Зметикували на трьох

Зметикували на трьох

Це друга трійня, котра народилася в пологовому будинку №2 міста Черкас за останні 20 років. Багатодітними батьками трьох донечок, вага яких відповідно — 1420, 1980 і 2080 грамів, ураз стали 22–річна Ірина та 24–річний Максим Василькови з Черкас.

«А я з Києва!»

«А я з Києва!»

87–річна черкащанка Валентина Титова — одна з тих переможців, хто 9 травня 1945 року поставив свій автограф на стіні Рейхстагу в Берліні. Записуватися добровольцем на фронт вона пішла в перші дні Великої Вітчизняної. Спочатку не взяли, бо дівчині не виповнилося й сімнадцяти років. Але наступного дня Валя відстояла чергу і не моргнувши оком заявила, що їй є вісімнадцять. Так вона стала санінструктором і пройшла важкими дорогами війни аж до Німеччини. Серед її фронтових нагород — два ордени Червоної Зірки, «За мужність», Вітчизняної війни I ступеня.

Винагорода від банку

Міліціонери чотири місяці розшукували невідомого, котрий у марлевій масці («УМ» повідомляла про цей випадок) пограбував одне з відділень «Приватбанку» в Південно–західному мікрорайоні Черкас. Довелося опитати чималу кількість людей, перш ніж удалося вийти на слід імовірного грабіжника та зібрати докази його причетності до скоєння цього резонансного злочину.

Ніж у серце паломника

Шокуюча історія сталася в гостинній Умані Черкаської області. Сюди впродовж двадцяти років на могилу свого духовного лідера рабе Нахмана з усього світу приїздять паломники–хасиди. Цього разу двом із них візит до древнього українського міста ледь не коштував життя. Кримінальна пригода сталася пізно ввечері, коли хасиди поверталися від знайомих і в темному провулку зіштовхнулися з двома місцевими жителями. Й уманчани, і гості з далекого Ізраїлю були напідпитку. Тож розійтися тихо–мирно їм не вдалося. Спалахнула словесна перепалка, яка переросла в бійку.

Нові віники й горіхи

Нові віники й горіхи

Через двадцять п’ять днів «безголів’я» — після звільнення голови Черкаської облдержадміністрації Олександра Черевка — Президент Янукович прислав в область нового очільника — Героя України, колишнього «вугільного» міністра та екс–голову «Енергоатому» Сергія Тулуба. Прогнози «далекоглядних» місцевих аналітиків про те, що Черкащину очолить тільки представник обласної еліти, не справдилися.

Порятунок для голови

Порятунок для голови

У Черкаській міській лікарні №3, яка працює в режимі швидкої допомоги, хірурги вже два роки успішно рятують людей від геморагічних інсультів. І не лише черкащан, а й хворих із сусідніх областей, котрих спеціально привозять туди родичі. Лікарі кажуть, що ще двадцять років тому з таким недугом у стаціонари не клали. Бо хворих вважали безнадійними, і летальність перевищувала 70 відсотків.

Друг на мільйон

Українським можновладцям, котрі у своїх деклараціях клянуться, що вони бідні наче церковні миші, варто повчитися чесності у молодої черкащанки. Ця 20–річна дівчина, котра живе у Христинівці, задекларувала мільйон гривень доходу, котрі їй торік подарував друг.

Хто говорить? Левітан

Оригінально почали відзначати 65–річницю Перемоги над фашистами черкащани. На семи радіостанціях міста та в ефірі Черкаської держтелерадіокомпанії «Рось» на всю Черкащину щодня звучать зведення радянського Інформбюро про події на фронті. Про цей день у Великій Вітчизняній війні розповідає голос відомого радянського диктора Юрія Левітана. Після кожного такого зведення в ефірі лунає ще й військова пісня.

«Кобзарева» берегиня

«Кобзарева» берегиня

Із Тарасом Шевченком черкащанку Ольгу Шарапу, яка є директором Черкаського музею «Кобзаря», пов’язує не тільки посада. Вона ще доводиться поету і прапраправнучкою по братові Микиті. Ольга Михайлівна родом із рідного села Тараса Григоровича — Кирилівки, яке тепер називається Шевченкове, що у Звенигородському районі. У цьому селі досі мешкає багато поетової рідні не лише по брату Микиті, а й по брату Йосипу та сестрах Ярині й Катерині. Ольга Шарапа каже, що уперше усвідомлено дізналася про те, що вона родичка «того самого Шевченка», вже коли пішла в школу — тоді їй про це сказала мама, сільська вчителька. У школі до цього ставилися спокійно, адже в селі було чимало родичів Кобзаря. А в Київському університеті, де пані Ольга навчалася на філолога, про це ніхто й не знав. Своїм корінням із великим Шевченком Ольга Михайлівна ніколи не вихвалялася, бо, як сама каже, «моя заслуга в цьому найменша».

Понад двадцять років тому пані Ольга стала ініціатором створення Музею «Кобзаря» — єдиного такого в Україні та світі. Вона добилася того, аби він розмістився в колишньому маєтку купців Цибульських на Хрещатику, в якому в 1859 році бував Тарас Шевченко. Сьогодні в цьому Музеї однієї книжки можна побачити рідкісні зібрання «Кобзаря», тут відкрито шевченківську вітальню, а Ольгу Михайлівну в Черкасах називають справжньою берегинею духовної спадщини свого великого родича...

Життя у борг

Працівники комунального підприємства «Черкасиелектротранс» відмовилися виходити на роботу через тримільйонну заборгованість із зарплати. Більше трьох місяців люди працювали «за спасибі», і тепер їм урвався терпець. Листи зі своїми вимогами тролейбусники вже надіслали в черкаську мерію, Міністерство комунального господарства і Президенту Януковичу.