій із «зачисткою» громадянського суспільства напередодні президентських виборів.

«...Ми будуємо європейський дім, який гармонізує політику, гуманітарну, економічну, соціальну сфери. Це називається Європейський Союз. У нас є система оборонних, безпекових цінностей, яка називається Північноатлантичний альянс. Коли Україна говорить про систему копенгагенських критеріїв, було б дуже корисно в цьому колі обговорити і паралельні речі, які виникають: де місце України в системі інших цінностей? Як захистити свій європейський вибір аналогічними оборонними чи безпековими цінностями? Бо нема такого випадку, щоб країна пішла в Європейський Союз, а безпекову політику взяла десь із Місяця», — заявив український Президент Віктор Ющенко під час перших президентських слухань, торкаючись актуального та дискусійного в суспільстві питання членства України в НАТО.

Багатьом здавалося, що нашим командам в останніх матчах першого групового турніру Кубка Європи можна розслабитися, адже місця в наступному раунді вони гарантували собі заздалегідь. Особливо це стосувалося «Азовмашу», який навіть теоретично не міг уже змінити своє друге місце в квартеті А на перше. Тому маріупольці й програли у Франції «Шоле». А ось БК «Київ» налаштовувався на реванш за єдину поразку в групі G досить серйозно, оскільки міг скинути ростовський «Локомотив» з першого «перону» в разі перемоги з різницею у 9 і більше очок.

Мабуть, немає для київського «Сокола» у чемпіонаті Білорусі більш незручної команди, ніж мінська «Юність». З цими хлопцями українці завжди грають дуже важко і, що найнеприємніше, традиційно програють. На жаль, не став винятком і звітний матч, у якому український лідер регулярного сезону ВЧБ поступився з футбольним рахунком 0:1.