Сидить Президент Ющенко в кабінеті на Банковій, думає про державні справи. Стук у двері, заходить Рибачук:
— Вікторе Андрійовичу, до вас Генеральний прокурор прийшов.
— Який із них?!

Як уже повідомлялося, жахи селян Луганщини, пов'язані з найбільшою з часів Другої світової війни осінньою посухою, не виправдалися. На площі 235,2 тисячі гектарів засіяної озимини (з майже 250 тисяч) уже отримані сходи. Начальник відділу рослинництва облдержадміністрації Микола Дзюбинський запевнив, що їхній теперішній стан (фаза сходів — 2-3 листочки) «для цієї осені є цілком нормальним». Він послався на дані за 1996 рік: тоді ситуація була схожою, і врожай отримали пристойний.

Можливо, декому це видасться не зовсім логічним, але факт залишається фактом: системне відродження сільськогосподарського та переробного комплексу аграрної Вінниччини почалося з галузі, яку не зараховували до фаворитів, — із садівництва. Початок йому поклало спільне українсько-австрійське підприємство з переробки фруктів та ягід «Поділля-ОБСТ», створене 1997 року в обласному центрі на базі столярного цеху. Спершу проект викликав скептичне ставлення: мовляв, усе занепадає, а тут диваки-іноземці хочуть отримати прибуток.

На Черкащині, вперше за останні кілька років, різко зросли ціни на картоплю. Тепер за відро бульби на базарах області правлять 18 — 20 гривень, чого раніше ніколи не було. І це — не зважаючи на непоганий урожай картоплі, який вродив цього літа.

Дефіцит м'ясопродуктів і досі переслідує нас із прилавків супермаркетів, магазинів чи ринків. Нестачу м'ясопродуктів Україна завжди компенсувала за рахунок імпорту з-за кордону. Але зараз Міністерство аграрної політики шукає виходу з цієї проблеми, пробуючи нарощувати поголів'я свиней за данськими технологіями.
Але майбутнє все-таки — за альтернативними способами вирощування, переконане керівництво АОЗТ Корпорації «Агро-Союз». Щоб принципи альтернативного свинарства стали зрозумілішими для українців, росіян, білорусів — усіх, хто зацікавлений у ефективному виробництві свинини, корпорація проводить в Україні міжнародну конференцію «Золоте порося-2005», яка проходитиме 7-11 грудня цього року в селі Майське Синельниківського району Дніпропетровської області.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин позавчора зустрівся з... невідомо ким. Принаймні Міжнародна мережа новин Сі-Ен-Ен заявляє, що Іоаніс Літінас, який представився українському спікерові представником Сі-Ен-Ен, самозванець.

Полковник СБУ Валентин Крижановський, який зник після озброєного нападу на нього i про якого нічого не було чути, продовжує звинувачувати нинішнього керівника СБУ Ігоря Дріжчаного та заступника Генпрокурора Віктора Шокіна в контрабанді та корупції. Щоправда, тепер перед громадськістю він не з'являється з міркувань безпеки, лікується в іншому шпиталі за кордоном, а весь компромат передає через своїх адвокатів – Сергія Шутого i Петра Рябенка.

«Пане Кваснєвський, вгадайте, хто до нас їде...» — «Тільки не кажи, що знову Ющенко... Ну ми ж тільки з ним бачилися. Слухай, а чого йому в Грузію не поїхати, чого знову до нас? А-а, він тільки звідти... Ну давай скажемо, що нас немає дома. А, вже так казали раніше... Ну тоді давай його випередимо і самі до нього поїдемо, хай їм буде клопіт, а не нам. Не можна? Чого? А-а, бо ми тільки вчора у них були», — ця пародія діалогу президента Польщі зі своїм секретарем від українських «кавеенщиків» влучно відображає щiльнiсть україно-польських стосунків, у тому числі й останній візит Олександра Кваснєвського до Києва як глави держави.

Мені з кожним разом стає все складніше писати і говорити про свого чоловіка Джеймса Мейса. Але не можу відмовитися від запрошення, окрім того, не можу не висловитися саме в переддень відзначення Дня пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років. Багато в цій ідеї було від Джеймсових роздумів, його сподівань. Тому, попри безмежну гіркоту, пов'язану з сумними роковинами, я всім єством відчуваю пронизливу і щемливу надію: все-таки щось справджується. Все-таки будуть запалені свічки у вікнах наших осель, засвітяться свічки пам'яті на Михайлівській і Софіївській площах. Прозвучать молитви за душі тих, хто пішли з життя мученицькою смертю. Неодмолені, непоховані... Усе реальнішою стає ідея Меморіального комплексу Голодомору, набирають реальних рис видавничі проекти, українські ЗМІ приділяють цій темі багато площі. І так потрібен зараз доктор Мейс зі своєю ерудицією, аналітичним розумом, безкомпромісністю.