Десь у ці дні, перед Різдвом 1925 року на сторінках газети «Лондон івнінг ньюз» в оповіданні «Неправильні бджоли» вперше з'явився кумедний плюшевий ведмедик Вінні-Пух. Син літератора Алана Александра Мілна Крістофер Робін дуже любив гратися зі своїм плюшевим ведмедиком, якого він назвав на честь побаченого у лондонському зоопарку мишка Вінні, він і став героєм оповідань, а хлопчик-друг Пуха — Крістофер Робін — тезка і портрет реального Крістофера Робіна. Звідки ж тоді взялися Віслючок, Паць, Кенгуру? З дитячої Крістофера, де вони жили у плюшевій подобі. У 1926 році популярні оповідання вийшли окремою книжкою, а потім у перекладі 40 мовами світу.

Нещодавно презентація монографії відбулася в Українському Фонді культури, а автора було висунуто на здобуття Шевченківської премії. До присутніх зі вступним словом звернувся голова Фонду, відомий поет, народний депутат України Борис Олійник: «Такі монументальні книги виходять рідко. Я був приємно вражений і це було дуже важливо, що дослідження розпочинається зі слів українського філософа, феноменолога Юліана Вассіана «Про сутність нації». Книга Л. П. Саннікової відкриває тонкі аспекти формування національної самосвідомості українця...». Без перебільшення можна сказати, що на українськiй інформаційно-книжковій орбіті засяяла нова зірка — справжня «Біблія» сучасної і майбутньої науки: культурології, філософії культури і народознавства.

Зрозуміло, що всі шанувальники фігурного катання раді, коли чемпіонат України відбувається не на тренувальній «Крижинці», а в просторому Палаці спорту. Щоправда, дізнатися про сам факт проведення змагань такого рангу в Києві було непросто. Адже ніякої реклами його організатори не зробили ані для глядачів, ані навіть для ЗМІ, які, без сумніву, допомогли б Федерації фігурного катання «розкрутити» цю подію.

Завершується рік 2005, і, за традицією, всі ми підбиваємо для себе його підсумки. Десять днів тому з ініціативи НОК вперше відбулася церемонія роздачі «Українських спортивних нагород». А минулої суботи свою підсумкову версію року, що минає, запропонував популярний інтернет-сайт «Наш спорт». В його опитуванні, що проводилося протягом листопада, взяли участь близько п'яти тисяч респондентів, тож це дослідження цілком варте того, аби називатися голосом всесвітньої мережі.

Прощатися з Іраком як з місцем постійної дислокації українських миротворців та освоювати нові простори для взаємовигідної співпраці з цією країною учора їздив Президент Віктор Ющенко.

Наприкінці минулого тижня активісти Всеукраїнського об’єднання «Студентське братство» знову — уже вчетверте — встановили наметове містечко навпроти штабу російського Чорноморського флоту в Севастополі. І якщо попередні акції подібного штибу у виконанні «братчиків» багато хто називав «самодіяльністю», то тепер протест молодих хлопців — активістів Помаранчевої революції проти привілейованого стану моряків ЧФ у Севастополі дуже доречно «лягає» на загальну картину відносин України й Росії: Київ готовий переглянути умови перебування Чорноморського флоту в Криму адекватно до збільшення апетитів Москви у газовому питанні.

Pівно рік тому, одразу після так званого «третього туру» президентських виборів, у Бортничах, що під Києвом, пролунав постріл. Він, постріл, підвів риску під життям та діяльністю одіозного можновладця епохи Кучми — міністра транспорту i зв'язку Георгія Кірпи. Майже одразу після огляду трупа слідчі спочатку тихцем, а потім усе впевненіше почали говорити про версію самогубства. Мовляв, Кірпа добре знав, що значить для «кучміста» його польоту перемога опозиційного кандидата. З часом на тому й порішили: самогубство — i крапка. Втім навіть через рік ті, хто знав Георгія Кірпу особисто, продовжують сумніватися у версії з «самострілом». Бо дуже вже сильною й вольовою особистістю був покійний, не міг так просто здатися. Тим більше що, передбачаючи перемогу «помаранчевих» сил у тому буремному грудні, Кірпа, який до цього робив усе для перемоги Януковича, почав співпрацювати з оточенням Ющенка. От, мовляв, «синьо-білі» й прибрали його як небажаного i дуже важливого свідка.

Головна військова прокуратура Росії припинила кримінальну справу проти колишнього керівника «Промислово-фінансової корпорації «Єдині енергетичні системи України» Юлії Тимошенко, про що йдеться в повідомленні, розміщеному на сайті ГП РФ. Підстава — стаття 24 Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації, тобто закінчення строку давності карного переслідування.